Природа обязательной силы международного права. Особенности международной правосубъектности международных организаций. Декларация прав национальностей Украины. Законность во внутригосударственном праве. Правовой режим пространства.
МИНИСТЕРСТВО ОБРАЗОВАНИЯ И НАУКИ УКРАИНЫ ОДЕССКИЙ НАЦИОНАЛЬНЫЙ УНИВЕРСИТЕТ ИМ. И.И. МЕЧНИКОВА Контрольная по курсу: «Международное публичное право» Студентки 3-го курса отделения международных отношений Митинской Ирины Одесса-2004 11. Международное право и международные отношения. Являясь надстроечной категорией, оно как бы вырастает над экономическими, политическими, военными и другими международными отношениями и затем активно воздействует на все эти отношения, способствуя развитию одних и тормозя другие. Под предметом международного права понимают как раз международные отношения, которые включают отношения между странами, между странами и межправительственными организациями, между странами и образованиями подобными государствам, между международными межгосударственными организациями. 40. Юридически обязательная сила - необходимое качество международного права, которое регулирует международные отношения присущим праву методом. Это находит выражение в принципе добросовестного выполнения обязательств по международному праву - в принципе pacta sunt servanda (договоры должны соблюдаться), который юридически обязывает соблюдать международно-правовые нормы. Признание за международным правом обязательной силы определяется потребностями жизни международного сообщества и коренными интересами государств. Закон України Про дію міжнародних договорів па території України від 10 грудня 1991 р. передбачає, що укладені і належним чином ратифіковані Україною міжнародні договори є невідємною частиною національного законодавства і застосовуються у порядку, передбаченому для норм національного законодавства. В цьому випадку міжнародний договір, учасником якого є Україна, має таку ж юридичну силу, як і її національний закон. „Виходячи з пріоритету загальнолюдських цінностей, загальновизнаних принципів міжнародного права, прагнучи забезпечити непорушність прав і свобод людини, включитись у систему правових відносин між державами на основі взаємної поваги державного суверенітету і демократичних засад міжнародного співробітництва, Верховна Рада України постановляє: Встановити, що укладені і належним чином ратифіковані Україною міжнародні договори становлять невід ємну частину національного законодавства України і застосовуються у порядку, передбаченому для норм національного законодавства.” 127. Міжнародні організації беруть участь у міжнародних правовідносинах: володіють правосубєктністю в межах, установлених міжнародними угодами - установчими актами цих організацій. Саме через функції ООН Міжнародний Суд вивів у Консультативному висновку її правосубєктність. Верховна Рада України, виходячи з Декларації про державний суверенітет України, з Акту проголошення незалежності України, керуючись Загальною декларацією прав людини та ратифікованими Україною міжнародними пактами про права та свободи особистості; прагнучи утвердження в незалежній, демократичній Україні священних принципів свободи, гуманізму, соціальної справедливості, рівноправності всіх етнічних груп народу України; беручи до уваги, що на території України проживають громадяни понад 100 національностей, які разом з українцями складають пятдесяти двохмільйонний народ України, приймає цю Декларацію прав національностей України: СТАТТЯ 1 Українська держава гарантує всім народам, національним групам, громадянам, що проживають на її території, рівні політичні, економічні, соціальні та культурні права. Міністерство закордонних справ України є органом виконавчої влади, на який покладено обовязок здійснення управління зовнішніми зносинами України з іншими державами та міждержавними організаціями. Крім зазначених органів, суттєвими повноваженнями щодо забезпечення реалізації норм міжнародного права наділені спеціалізовані органи зовнішніх зносин, зокрема Міністерство економіки, інші міністерства, комітети та відомства України. 272. Правовой режим пространства, который находится за границами национальной юрисдикции - Антарктика. 1 «Ь»), Одновременно ничто в Договоре не должно толковаться как «наносящее ущерб позиции любой из Договаривающихся сторон в отношении признания или непризнания ею права или претензии или основы для претензии любого другого государства на территориальный суверенитет в Антарктике» (п.
Вы можете ЗАГРУЗИТЬ и ПОВЫСИТЬ уникальность своей работы