Методика викладання хімії студентам-екологам - Дипломная работа

бесплатно 0
4.5 84
Екологічні знання в рамках системи хімічних знань, методичні підходи до викладання хімії студентам-екологам. Шляхи і засоби підвищення пізнавального інтересу студентів, формування їх мотиваційної, когнітивної та організаційної готовності до самоосвіти.

Скачать работу Скачать уникальную работу

Чтобы скачать работу, Вы должны пройти проверку:




Аннотация к работе
Зміст Вступ Розділ 1. Екологія в системі наукових знань 1.1 Екологічні знання в рамках системи хімічних знань 1.2 Міжпредметні зв’язки екології та суміжних дисциплін Розділ 2. Особливості викладання хімії для студентів-екологів 1 курсу 2.1 Основний матеріал та його викладання в рамках курсу 2.2 Аналіз програми викладання хімії для студентів 1 курсу 2.3 Підвищення пізнавального інтересу студентів: мотиви, шляхи і засоби Розділ 3. Методичні підходи до викладання хімії студентам-екологам 3.1 Типи задач, що необхідні студенту для повноцінного засвоєння матеріалу 3.2 Міжпредметні зв’язки хімії з іншими дисциплінами на конкретних прикладах (практичний аспект) 3.3 Підвищення пізнавального інтересу при використанні задач міжпредметного характеру Висновки Список літератури Вступ Одна з найважливіших умов ефективності навчального процесу - формування пізнавальної активності у учнів. Її наявність є однією з головних умов успішного перебігу навчального процесу і свідченням його правильної організації, а відсутність є показником серйозних недоліків в організації навчання. Активність є найбільш загальною категорією в дослідженнях природи психіки, психічного розвитку, пізнавальних та творчих можливостей особистості. Активність - предмет дослідження різних наук, природничих та суспільних. Основу її розвитку становлять ті принципи виховання особистості і розвитку мислення, які включають стимулювання і заохочення самих актів пізнавальної активності з боку іншої людини (вчителя, вихователя, однолітка). Пізнавальна активність як педагогічне явище - це двосторонній взаємозалежний процес: з одного боку, це форма самоорганізації та самореалізації учня, з іншого - результат особливих зусиль педагога в організації пізнавальної діяльності учня. Новий підхід організації навчального процесу, встановлення контакту між викладачем і слухачем полягає в тому, що викладач тепер виконує функцію координатора. За даними психологів, людина запамятовує 5-10% від почутого матеріалу, на 10-15% від побаченого. Дуже важливо, щоб організація занять була спрямована на розвиток особистісних якостей та пізнавальної активності самих студентів, сприяла формуванню у них основних професійних умінь, потреби до самостійного виконання завдань, сприйняття і осмислення нових технологій навчання. Актуальність дослідження зумовлена необхідністю підвищення пізнавальної активності для покращення результатів навчання і зацікавлення студента у дисципліні, що викладається. Мета дослідження: вказати на шляхи збільшення пізнавальної активності студентів-екологів 1 курсу в процесі вивчення хімії. Екологія в системі наукових знань 1.1 Екологічні знання в рамках системи хімічних знань Хімічна екологія - розділ екології, науки про основи раціонального природокористування та охорони навколишнього середовища. Вона вивчає різноманітні хімічні процеси в навколишньому середовищі, природні кругообіги речовин і вплив на них діяльності людини, хімічні методи і засоби захисту навколишнього середовища [37]. Думка про те, що технічна потужність людства за своїми масштабами порівнянна з природними геологічними процесами і змінює весь лик Землі, її природу, була чітко висловлена в кінці XIX в. російським філософом і натуралістом В.И. Вернадським[10]. Він ввів в широкий науковий ужиток термін біосфера, розуміючи під ним не тільки жива речовина , а й все середовище, де це речовина знаходиться, передбачив шляху розвитку біосфери[61]. У другій половині XX століття людство змушене було ввести в ужиток нове поняття сучасної екології - екологічна криза . Конкретизуючи хімічний аспект екологічних проблем, доцільно виділити специфічні положення, що відображають: • взаємозалежність хімічних, екологічних і природоохоронних понять; • залежність біологічних функцій речовин від їх складу, будови і властивостей; • двоїсту роль речовин у природних системах залежно від концентрації; • взаємозвязок, взаємозумовленість і взаємозалежність живої і неживої природи як основи єдності і цілісності світу, в якому живе людина. У процесі вивчення даних дисциплін слід звертати увагу студентів на закономірності фізичних і хімічних процесів у природі і їх вплив на живі організми. У 1866 р. німецький біолог Ернест Геккель дав таке визначення цієї галузі науки: Екологія - це пізнання економіки природи, одночасне дослідження всіх взаємин живого з органічними і неорганічними компонентами середовища, включаючи неодмінно неантагоністичні і антагоністичні взаємини тварин і рослин, що контактують один з одним. Хоча лабораторії фізика, хіміка та біолога дуже несхожі, всі ці дослідники мають справу з природними обєктами. Якщо більша частина XX в. пройшла під прапором ейфорії від технологічних успіхів, то тепер людина зрозумів, що він дитя природи, а не її господар і володар; сама можливість життя людини на планеті забезпечується сформованій в біосфері за тисячоліття скоординованої життєдіяльністю всіх біологічних видів. Одна з концепцій, яка ґрунтується переважно на естетичних і етичних критеріях, представлена в роботах А.П. Се

Вы можете ЗАГРУЗИТЬ и ПОВЫСИТЬ уникальность
своей работы


Новые загруженные работы

Дисциплины научных работ





Хотите, перезвоним вам?