Методика формування валеологічних знань в системі фізкультурного навчання молодших школярів - Дипломная работа

Дипломна робота на тему «Методика формування валеологічних знань в системі фізичного виховання учнів початкових класів» Вступ Актуальність. В умовах нестабільності соціально-економічного і політичного життя країни відбувається стійка тенденція до погіршення показників здоровя дітей. Тому перед навчальними загальноосвітніми закладами виник цілий комплекс нових завдань, що вимагають конкретних і негайних рішень. Найважливішою з них є розробка методичних підходів до формування у дітей, зокрема у молодших школярів, звичок здорового способу життя. Вивчення проблеми формування валеологічних знань в процесі фізкультурної освіти молодших школярів обумовлене небезпечними тенденціями постійно прогресуючого погіршення стану здоровя дітей, соціальним замовленням з боку суспільства, яке обєктивно зацікавлене у формуванні у молодших школярів потреби, знань, умінь і навиків збереження і зміцнення свого здоровя, відсутністю науково-обґрунтованого програмно-організаційного забезпечення даної концепції оздоровлення. У віці від 6 до 10 років світогляд школярів знаходиться у стадії інтенсивного формування, і в нім істотне місце займають знання і уявлення про людину і його здоровя. Відомо, що знання дитини про здоровя, здоровий способі життя і про організм людини носять в основному «ідеально» світоглядний характер і простежуються не тільки на рівні несвідомого сприйняття (Л.І. Божович), але і усвідомлено переходять у внутрішню позицію особи (Ю.К. Бабанський). [44] Виявлення певної цільової, змістовної і методичної схожості фізичного виховання і валеології як шкільних навчальних дисциплін дозволяє істотно оптимізувати процес фізкультурної освіти. Предметом дослідження виступає система теоретичних знань валеологічного характеру у молодших школярів на уроці фізичної культури. Метою дослідження є розробка методики формування системи теоретичних знань валеологічного характеру в структурі навчального процесу по фізичній культурі для учнів молодшого шкільного віку. Було припущено, що методика формування системи теоретичних знань валеологічного характеру базується на поетапному і послідовному освоєнні ряду змістоформуючих категорій світогляду за допомогою їх актуалізації в процесі рухової діяльності, що дозволяє істотно підвищити рівень фізкультурно-валеологічної освіти у молодших школярів. Метод оцінювання фізкультурно-валеологічних знань полягає у виявленні властивостей мислення, наочній обізнаності, фізкультурно-оздоровчій діяльності молодших школярів за допомогою єдиного тесту, який дозволяє обєктивно оцінити рівень знань і навиків у учнів молодших класу за допомогою системи нормованих показників. 4. Для вирішення проблеми формування знань про здоровя і здоровий спосіб життя в рамках шкільного навчання необхідна корінна перебудова як системи освіти взагалі, так і системи фізичного виховання зокрема. 1.1 Формування валеологічних знань учнів як найважливіший напрям вдосконалення процесу фізкультурної освіти Багато авторів [5,8,13,23,38,47] підтверджують необхідність валеологічного виховання, зокрема, формування здорового стилю життя дітей і підлітків. До І.Лісицин, А. Сахно приводять наступну класифікацію підходів до поняття «здоровя»: 1) здоровя - це відсутність хвороб; 2) здоровя і норма - поняття тотожні; 3) здоровя як єдність морфологічних, психологічних і соціально-економічних констант. У звязку з вищевикладеним, необхідно зясувати, за допомогою чого формуються навики здорового способу життя і які якості людини є такими, що ведуть до дотримання принципів ЗСЖ. Валеологічний підхід В.В. Колбанова, Г.К. Зайцева [18] базується на 3-х принципах, визначених ученими як формування, збереження і зміцнення здоровя. Комплексна програма, рекомендована Міністерством освіти і науки України (2004), розроблена М.Д. Зубалієм, В.В. Деревянно, О.М. Лакізою, В.Ф. Шегімагою [51] предявляє до уроку фізичної культури наступні вимоги: забезпечення диференційованого підходу до учнів з урахуванням їх здоровя, фізичного розвитку і рухової підготовленості; досягнення високої моторної щільності, динамічності, емоційності і інструктивної спрямованості навчальних занять; формування в учнів навиків і умінь самостійних занять фізичною культурою.