Методика формування у молодших школярів навичок живопису у процесі малювання пейзажу - Дипломная работа

Зміст Вступ Розділ 1. Теоретичні основи дослідження 1.1 Пейзаж як жанр образотворчого мистецтва 1.2 Сутність та основні образотворчі засоби живопису 1.3 Особливості ознайомлення молодших школярів із творами живопису Розділ 2. Дослідно-експериментальна робота 2.1 Методика виконання пейзажу у початкових класах 2.2 Організація і зміст експериментального дослідження 2.3 Аналіз результатів експериментального дослідження Висновки Список використаної літератури Додаток Вступ Актуальність дослідження. У сучасних умовах становлення незалежної держави в Україні постають важливі завдання гуманізації освіти та виховання підростаючого покоління, які вимагають здійснення наукових досліджень та пошуку нових фундаментальних підходів до розробки проблеми формування естетичної культури дітей. В естетичному розвитку провідну роль відіграє мистецтво завдяки його унікальній здатності комплексно впливати на духовний світ людини [5]. Комплексне образотворче мистецтво розглядають як цілісний феномен художньо-творчої діяльності обдарованої особистості. З іншого боку, художньо-творча діяльність є одним із проявів мистецьких прагнень людини. Метою навчання в такому контексті має бути послідовна реалізація гуманістичного принципу - дбайливе ставлення до внутрішнього світу дитини, її інтересів і потреб, збагачення її духовного потенціалу [21, 9]. Досягненню цієї мети сприяє впровадження в освітньому процесі особистісно-орієнтованого підходу, спрямованого на цілісний розвиток особистості учня. До проблеми комплексного естетичного виховання і міжжанрового звязку різних видів мистецтва зверталися філософи, психологи, мистецтвознавці, педагоги Б.В. Асаф’єв, Т.І. Крижанівська, Г.М. Падалка, В.О. Разумний, В.О. Сухомлинський та ін. Відповідно до вимог цих документів, естетичне виховання дитини має здійснюватись у процесі формування її естетичних потреб та досвіду (емоцій і почуттів, поглядів, смаків, ідеалів, інтересів) як основи виховання естетичного ставлення, активності до сприймання, освоєння та перетворення дійсності. Це, в свою чергу, сприятиме вихованню різнобічно й гармонійно розвиненої особистості, максимальному використанню естетичного фактора в удосконаленні національної самосвідомості дитини, піднесенню її трудової і соціальної активності, зростанню творчого потенціалу молодих громадян України. Аналіз навчальних програм та методичних праць з образотворчого мистецтва показав, що в початковій школі передбачається ознайомлення учнів з творами українських (Й. Бокшай, Е. Волобуєв, М. Глущенко, С. Шишко, Т. Яблонська та ін), російських (І. Айвазовський, В. Васнєцов, І. Рєпін, О. Саврасов, І. Шишкін та ін) та зарубіжних художників (Анрі Матісс). Також ми звернули увагу на те, що твори, які включено до програм, різняться манерою письма, наприклад, О. Шовкуненко „Повінь. Конча-Заспа та М. Глущенко „Зимовий день, виконані в різних техніках накладання мазків фарби на полотно, характером художніх образів тощо. Проте аналіз методичних праць [10; 15; 30; 32; 40; 62; 75 та ін.], а також власні спостереження за навчально-виховним процесом з образотворчого мистецтва виявили, що у початковій школі недостатньо використовують цей жанр мистецтва з метою розвитку естетичних уявлень учнів, формування у них поняття про твори живопису та технічних навичок роботи з образотворчими матеріалами. Відтак актуальність та недостатня розробленість проблеми й зумовили вибір теми дипломної роботи - Методика формування у молодших школярів навичок живопису у процесі малювання пейзажу. Робота складається зі вступу, двох розділів, загальних висновків, списку використаних джерел, додатків. Розділ 1. Теоретичні основи дослідження 1.1 Пейзаж як жанр образотворчого мистецтва Пейзажем називають зображення природи, міст, архітектурних споруд, моря тощо. Усім відоме монументальне полотно пейзажиста І.І. Шишкина Жито (1878): безкрає поле дозріваючого жита, облямоване ланцюгом могутніх сосен на горизонті, сприймається як епічний образ безкрайніх просторів рідної землі. На прикладі творів Шишкіна і Левітана видно, що в зображеннях природи виражається світогляд художника і його епохи, національні, історично обумовлені особливості сприйняття природного світу. Адже французьке слово пейзаж означає природа, а в образотворчому мистецтві так називають жанр, присвячений відтворенню природної або перетвореної людиною природи. Пейзажем називають також окремий художній твір (переважно живопису, графіки, рідше скульптурний рельєф), що зображає природу. Наприклад, в картині французького живописця XVII ст. Клода Лоррена Викрадення Європи (1655) міфологічна сцена не є головною. Так, в малюнках на плато Тассилін-Аджер в Алжирській Сахарі - в сценах полювання, перегону стад й ін. зустрічаються схематично виконані дерева, каміння, водна гладінь. Художники звертаються до безпосереднього вивчення натури, будують простір в картинах, ґрунтуючись на принципах науково розробленої лінійної і повітряної перспективи, пейзаж у них стає реальним середовищем, в якому живуть і діють персонажі. Вже в першій по