Методика формування навичок зображення форми у процесі графічної діяльності молодших школярів - Дипломная работа

Зміст ВСТУП РОЗДІЛ 1. Теоретичні основи розвитку відчуття форми 1.1 Сутність форми зображуваного предмета 1.2 Особливості передачі форми та пропорцій предмета у процесі графічної діяльності РОЗДІЛ 2. Дослідницько-експериментальна робота 2.1 Організація і зміст експериментального дослідження 2.2 Аналіз результатів експериментального дослідження ВИСНОВКИ СПИСОК ВИКОРИСТАНОЇ ЛІТЕРАТУРИ ВСТУП Важливе значення у формуванні всебічно розвиненої людини, здатної до активної участі в усіх сферах людської діяльності, має образотворче мистецтво - один із навчальних предметів початкової школи, що сприяє моральному та естетичному вихованню учнів. З огляду на це перед школою постало завдання забезпечити якість освіти учнів, зокрема, засвоєння обовязкових результатів навчання, навчити самостійно здобувати знання і творчо їх застосовувати у розвязанні практично-творчих завдань. Практична реалізація цих завдань корегує освітню мету: виховання особистості дитини на основі формування навичок навчальної, у т. ч. образотворчої діяльності. Тому мету образотворчого мистецтва можна визначити як формування потреб і здібностей до образотворчої діяльності у процесі художнього осмислення світу. В образотворчому мистецтві важливе значення мають закономірності лінійної та повітряної перспектив, теорії тіней, кольорознавства, пластичної анатомії, композиції. З давніх часів художники і теоретики мистецтва вважали, гир в процесі навчання образотворчому мистецтву треба постійно спиратися на науку. Учителю слід постійно вдосконалювати методику викладання образотворчого мистецтва, вивчати передовий досвід кращих учителів, цікавитись відповідною літературою, дбати про належне обладнання уроків і високий науково-методичний рівень класних занять та позакласної роботи. У навчанні дітей образотворчої грамоти велике значення має вміння вчителя методично правильно провести словесне пояснення послідовності виконання завдання. Крім того, слід супроводжувати це пояснення зарисовками на класній дошці чи аркуші паперу. Учитель повинен практично допомагати учням у малюванні олівцем, фарбами та іншими матеріалами. В основу всіх практичних завдань з малюнка слід покласти форму, бо малюнок - це «побудова графічними засобами форми на площині за законами зорового сприйняття» [22, 31]. Уявлення про форму в дитини слід формувати у дошкільному та молодшому шкільному віці, коли вона, сприймаючи обєктивну дійсність, ознайомлюється з формою предметів. 2) Показати етапи зображення форми у процесі графічної діяльності молодших школярів. Обсяг роботи - 65 сторінок. Основи малювання закладаються в школі. Закінчивши школу, учні вступають до технікумів, вузів, йдуть працювати на заводи і проводять практичну роботу, яка часто вимагає вміння зробити начерк, ескіз. Відповідно до програми з образотворчого мистецтва [15, 28], у плані форми діти повинні мати сформовані навички образотворчої діяльності у таких сферах, як відображення основних геометричних форм та видів і типів ліній, складових частин в будові людини, птахів, тварин, будівлі, взаємозв’язку основної форми та частин, виражальних можливостей лінії та силуетної форми, симетрії як засобу гармонізації форми. Також діти повинні вміти проводити лінії різного виду графічними інструментами, пензлем; від руки малювати округлі форми силуетом та лінією (фарбами - пензлем та пальцем, а також графічними інструментами та матеріалами); спостерігати, порівнювати і підставляти нескладні форми та їх частини за характером та розмірами; передавати основний, узагальнений характер форми силуетом або лінією у зображенні на площині, чи в об’ємі у ліпленні; на елементарному рівні створювати певний за характером образ засобами лінії. В учнів початкових класів за умов навчальної і трудової діяльності накопичуються глибші знання про форму плоских і обємних предметів, про їхнє, положення в просторі. Натурою для вивчення і малювання у фронтальному положенні є предмети, що близькі до плоских геометричних форм (квадрата, прямокутника, трикутника, кола, овалу та їхніх комбінацій). Наприклад: прапорці, вимпели, журнал, конверт, шахова дошка, портфель, декоративна тарілка, тенісна ракетка, слюсарні, музичні та інші інструменти (молоток, лучкова пилка, лобзик, лопата, ножиці, балалайка), а також предмети рослинного і тваринного світу (листя і гілки дерев, квіти, комахи) [18, 47]. Моделі за формою і кольором слід добирати такі, які б підсилювали інтерес до малювання. Аналіз натури не тільки підвищує інтерес до зображуваних предметів у тих, хто малює, а й виховує в них уміння аналізувати модель. Щоб виробити в учнів навичку правильно і красиво розміщувати малюнок на аркуші паперу, корисно дати завдання ще раз намалювати два предмети на одній сторінці. Так, психолог А. Біне ввів це завдання в складену ним вимірювальну «шкалу розуму».