Методика активізації навчально-пізнавальної діяльності учнів 5-6-х класів на уроках образотворчого мистецтва в процесі вивчення пейзажного жанру - Дипломная работа

Зміст Вступ Розділ 1. Теоретичні засади дослідження методики активізації навчально-пізнавальної діяльності учнів 5-6 класів на уроках образотворчого мистецтва в процесі вивчення пейзажного жанру 1.1 Активізація навчально-пізнавальної діяльності учнів у системі навчання образотворчому мистецтву як психолого-педагогічна проблема 1.2 Пейзажний жанр у живописі: історичний аспект. Внесок голландських та російських митців у розвиток пейзажного жанру 1.3 Видів пейзажного живопису 1.4 Основи композиції у пейзажі. Лінійна та повітряна перспектива. Колористичні завдання та техніки виконання пейзажу Висновки до першого розділу Розділ 2. Методичні рекомендації щодо активізації навчально-пізнавальної діяльності учнів 5-6 класів на уроках образотворчого мистецтва 2.1 Місце пейзажного жанру в образотворчій діяльності учнів 2.2 Шляхи та засоби активізації навчально-пізнавальної діяльності у процесі вивчення пейзажного жанру 2.3 Конспект уроку 2.4 Сценарій виховного заходу на тему: Пейзажний живопис у творчості В.Д. Полєнова Висновки до другого розділу Розділ 3. Творча робота 3.1 Процес виникнення творчого задуму: пошук художнього образу, композиції, вибір техніки 3.2 Реалізація творчого задуму. Технологія виконання творчої роботи Висновки до третього розділу Висновки Словник педагогічних та мистецтвознавчих термінів Список використаних джерел Додатки Вступ Залучення школярів до образотворчого мистецтва як до естетичної діяльності, розвиток та виховання учнів її засобами - одна із важливих і складних проблем сучасної школи. Природа є найбагатша скарбниця, з якої видатні художники минулого і сучасності черпали натхнення для своїх художніх творів. Художнє виховання і творчий розвиток особистісних якостей учнів засобами образотворчого мистецтва спрямовані на формування таких освітніх компетенцій, як чуттєво-емоційне сприйняття; вміння відчувати і бачити навколишній світ, виявлення пізнавальної активності; асоціативно-образного мислення; виявлення фантазій, уяви у створенні власних образів у художньо-практичній діяльності; розвиток поняттєво-логічного мислення; вміння визначити мету, способи та організацію її досягнення; здатність до самоаналізу та самооцінки; розуміння мови мистецтва як форми міжособистісного спілкування; розуміння почуттів інших людей, різноманіття творчих проявів, бачень і розумінь дійсності; усвідомлення взаємозв’язку з однолітками і дорослими та відповідальності під час виконання робіт; сприйняття цілісної картини світу, цінувати національну самобутність і культурну спадщину України як складової загальнолюдської культурної скарбниці; відкриття, творче самовираження, визначення власного місця та усвідомлення неповторності й унікальності іншого [9, 61]. Зацікавленість учнів щодо відтворення навколишнього світу засобами художньої виразності та потреба у засвоєнні прийомів зображення пейзажу різними техніками та манерами зумовили вибір теми дослідження Методика активізації навчально-пізнавальної діяльності учнів 5-6-х класів на уроках образотворчого мистецтва в процесі вивчення пейзажного жанру. Мета дослідження: теоретичне обґрунтування методики активізації навчально-пізнавальної діяльності учнів 5-6-х класів на уроках образотворчого мистецтва в процесі вивчення пейзажного жанру. Завдання дослідження: - дослідити історичний аспект пейзажного жанру та внесок голландських і російських митців у його розвиток; - дати характеристики різних видів пейзажних композицій; виявити композиційні основи в пейзажі; - визначити місце та шляхи активізації навчально-пізнавальної діяльності учнів 5-6-х класів на уроках образотворчого мистецтва в процесі вивчення пейзажного жанру; - розробити конспект уроку та сценарій виховного заходу для учнів 5-6-х класів. Теоретичні засади дослідження методики активізації навчально-пізнавальної діяльності учнів 5-6-х класів на уроках образотворчого мистецтва в процесі вивчення пейзажного жанру 1.1 Активізація навчально-пізнавальної діяльності учнів у системі навчання образотворчому мистецтву як психолого-педагогічна проблема Мета загальної образотворчої освіти в основній школі полягає в особистісному розвитку учнів і збагаченні їх емоційно-естетичного досвіду під час сприймання навколишнього світу і художньо-практичній діяльності, інтерпретації та оцінювання творів образотворчого мистецтва, а також у формуванні ціннісних орієнтирів, потреби в творчій самореалізації та духовно-естетичному самовдосконаленні. Організовуючи навчально-пізнавальну діяльність учнів, педагоги повинні мати на увазі, що наукові знання зацікавлюють учнів, а вчитель створює ситуації, якими вони захоплюються. Навчальна дискусія використовується під час спільного розвязання проблеми, класом чи групою учнів, її мета - обговорення ілюстративного матеріалу (репродукцій картин художників, гравюр, фотографій витворів декоративно-ужиткового мистецтва тощо); даних, що потребують безпосередньої підготовки учнів за джерелами ширшими, ніж матеріал підручника. Усі носять одяг, сконструйований художниками-модельєрами, користуються ме