Методи використання мистецтва аргументації на телепрограмі "Шустер-лайф" - Дипломная работа

Дипломна робота Методи використання мистецтва аргументації на телепрограмі «Шустер-лайф» Вступ Великим інструментом людського спілкування та безмежного впливу на свідомість завжди вважалося «слово». Мова підтримує в людині стан психологічної впевненості, рівноваги, дає відчуття життєвої перспективи, духовної опори. На основі мови формується національно-культурне поле з протяжністю у часі (через віки) і у просторі, бо мова є каналом духовного й інформативного звязку у суспільстві, вона здатна актуалізувати через лексику і фразеологію морально-етичні, звичаєві норми. Греки вважали її невід’ємним компонентом суспільного життя, і вже тоді вивчали як мистецтво. Адже вміння розмовою вплинути на свідомість суспільства давало можливість підніматись до найвищих звань в політиці, а отже, тримати владу, керувати народом. Цей період не оминув і питання усного мовлення, яке перетворилося у цілу науку - риторику, яку, на цей час, вивчають в навчальних закладах, а вчені не припиняють її досліджувати. Риторика - це наука та мистецтво переконувати співрозмовників, наука красномовства. Однак у сучасному мовознавстві зявилося і поняття «дискурсивна риторика», тобто риторика дискурсу як щоденного мовного спілкування в соціумі. Саме риторика дискурсу становить собою мистецтво суперечки. Будь-яка суперечка передбачає розходження в думках, зіткнення позицій. Наприклад, проповідь, молитва, лекція, інформаційна доповідь - це не суперечки. Для того, щоб суперечка була наповнена певних сенсом і логічною частиною, учасник розмови повинен володіти певними доказовими фактами своєї думки, а саме аргументами, які б доводили його точку зору. Суперечка без аргументів вже не буде вважатися повноцінною розмовою двох чи більше опонентів. Актуальність досліджуваної теми зумовлена тим, що відбувається широке розгортання процесів демократизації суспільного життя в нашій країні, яке створює сприятливі умови для взаємного обміну думками між представниками різних верств суспільства, груп, рухів. Свої витоки аргументація має ще в античній риториці, яка виникла як мистецтво переконання співрозмовника у правильності своєї думки. Про це говорив ще сам філософ Арістотель. Неможливо описати ментальні процеси самі по собі, але їх можна змоделювати, спираючись на їх відображення в природній знаковій системі - людському мовленні. На сучасному етапі розвитку логіки у зарубіжній літературі аргументативна проблематики розглядається в рамках формальної та неформальної логіки. Принципові проблеми щодо природи формальної логіки як теоретичної дисципліни розроблялися у роботах Л. Вітгенштейна, Г.Х. фон Врігта, Д. Гільберта, Г. Фреге, Б. Расела, А. Тарського, А. Черча та інші. Основна мета наукових праць в цій області - дослідження міркувань, які застосовують люди на практиці, в реальних процесах мислення та комунікації. Визначити методи застосування аргументації як напрямку доведення в різних галузях суспільного життя; 5. Об’єкт дослідження - програма «Шустер live» на телеканалі «Інтер» у порівнянні з програмою «Шустер live» на телеканалі «Перший Національний». Теоретичний метод використаний у першому та другому розділах, а емпіричний у третьому та четвертому. Представлений у роботі теоретичний матеріал покаже нам чіткішу картину мистецтва аргументації як такого, а також дасть нам змогу виділити основні деталі аргументування в мистецтві суперечки та як важливого компонента науки риторики. Визначення та характеристика основних методів застосування аргументації в телевізійних програмах дасть нам змогу дослідити їх доцільність в ЗМІ та покращити їх використання в подальшому інформаційному застосуванні. Розрізняють декілька етапів комунікації (процес спілкування): 1. Вишенського] писаннях не так багато, як би веліла догадуватися назва полеміста (Іван Франко, XVI, 1955, 426)»; «Галілей розробив філософську й фізичну аргументацію на користь системи Коперника про обертання Землі навколо Сонця (Наука і життя, 10)». Одна з них повязана з методом діалогу, який практикувався Сократом і детально розроблений в блискучих за формою і глибоких за змістом діалогах Платона. В наш час цей метод називають сократівським прийомом постановки систематичних питань і аналізу отриманих відповідей для спільного пошуку істини і уточнення та узгодження своїх позицій з обговорюваного питання. По-друге, обєкт, або адресат аргументації, яким вона призначена, по-третє, схему або структуру діяльності, яка включає до свого складу мету аргументації та можливі способи її реалізації; по-четверте, засоби, методи і прийоми впливу на обєкт аргументації, за допомогою яких досягається переконання аудиторії та її згода з висунутими твердженнями, тезами або рішеннями. При цьому виникають різного роду помилки і відхилення, які можуть бути як навмисними, так і ненавмисними. Важливу роль зіграла в цьому книга англійського вченого А. Річардса з примітною назвою «Філософія риторики» (1936). Найбільш відомими в соціальній психології є такі механізми, як переконування, навіювання, примушування, санкціонування, вправл