Сутність та зміст нематеріальних активів, їх класифікація. Організаційно-економічна структура ПП "Кімс". Аналіз ефективності управління, складу, структури та стану нематеріальних активів на підприємстві, оцінка їх впливу на результати його діяльності.
Аннотация к работе
Методи прийняття рішень у сфері управління нематеріальних активів Зміст Вступ 1. Теоретичні основи управління нематеріальних активів 1.1 Сутність та зміст нематеріальних активів 1.2 Класифікація нематеріальних активів 2. Аналітична частина 2.1 Організаційно-економічна структура підприємств 2.2 Аналіз ефективності управління нематеріальних активів підприємства 3. Методи управління Висновки Список літератури Вступ Успішне вирішення стратегічного завдання становлення і розвитку ринкових відносин в постсоціалістичних країнах значною мірою базується на перебудові і вдосконаленні форм і методів бухгалтерського обліку й аналізу. Зростаюча інтернаціоналізація господарських зв’язків виробничих суб’єктів, в свою чергу, обумовлює необхідність інтегрування бухгалтерського обліку в систему міжнародної практики обліку і статистики. Але, не дивлячись на це, в реальному житті зустрічатися з ними доводиться все частіше: в результаті повсюдного використання комп’ютерних програм, розвитку науки і техніки виникає необхідність у правовому оформленні та бухгалтерському обліку прав на корисні моделі, промислові зразки, знаки для товарів та послуг. Для перехідного етапу розвитку економіки України і практики обліку характерне значне відставання стану обліку нематеріальних активів від потреб господарської практики. Зокрема, діючий в Україні підхід при оцінці або при визначенні даного виду активів не може забезпечити підготовку користувачам об’єктивної інформації. У якості об’єкта дослідження обрано підприємство ПП „Кімс” м. Одеси. Під нематеріальними активами розуміються довгострокові вкладення в придбання обєктів промислової й інтелектуальної власності, права оренди будівель (споруд, помешкань) або користування ними, права власності на квартири, а також інші аналогічні майнові права, що є обєктом права власності конкретного підприємства і приносять прибуток [6]. Прийнятий у грудні 1993 року Верховної Радою України Закон “Про охорону авторських прав на винаходи і корисні моделі”[4] не вносить, на нашу думку, принципових змін в механізм впровадження досягнень науки і техніки у виробництво. У основу виділення і виявлення «ноу-хау» встановлені критерії ХХII сесії Європейської економічної комісії (Женева, 1969 р.): · конфіденційний характер; · науково-технічні знання і досвід; · цінність; · можливість практичного застосування; · правова захищеність на національному і міжнародному рівні.