Значення методів попереднього дослідження хворого для діагностики терапевтичних внутрішніх захворювань. Порядок обстеження хворих та основні скарги пацієнтів. Перкусія, пальпація та аускультація у визначенні діагнозу захворювання органів кровообігу.
Міністерство охорони здоровя України Куп’янський медичний коледж ім. Марії Шкарлетової НАУКОВА РОБОТА на тему: «Клінічні обстеження пацієнтів з захворюваннями внутрішніх органів та його значення» Куп’янськ - 2008 Вступ Мета роботи. Медична сестра - бакалавр повинна знати основні причини розвитку симптомів та синдромів у клініці внутрішніх захворювань, навчить правильно призначати обстеження пацієнту та своєчасно виявити симптоми захворювання внутрішніх органів, що дасть змогу своєчасно не тільки діагностувати патологічний процес, але і зберегти життя і здоровя пацієнта. Методи обстеження хворого мають важливе значення для діагностики терапевтичних захворювань. Вони складають велику питому вагу в клініці внутрішніх хвороб, знання медичної сестри методів обстеження пацієнтів відіграє суттєву роль не лише для своєчасної та правильної діагностики, але й для відповідного впливу на лікувальний процес, прогноз та видужання пацієнта. Ще у працях Гіппократа людство вперше отримало систематизацію свого багатовічного досвіду в медицині. Гіппократ звернув увагу на загальний вид, вираз обличчя, положення тіла, форму грудної клітки, стан черева, шкіру та слизові оболонки, язик, температуру тіла. Оцінювався сон, дихання, травлення, пульс, виділення (поту, сечі, мокроти). Основу методики практичного лікаря, а саме: пальпація, наприклад печінки, селезінки; постукування; вислуховування. Протягом більше ніж 10000 років вільна творча думка завмирає, діагностика в цю епоху, вся наука звелася до вивчення пульсу та огляду сечі. В діагностиці в цей час, до початку XIX століття, не було руху вперед, якщо навіть взяти до уваги успіх в розпізнанні серцевих захворювань (пальпація в серцевій області, огляд яремних вен і каротиду) та введення хімічного обстеження сечі. Сукупність усіх даних, отриманих при опитуванні хворого, називають анамнезом хворого. Теперішнє страждання може бути наслідком іншого, давним-давно перенесеного захворювання, яке було ще в дитинстві. Наприклад, мітральна вада серця, яку знаходить медична сестра, може бути наслідком перенесеного багато років тому ревматичного ендокардиту. Цироз печінки, який передбачає тепер медична сестра, може бути наслідком давно перенесеного гострого вірусного гепатиту. Щодо хворих, у яких медична сестра передбачає туберкульоз легень, надзвичайно важливо зясувати, чи не мали вони контакту з хворими на туберкульоз у сімї, за місцем роботи, навчання тощо. Наприклад, у хворих, професія яких повязана з вугільною промисловістю, можуть розвинутися хронічні обструктивні хвороби легень. 1.2 Об’єктивні методи обстеження У нормі ліва межа серця розташована в пятому міжребровому проміжку на 1,0-1,5 см вправо від лівої середньоключичної лінії. Верхня межа печінки збігається з нижнім краєм правої легені. Нижній край печінкової тупості має такі межі: по лівій пригруднинній лінії він збігається з нижнім краєм ребрової дуги, по передній серединній лінії перкутується в точці між верхньою і середньою третинами лінії, яка зєднує нижній край мечоподібного відростка з пупком; по середньо ключичній лінії нижня межа збігається з нижнім краєм правої ребрової дуги, а по правій середній пахвовій лінії - розташована на Х ребрі. Для цього пальці лівої руки кладуть на ліву бічну поверхню живота, а пальцями правої руки легко поштовхують по правій бічній поверхні. При постукуванні в ділянці нирок (долоню лівої руки кладуть на поперекову ділянку і по ній злегка постукують кулаком правої руки) може виникати біль, що спостерігається при пієлонефритах, сечокамяній хворобі (симптом Пастернацького). Цей метод у 1816 р. впровадив у клінічну практику французький лікар Лаеннек, учень Корвізара. Під час дихання повітря рухається по трахеї, бронхах, альвеолах, спричинюючи їх коливання, які передаються на поверхню грудної клітки й під час аускультації сприймаються як дихальні шуми. Везикулярне дихання вислуховується в нормі під час вдиху, нагадуючи звук, що виникає при вимовлянні букви «ф». Під час аускультації можна виявити посилене везикулярне дихання, що в нормі спостерігається у випадку тонкої грудної стінки, наприклад, у маленьких дітей (пуерильне дихання), при глибокому та прискореному диханні. При захворюваннях легень (пневмонії, туберкульозі), внаслідок яких ущільнюється легенева тканина, може вислуховуватися бронхіальне дихання. Перший тон виникає під час систоли шлуночків, тому називається систолічним. Другий тон одержав назву діастолічного, оскільки він виникає у фазі діастоли. Судинний компонент виникає внаслідок коливань стінок аорти, легеневої артерії через розширення їх систолічним обємом крові. Наприклад, двостулковий клапан проектується в місці прикріплення IV лівого ребрового хряща до краю груднини; тристулковий клапан - на груднині, по середині лінії, яка зєднує місця прикріплення до груднини лівого III і правого V ребрових хрящів; клапан аорти - по середині груднини на рівні III ребрових хрящів; клапан легеневої артерії - у другому лівому міжребровому проміжку на 1,0-1,5 см лівіше від краю груднини. Наприкла
Вы можете ЗАГРУЗИТЬ и ПОВЫСИТЬ уникальность своей работы
