Головний зміст та етапи розвитку теорії методів навчання в дидактиці. Поняття та специфіка методів, їх класифікація та різновиди в навчанні, визначення практичної ефективності кожного. Закономірності вибору тих чи інших методів навчання в діяльності.
Методи навчання школярів на уроках іноземної мови Вступ Впродовж століть школа накопичила достатньо великий досвід навчання дітей. Багато педагогів досліджували форми навчання (І. М. Чередов, В.К. Д’яченко і ін.), таким чином, склалися різні точки зору на поняття, ефективність вживання різних форм процесу навчання. Ведуться пошуки нових форм навчання і аналізуються традиційні, з метою створення високого рівня освіченості учнів. Зміст освіти складає систему знань, умінь, навичок, рис творчої діяльності, світоглядних і поведінкових якостей особистості, які обумовлені вимогами суспільства і на досягнення яких повинні бути направлені зусилля вчителів і учнів. Метою роботи є розгляд традиційних методів навчання та методів навчання іноземної мови. Більшість авторів визначає метод навчання способом організації навчально-пізнавальної діяльності учнів. Слово «метод» в перекладі з грецького означає «дослідження, спосіб, шлях до досягнення мети». З цієї точки зору кожний метод навчання органічно включає навчальну роботу вчителя (виклад, пояснення нового матеріалу) і організацію активної навчально-пізнавальної діяльності учнів. Тобто, вчитель, з одного боку, сам пояснює матеріал, а з іншого - прагне стимулювати навчально-пізнавальну діяльність учнів (спонукає їх до роздуму, самостійного формулювання висновків і т.д.). Іноді ж, як буде показано нижче, сам вчитель не пояснює новий матеріал, а лише визначає його тему, проводить вступну бесіду, інструктує учнів до майбутньої навчальної діяльності, а потім пропонує їм самим осмислити і засвоїти матеріал по підручнику. Саме в ці роки педагог Б.В. Всесвятський розвивав положення про те, що в навчанні може бути тільки два методи: метод дослідницький і метод готових знань. Проте в дидактичному відношенні найпрактичнішою представлена все ж таки класифікація М.О. Данилова і Б.П. Єсипова. Втім, в Англії до теперішнього часу вважається обовязковим, щоб професор університету приходив на заняття з текстом лекції і користувався ним при викладі матеріалу студентам. «Уміння ставити питання, - писав К.Д. Ушинський, - і поступово посилювати складність і важкість відповідей є одна з найголовніших і необхідніших педагогічних звичок». Ось чому в дидактиці велику роль виконує метод ілюстрації і демонстрації навчальних посібників, який іноді називають ілюстративно-демонстраційним методом (від лат. illustratio - зображення, наочне пояснення і demonstratio - показ).
Вы можете ЗАГРУЗИТЬ и ПОВЫСИТЬ уникальность своей работы
