Значення податку на додану вартість в системі оподаткування банківських та фінансово-господарських операцій комерційних банків України. Аспекти формування, структури, розподілу та використання податку на додану вартість операцій комерційних банків.
Вступ На економічний розвиток будь-якої країни значною мірою впливає ступінь розвитку національної банківської системи. Досвід розвитку багатьох світових країн свідчить, що, будь-яка держава, яка розбудовує ринкову економіку, намагається створити розгалужену мережу фінансово-кредитних інститутів і установ, першочерговим завданням яких було і залишається ефективне використання залучених матеріальних і нематеріальних ресурсів шляхом їх інвестування в різні галузі національної і світової економік. У зв’язку з цим у сучасних умовах актуальним є вплив податкового навантаження комерційних банків на активізацію господарської діяльності, оновлення матеріально-технічної бази та на цій основі активізації інноваційно-інвестиційних процесів в Україні. Податок на додану вартість - це непрямий податок, що є частиною новоствореної вартості, яка утворюється на кожному етапі виробництва або обігу; його сума входить до ціни продажу товарів (робіт, послуг) і сплачується кінцевим споживачем. Буквально - це податок на додану вартість, створену на конкретному етапі руху товару, у результаті чого відбувається ліквідація кумулятивного (каскадного) ефекту оподаткування. Об’єктом дослідження є теоретичні засади та механізм оподаткування податком на додану вартість комерційних банків в Україні. Для написання курсової роботи була використана законодавча база, зокрема Податковий кодекс України [2], Бюджетний кодекс України [3], Закон України «Про банки і банківську діяльність» [5], звітність НБУ та роботи багатьох науковців і економістів України. Розділ 1. Основні напрямки в еволюції законодавства про ПДВ у країнах, де цей податок діє, якраз і визначаються прагненням, з одного боку, посилити суто фіскальну функцію, з іншого - використовувати його з метою стимулювання економічного розвитку. Першим описав механізм дії ПДВ французький спеціаліст Моріс Лоре у 1954 р. Він обґрунтував переваги ПДВ перед іншими універсальними акцизами - податком з обороту і податком з продаж. Згідно ПКУ, платником податку є: будь-яка особа, що провадить господарську діяльність і реєструється за своїм добровільним рішенням як платник податку у порядку, визначеному ПКУ; будь-яка особа, що зареєстрована або підлягає реєстрації як платник податку; будь-яка особа, що ввозить товари на митну територію України в обсягах, які підлягають оподаткуванню, та на яку покладається відповідальність за сплату податків у разі переміщення товарів через митний кордон України відповідно до Митного кодексу України; особа, що веде облік результатів діяльності за договором про спільну діяльність без утворення юридичної особи; особа-управитель майна, яка веде окремий податковий облік з податку на додану вартість відносно господарських операцій, пов’язаних з використанням майна, що отримане в управління за договорами управління майном; особа, що проводить операції з постачання конфіскованого майна, знахідок, скарбів, майна, визнаного безхазяйним, майна, за яким не звернувся власник до кінця строку зберігання, та майна, що за правом успадкування чи на інших законних підставах переходить у власність держави; особа, що уповноважена вносити податок з об’єктів оподаткування, що виникають внаслідок постачання послуг підприємствами залізничного транспорту з їх основної діяльності, що перебувають у підпорядкуванні платника податку в порядку, встановленому Кабінетом Міністрів України. Порівняно з попереднім законодавством передбачено зниження основної ставки податку з 20 до 17 % з 1 січня 2014 року. Серед особливостей механізму оподаткування банківських операцій можна виділити те, що окремі операції звільняються від сплати податку на додану вартість. Рис. 1.3 Функції банку в податкових відносинах [17] Так, згідно ПКУ, не є об’єктом оподаткування операції з: - випуску (емісії), розміщення у будь-які форми управління та продажу (погашення, викупу) за кошти цінних паперів, включаючи інвестиційні та іпотечні сертифікати, сертифікати фонду операцій з нерухомістю, деривативи, а також корпоративні права, виражені в інших, ніж цінні папери, формах; обміну зазначених цінних паперів та корпоративних прав, виражених в інших, ніж цінні папери, формах, на інші цінні папери; розрахунково-клірингової, реєстраторської та депозитарної діяльності на ринку цінних паперів, а також діяльності з управління активами; - нарахування та сплати процентів або комісій у складі орендного (лізингового) платежу у межах договору фінансового лізингу; - передачі майна у заставу (іпотеку) позикодавцю (кредитору) та/або у забезпечення іншої дійсної вимоги кредитора, повернення такого майна із застави (іпотеки) його власнику після закінчення дії відповідного договору, якщо місце такої передачі (повернення) знаходиться на митній території України; - грошових виплат основної суми консолідованого іпотечного боргу та процентів, нарахованих на неї, об’єднання та/або купівлі (продажу) консолідованого іпотечного боргу, заміною однієї частки консолідованого іпотечного боргу на іншу, або поверненням (зворотним викупом) такого консолідовано
Вы можете ЗАГРУЗИТЬ и ПОВЫСИТЬ уникальность своей работы
