Дослідження специфіки розвитку культури й медицини у перших великих рабовласницьких державах. Огляд рівня гінекологічної практики у народів Стародавньої Америки, хірургічних втручань у народу інків. Аналіз основних положень учення Гіппократа та Антілла.
МІНІСТЕРСТВО ОХОРОНИ ЗДОРОВ’Я УКРАЇНИ НАЦІОНАЛЬНИЙ МЕДИЧНИЙ УНІВЕРСИТЕТ ІМ.О.О.БОГОМОЛЬЦЯ Кафедра соціальної медицини та охорони здоров’я Реферат на тему: Медицина у часи стародавнього світу. Київ-2011 Зміст Медицина Стародавнього Світу Медицина стародавньої Америки Медицина Стародавньої Греції Медицина часів Александрії Медицина Стародавнього Риму Висновок Медицина Стародавнього Світу На зміну первісному суспільству в історії людства прийшов перший класовий лад - рабовласницький. Дещо пізніше, в тому ж IV тис. до н. е., класове розшарування і виникнення рабовласництва мало місце в Месопотамії (межиріччя Тігру й Євфрату), у стародавньому Шумері, пізніше, в III-II тис. до н. е., тут же, в Месопотамії, утворилися рабовласницькі держави Вавілонія і Ассірія. у Стародавній Америці. Рабовласницький лад, хоч і ґрунтувався на жорстокому гнобленні людини людиною, створив умови для нового розвитку продуктивних сил порівняно з первіснообщинним: відкрилися можливості для поділу праці та її спеціалізації, виникли різні ремесла, в суспільстві виділилися ремісники-професіонали, зокрема й лікарі. Визначним дослідником культури аборигенів Стародавньої Америки був радянський учений Ю. В. Кнорозов, що розшифрував писемність майя - піктографічну і ієрогліфічну. Лікуванням хвороб крім жерців займались народні лікарі, що користувалися великою кількістю традиційних емпіричних лікувальних засобів. Знищення іспанськими завойовниками значної частини решток цивілізації народів Стародавньої Америки, зокрема в галузі медицини,- непоправна втрата для світової науки. Найстародавнішими літературними творами, звідки ми черпаємо відомості про медицину античних греків, є поеми «Іліада» і «Одіссея». Основу медицини античних греків, на противагу медицині Єгипту й Месопотамії, які розвивалися під впливом жерців, становили не заклики до богів, заклинання, магічні дії, а спостереження за хворою людиною. Уже за античних часів освічені греки ставилися до лікування в асклепейонах дуже критично. V ст. до н. е. в Стародавній Греції були лікарі різних спеціальностей. Кнідоська школа найдавніша, вона поклала початок ще школам на о. Звідси він зробив, як пише Платон, висновок, що «мозок дає чуття слуху, зору і нюху, з них виникають память і уявлення, а з памяті і уявлення народжується знання». Кнідоська школа, за свідченням Галена, розрізняла 7 різних захворювань жовчі, 12 -сечового міхура, 4 - нирок, різні види сухот. Історія медицини з пошаною зберігає імена видатних лікарів цієї школи Ейріфона, Ктезія. Представники Коської школи дивилися на свої завдання інакше. З Коської школи вийшов славнозвісний лікар античної медицини Гіппократ, за яким історія зберігає віками почесне імя батька медицини. З грецьких філософів найбільший вплив на Гіппократа мав його друг Демокріт (460-370 pp. до н. е.) - найвидатніший представник античної грецької матеріалістичної школи. Якщо представники Кнідоської школи вважали, що кожна людина може бути лікарем, то, за Гіппократом, медицина, будучи наукою, одночасно значною мірою є мистецтвом, і тому справжній лікар, як і поет, скульптор, співак, повинен мати деякі природжені здібності.
Вы можете ЗАГРУЗИТЬ и ПОВЫСИТЬ уникальность своей работы
