Основні аспекти медико-психологічної діяльності, консультування та корекційна робота. Особливості організації психотерапевтичної діяльності при різних захворюваннях. Оцінка та анамнез проблем пацієнтів з депресивними станами і методика їх діагностики.
При низкой оригинальности работы "Медико-психологічні аспекти роботи психолога в психоневрологічних закладах", Вы можете повысить уникальность этой работы до 80-100%
Зміст Вступ 1. Основні аспекти медико-психологічної роботи психолога 1.1 Специфіка цілей і завдань медико-психологічної роботи психолога 1.2 Зміст роботи психолога у психоневрологічних закладах 1.3 Форми роботи психолога 1.4 Психотерапевтичні методи: напрямки роботи 1.5 Психологічне консультування 1.6 Психокорекційна робота психолога 2. Особливості організації психотерапевтичної допомоги при різних захворюваннях 2.1 Психотерапевтична допомога хворим неврозами і граничних з ними станами 2.2 Організаційні основи психотерапевтичної допомоги хворим алкоголізмом і наркоманіями 2.3 Організаційні основи психотерапевтичної допомоги хворим психозами 2.4 Організаційні основи психотерапевтичної допомоги хворим нервово-органічними та соматичними захворюваннями 3. Аналіз практичної роботи психолога в психоневрологічних закладах 3.1 Оцінка та анамнез проблем пацієнтів з депресивними станами 3.2 Методики діагностики депресивних станів 3.3 Аналіз результатів проведеного дослідження Висновки Список літератури Додатки Вступ Актуальність теми. У зв’язку з цим виникає необхідність наукового аналізу діяльності психологів і пошуку шляхів подальшого удосконалення їх фахової підготовки. Вирішення проблеми підвищення професійної компетентності психологів залежить, передовсім, від оволодіння необхідною системою знань, технологією та методами роботи, індивідуально-психологічних особливостей (здібностей до професійної діяльності, сформованості професійно-важливих якостей, мотивації) тощо. Важливою складовою професійної компетентності практичного психолога є вміння встановлювати професійні цілі та підбирати засоби для їх досягнення, адже саме ця здатність є передумовою і показником активної, цілеспрямованої та ефективної фахової діяльності. Вибір вихідної теоретичної позиції для надання професійного впливу на внутрішній світ іншої людини являє собою для практичного психолога головний момент вирішення питання про зміст взаємодії з клієнтом. Ухвалення рішення про психологічну корекцію і шляхи її здійснення визначається оволодіння психологом змісту своєї корективної роботи. Психологічна корекція - це обґрунтований вплив психолога на дискретні характеристики внутрішнього світу людини, тобто психолог має справу з конкретними проявами бажань, переживань, пізнавальних процесів і дій людини. Практичний психолог користується психодіагностичною інформацією для співставлення її з теоретичними даними про закономірності вікового розвитку і складає програму корекційної роботи з конкретною людиною або групою людей. За останні десятиліття розвиток психотерапії виріс до виявів декількох десятків методів, що виступають переважно як технічні прийоми або умов і стилю проведення психотерапії. Хоча психотерапія використовується при широкому колі захворювань як наука лікування, а також для вирішення психогігієнічних і психопрофілактичних задач, одначе етіопатогенетичного значення вона набуває лише при психогеніях, виникнення і плин яких обумовлений психічним фактором. Організаційні структури медичної допомоги в охороні здоровя, відбиваючи досягнутий теоретичний рівень окремих областей, у свою чергу є найважливішим стимулом для подальших досліджень. З розвитком нових методів психотерапії, особливо особистісно-орієнтованої (реконструктивної) групової психотерапії, а також поведінкових методів зростає актуальність етичних і деонтологічних аспектів їх використання. Так, для області неврозів і інших граничних станів щодо актуальнішої в даний час стає подальша розробка психологічних і соціально-психологічних основ психотерапії, при психосоматичних порушеннях - психофізіологічних її основ і т.д. Не випадково під час наукових зустрічах психотерапевтів нерідко складається враження, що психотерапія, не встигнувши оформитися в самостійну дисципліну, власне кажучи вже розпадається на різні субспеціальності. Оскільки психотерапія до останнього часу розвивалася, ґрунтуючись на медичних знаннях і досвіді лікування, насамперед оформилася медична її модель, у якій кінцевою метою, як наприклад, є усунення тих або інших дисфункцій організму. У тих випадках, коли психологічні методики лише проходять випробування (з дозволу контрольних органів Товариства), психологи, проводячи експеримент з обмеженим контингентом досліджуваних, попереджають їх про застосування неперевірених методів і технічних пристроїв або про свій недостатній рівень оволодіння ними [17]. Психолог публікує під своїм імям лише ту працю, яка повністю виконана ним самим або містить істотний власний внесок; недопустима публікація з метою особистої, матеріальної вигоди недостатньо підготовлених праць, невалідизованих методик, а психолог не може виконувати практичної роботи, не маючи належної кваліфікації та досвіду. Особистісні психологічні проблеми (які негативно впливають на якість виконання обовязків) можуть бути показником професійної непридатності і мають якомога швидше коригуватись та розвязуватись психологом. Психологи беруть на себе професійну відповідальність за кваліфіковане обстеження, консультування, лі
Вы можете ЗАГРУЗИТЬ и ПОВЫСИТЬ уникальность своей работы
