Медійна складова інформаційної війни - Курсовая работа

ВСТУП Актуальність теми дослідження полягає в тому, що ЗМІ постають головною зброєю у веденні інформаційних війн. Сьогодні не так важливо мати численну армію або надвелику територію, достатньо володіти низкою потужних засобів масової інформації. В останні півроку Україна стала жертвою інформаційної війни Росії. Для протистояння інформаційній агресії, необхідно докладно проаналізувати основні методи та стратегії, до яких вдаються російські медіа. Мета дослідження полягає у теоретичному обґрунтуванні та визначенні основних методів ведення інформаційної війни Росії проти України у вимірі засобів масової інформації. Мета дослідження передбачає розв’язання таких завдань: 1. дослідити теоретико-методолічну базу поняття «інформаційної війни», виділити методи та стратегії ведення інформаційної війни; 2. дослідити російські ЗМІ в призмі інформаційної війни проти України; 3. методом контент-аналізу провести дослідження російських ЗМІ на вміст пропагандистської інформації в контексті інформаційної війни проти України; Об’єктом дослідження є медійна складова інформаційної війни. У другому розділі представлений повний аналіз найвпливовіших засобів масової інформації Росії, до яких відносяться друкована преса, телебачення та соціальні мережі. У третьому розділі проведений контент-аналіз на виявлення в новинах з різних російських засобів інформації методів пропаганди. Одним з найбільш поширених визначень цього поняття наведене В.Ф.Піліпенком в своєму словнику: «Війна - соціальне явище, що являє собою одну з форм вирішення протиріч між державами, народами, націями, класами і соціальними групами засобами збройного насильства». Є інше визначення: « інформаційна війна - це комунікативна технологія впливу на інформацію та інформаційні системи супротивника з метою досягнення інформаційної переваги в інтересах національної стратегії, при одночасному захисті власної інформації і своїх інформаційних систем» ( Швець Д.А.). Політика нереагування досить активно використовується США, і цьому існує маса прикладів [9]. Ці фактори дали підстави вченим ( футурологам , соціологам , філософам ) стверджувати, що на зміну індустріальному суспільству, де провідну роль відігравало виробництво, і проміжній постіндустріальній стадії (для пострадянського простору більш прийнятний термін «деіндустріалізація»), де поряд з виробництвом важливу роль відіграє сфера послуг, йде нове - інформаційне суспільство, для якого пріоритетною є сфера масових комунікацій [13]. Вже зараз інформаційні технології стали найпотужнішою виробничою силою: наприклад , сьогодні 90 % капіталу переходить від власника до власника за допомогою електронних комунікацій, а потенціал деяких інформаційних корпорацій більший, ніж у окремих держав. М.Удугов (який отримав від росіян прізвисько «чеченський Геббельс») зробив не менший , ніж польові командири: спочатку він виграв інформаційну війну з Росією (створив вигідний імідж Чечні), а вже потім перемогу була фактично отримана і в бойових діях. Скориставшись нестабільною ситуацією, російські медіа не просто протягом всього часу передавали хибну та образливу інформацію про події, вони спровокували територіальне втручання в Крим та на Схід країни, та постійно підтримували та продовжують створювати напружену ситуацію в цих регіонах. Серед найбільших: Газпром-медіа холдинг - найбільший медіа-холдинг РФ Телеканали НТВ, НТВ , ТНТ, ТВ3, 2x2 Радіостанції Авторадио, Эхо Москвы, Детское радио, Relax FM, Comedy Radio та ін. Тепер блогери, які мають більше 3 тис. читачів прирівнюються до засобів масової інформації, і таким чином, на них поширюються вся кримінальна відповідальність при недотриманні всіх потрібних норм. 2.1 Питання «України» в Інтернет-виданнях Для аналізу висвітлення ситуації в Україні були використані такі російські видання, інформаційні агенції: «Комсомольськая правда»; «Известия»; «Независимой газета», «ИТАР-ТАСС» та «РИА Новости». «Комсомольськая правда».