Поняття і роль ділової мови та ораторського мистецтва в житті сучасних людей. Ознайомлення з правильністю підготовки до виступу: етапи підготовки промови, оформлення текстового матеріалу, дихання під час мовлення. Формування образу ділового оратора.
У наш час складно назвати кого-небудь великим оратором, багато хто прагне говорити грамотно і красиво, але багатьом, можливо, не вистачає внутрішньої сили, внутрішньої енергії, якою володів Демосфен. Тим же хто намагається писати мовою, можливо не вистачає художньої цілісності, яка була в Сократа. В школах, у вузах, мові приділяється дуже мало часу, і тому, не лише ораторів, але і людей, що говорять на «великій і могутній мові» все менше і менше. В даній темі я намагалась розкрити роль ораторського мистецтва в житті сучасних людей, які хочуть досягти в житті успіху; освітлювала питання, повязане з підготовкою до публічного виступу. Метою моєї роботи є ознайомлення з правильністю підготовки до виступу, а саме розглянути такі питання, як: - основні етапи підготовки промови; - оформлення текстового матеріалу; - види підготовки до виступу; - дихання під час мовлення; - розкрила сутність особистості мовця тощо. Демосфен і Ісократ були видатними ораторами давньої Греції. Ісократ - теоретик ораторського мистецтва, він не виголошував свої промови, але велику увагу приділяв слову. У той час, афіняни були розпещені ораторами, від них потрібне дуже багато що і перші спроби Демосфена говорити публічно не мали успіху; але, підбадьорений актором Сатиром, Демосфен продовжував працювати над собою. Він не був ритором, не любив придуманих прикрас, але діяв на слухачів силою переконання, логікою, строгим розвитком думки, до речі вживаючи аргументи і приклади. Він досягав успіху не прагненням до ефектів, але етичною силою, благородством думки, любовю до батьківщини, її честі, її слави і її минулого. Зате в ролі майстра і вчителя літературної прози Ісократ не мав суперників; слава його залучала в його школу багаточисельних учнів з різних місць Еллади. Педагогічна та риторична спадщина А. С. Макаренка, В. О. Сухомлинського, Івана Огієнка, Григорія Ващенка, С. П. Іванової, Є. О. Ножина, Ю. В. Рождественського та інших справила значний вплив на формування академічного красномовства вчителя, вихователя, лектора в нових демократичних умовах. Робота над інтонацією, писав К. Станіславський, - полягає не в тому, щоб щось вигадувати і витискувати з себе. Але ніколи не забувайте старе прислівя: Слово - срібло, мовчання - золото, а також висловлювання Ж. де Лабрюйера: Мало хто жалкує, що сказав мало, але багато хто, що сказали багато.
Вы можете ЗАГРУЗИТЬ и ПОВЫСИТЬ уникальность своей работы
