Майнове оподаткування - вітчизняні реалії та зарубіжний досвід - Курсовая работа

ЗМІСТ ВСтУП РОЗДІЛ 1. Сутність та значення майнового оподаткування 1.1 Загальне значення майнового податку 1.2 Податок на майно юридичних осіб 1.3 Податок на майно фізичних осіб Висновки до розділу 1 РОЗДІЛ 2. Аналіз майнового оподаткування в Україні 2.1 Оподаткування нерухомого майна фізичних та юридичних осіб 2.2 Податок на землю 2.3 Податок на першу реєстрацію транспортного засобу Висновки до розділу 2 РОЗДІЛ 3. Проблеми та шляхи удосконалення майнового оподаткування в Україні Висновки до розділу 3 ВИСНОВКИ Список використаної літератури ВСТУП У кожній країні податки займають провідне місце в економічних відносинах суспільства. Майнові податки в системі оподаткування здатні забезпечити справедливий розподіл податкового навантаження між платниками податків, вмотивовувати як фізичних так і юридичних осіб до раціонального та ефективного використання власного майна. Дослідження окремих аспектів цієї проблеми, пов’язаної з майновим оподаткуванням, його впливом на фінансовий стан суб’єктів підприємницької діяльності та виконання запланованих податкових надходжень у дохідну частину бюджету, знайшло відображення у наукових розробках вітчизняних вчених, таких як: Андрущенко В. Л., Гузар Б. С., Долга Г. В., Захожай В. Б., Кравчун А. С., Лісовий А. В., Лещук В. П., Сибірянська Ю. В. та багатьох інших. Однак наявність дискусійних питань потребує подальших досліджень, зокрема, поглиблення теоретичних і методичних розробок майнового оподаткування, визначення стану і рівня впливу майнового оподаткування на виконання фіскальної функції держави, а також удосконалення напрямів адміністрування цих податків, що зумовлює актуальність обраної теми дослідження. Якщо вона і діє, то тільки як фінансовий тиск проти власника, бо для того, щоб не платити такі податки, треба не бути власником. 1.2 Податок на майно юридичних осіб Платниками передбачуваного податку на майно підприємств є виключно юридичні особи, що розташовані на території України та здійснюють підприємницьку діяльність в Україні, а саме: - юридичні особи, створені згідно із законодавством України, включаючи підприємства з іноземними інвестиціями, а також банки та інші кредитні установи (крім Національного банку України); - філії, відділення та інші відособлені підрозділи вказаних субєктів підприємницької діяльності, що мають окремий баланс і рахунок в установах банків; - міжнародні неурядові організації й міжнародні обєднання, що здійснюють підприємницьку діяльність в Україні; - постійні представництва та інші відособлені підрозділи іноземних юридичних осіб, що розташовані на території України [14, c.111]. Для цілей оподаткування визначається середньорічна вартість зазначеного майна підприємства шляхом ділення на 4 суми, одержаної від складання половини вартості майна за станом на 1 січня звітного року і на 1 січня наступного року, а також повної суми вартості майна на 1 квітня, 1 липня та 1 жовтня звітного року. Ставки податку на майно підприємств (в одному із запропонованих варіантів) - 1% річних оподатковуваної бази та 6% для незавершеного будівництва. Однак, як це не дивно, розмір українського податку на нерухоме майно відмінне від земельної ділянки (який має стати основним джерелом надходжень до місцевих бюджетів) ніяк не залежить від вартості оподатковуваного нерухомого майна, лише - від кількості квадратних метрів. Наприклад, в штаті Каліфорнія (США) податок на нерухомість становить 1,25% на рік від ціни купленого нерухомого майна, а платиться двома рівними платежами один раз на півроку. Ставка найчастіше розраховується на основі кадастрової вартості, яка дещо менше ринкової вартості. Платниками податку є фізичні та юридичні особи, в тому числі нерезиденти, які є власниками обєктів житлової нерухомості. Відповідно до статті 6 Закону України «Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень» систему органів державної реєстрації прав становить уповноважений центральний орган виконавчої влади з питань державної реєстрації прав - Міністерство юстиції, що забезпечує реалізацію державної політики у сфері державної реєстрації прав, а також його територіальні органи, які є органами державної реєстрації прав.