Розробка новітніх методик корекції гіпоксії у хворих з синдромом гострого пошкодження легенів при критичних станах з позицій інтегративної медицини. Ефективність малопоточної мембранної оксигенації крові, протекторний вплив її на легеневу тканину.
При низкой оригинальности работы "Малопоточна мембранна оксигенація крові при гострій дихальній недостатності", Вы можете повысить уникальность этой работы до 80-100%
МІНІСТЕРСТВО ОХОРОНИ ЗДОРОВЯ УКРАЇНИ ДНІПРОПЕТРОВСЬКА ДЕРЖАВНА МЕДИЧНА АКАДЕМІЯ ГЕРАСЮТЕНКО ДМИТРО ЕДУАРДОВИЧ УДК: 616.24-008.4-036.11-07:612.234 612.111.14 МАЛОПОТОЧНА МЕМБРАННА ОКСИГЕНАЦІЯ КРОВІ ПРИ ГОСТРІЙ ДИХАЛЬНІЙ НЕДОСТАТНОСТІ 14.01.30 - анестезіологія та інтенсивна терапія АВТОРЕФЕРАТ дисертації на здобуття наукового ступеня кандидата медичних наук Дніпропетровськ - 2008 Дисертацією є рукопис. Офіційні опоненти: - член кореспондент АМН України, доктор медичних наук, професор, Черній Володимир Ілліч, Донецький національний медичний університет ім. М. Горького МОЗ України, завідувач кафедри анестезіології, інтенсивної терапії та медицини невідкладних станів ФПО; - доктор медичних наук, професор, Владика Анатолій Степанович, Одеський державний медичний університет МОЗ України, професор кафедри анестезіології і інтенсивної терапії з післядипломною підготовкою. Синдром гострого пошкодження легенів (СГПЛ) - вид гострої дихальної недостатності, який виникає внаслідок первинного чи опосередкованого ураження альвеоло-капілярної мембрани екзогенними чинниками, характеризується некардіогенним набряком легенів, порушенням зовнішнього дихання і прогресуючою, стійкою до оксигенотерапії гіпоксією, і нерідко є складовою частиною поліорганної недостатності (Ф.С. Глумчер, 2004; В.І. Черній, 2005). Найважчим варіантом перебігу гострого пошкодження легенів є гострий респіраторний дистрес-синдром (ГРДС) (В.Д. Малишев, 1989; И.И. Яковлева, 2001; Ф.С. Глумчер, 2004; В.І. Черній, 2005). Синдром гострого пошкодження легенів та гострий респіраторний дистрес-синдром найчастіше ускладнює перебіг сепсису, аспірації вмісту шлунка, травми грудної клітки, тривалого шоку, опіків, жирової емболії, утоплення, панкреатиту, кисневої інтоксикації, масивних гемотрансфузій та екстракорпоральних перфузій (С.А. Симбирцев, 1986; Ю.Я. Зайковський, 1987; В.Д. Малишев, 1989; В.І. Черній, 2005). Ще більш вражаючі дані приводить D.S. Zaccardelli, 1996 - 275 000 випадків щорічно, а близько 9% ліжок у відділеннях інтенсивної терапії припадає на хворих з ГРДС. За допомогою діалізатора досягнуто зменшення рівня ЛШК, при 1-2 стадії (12,1 0,6 %), при 2-3 стадії (38,3 0,4 %), при 3-4 стадії (21,8 1,29 %). Визначені показання до застосування малопоточної мембранної оксигенації крові. Для визначення достовірності різниць показників, які досліджувались, використовували t-критерії Ст’юдента (Флетчер З., Флетчер С., Вагнер Э., 1998). ГРДС 1-2 стадії значення КПд, КПс основної групи зросли відповідно на 6,9%, 16,1% до кінця ММО, а до кінця доби знизилися на 25,4% і 29,6%.
Вы можете ЗАГРУЗИТЬ и ПОВЫСИТЬ уникальность своей работы
