Міжнародне приватне право - Шпаргалка

В1Загальні засади цивільного законодавства. Стаття І.Відносини, що регулюються цивільним законодав­ством Цивільним законодавством регулюються особисті немайнові та майнові відносини (цивільні відносини), засновані на юридичній рівно­сті, вільному волевиявленні, майновій самостійності їх учасників. 2. До майнових відносин, заснованих на адміністративному або іншо­му владному підпорядкуванні однієї сторони другій стороні, а також до податкових, бюджетних відносин цивільне законодавство не застосовується, якщо Інше не встановлено законом. Учасниками цивільних відносин є фізичні особи та юридичні особи (далі - особи). 2. Учасниками цивільних відносин є: держава Україна, Автономна Республіка Крим, територіальні громади, іноземні держави іа інші субєкти публічного права. Загальними засадами цивільного законодавства є: 1) неприпустимість свавільного втручання у сферу особистого життя людини; 2)неприпустимість позбавлення права власності, крім випадків, вста­новлених Конституцією України та законом; 3)свобода договору; 4)свобода підприємницької діяльності, яка не заборонена законом; 5)судовий захист цивільного права та Інтересу; 6)справедливість, добросовісність та розумність. Основним актом цивільного законодавства України є Цивільний кодекс України. ВР України одночасно з відповідним проектом за­кону про внесення змін до Цивільного кодексу України. 3. Цив. відн. можуть регулюватись актами Президента України у випадках, встановлених КУкраїни. 4. Актами цивільного законодавства є також постанови Кабінету Мі­ністрів України. Інші органи державної влади України, органи влади Автономної Республіки Крим можуть видавати нормативно-правові акти, що регу­люють цивільні відносини, лише у випадках і в межах, встановлених Конституцією України та законом. 6. Якщо цивільні відносини виникли раніше і регулювалися актом ци­вільного законодавства, який втратив чинність, новий акт цивільного законодавства застосовується до прав та обовязків, що виникли з момен­ту набрання ним чинності. Сторони мають право укласти договір, який не передбачений акта­ми цивільного законодавства, але відповідає загальним засадам цивіль­ного законодавства. 2. Сторони в договорі не можуть відступити від положень актів цивіль­ного законодавства, якщо в цих актах прямо вказано про цс, а також у разі, якщо обовязковість для сторін положень актів цивільного законо­давства випливає з їх змісту або із суті відносин між сторонами. 4. Звичай може бути зафіксований у відповідному документі. 2. Застосування Цивільного кодексу України до вре­гулювання відносин у сферах господарювання, ви­користання природних ресурсів, охорони довкілля, а також до трудових та сімейних відносин 1. Стаття 10. Міжнародні договори 1. Чинний міжнародний договір, який регулює цивільні відносини, згода на обовязковість якого надана Верховною Радою України, є час­тиною національного цивільного законодавства України. 2. Підставами виникнення цивільних прав та обовязків,зокрема, є: 1) договори та інші правочини; 2) створення літературних, художніх творів, винаходів та інших результатів інтелектуальної, творчої діяльності; 3) завдання майнової (матеріальної) та моральної шкоди іншій особі; 4) інші юридичні факти. 3. У випадках, встановлених актами цивільного законодавства, цивільні права та обовязки можуть виникати з рішення суду. 6. Здійснення цивільних прав - Особа здійснює свої цивільні права вільно, на власний розсуд. -нездійснення особою своїх прав не є підставою для їх припинення,крім випадків, встановлених законом -особа може відмовитися від свого майнового права відмова від права власності на транспортні засоби,тварин,нерухомі речі- у порядку,встановленому ЦЗ -особа може за відплатним або безвідплатним договором передати своє майнове право іншій особі,крім випадків,встановлених законом -якщо законом встановлені праовові наслідки недобросовісного або нерозумного здійснення особою свого права,вважається, що поведінка особи є добросовісною, якщо інше не встановлено судом Стаття 13. У разі недодержання особою при здійсненні своїх прав вимог, які встановлені частинами другою - пятою цієї статті, суд може зобовязати її припинити зловживання своїми правами, а також застосувати інші на­слідки, встановлені законом. Стаття 14. Способами захисту цивільних прав та інтересів можуть бути: 1) визнання права; 2) визнання правочину недійсним; 3) припинення дії, яка порушує право; 4)відновлення становища, яке існувало до порушення; 5) примусове виконання обовязку в натурі; 6) зміна правовідношення; 7) припинення правовідношення; 8) відшкодування збитків та інші способи відшкодування майнової шкоди; 9) відшкодування моральної (немайнової) шкоди; 10)визнання незаконними рішення, дій чи бездіяльності органу державної влади, органу влади Автономної Республіки Крим або органу місцевого самоврядування, їхніх посадових і службових осіб. Збитками є: 1) втрати, яких особа зазнала у звязку зі знищенням або пошкодженням речі, а також витрати, які особа зробила або мусить зробити для відновлення свого порушеного п