Міжнародна економічна статистика України - Курсовая работа

Вступ Актуальність теми. Інноваційний розвиток країн світової спільноти передбачає використання переваг їх взаємного господарського співробітництва. В цьому звязку в якості одного з пріоритетних напрямів інтеграційного економічного співробітництва виступає спільна підприємницька діяльність зацікавлених країн, зокрема, такі її складові як міжнародна кооперація та спеціалізація виробництва. Розв’язання даного завдання має сприяти дослідження сутнісних рис розвитку міжнародної кооперації та спеціалізації виробництва за умов її поглиблення як важливої форми зовнішньоекономічної діяльності певної країни. Дослідженню передумов, змісту, закономірностей, особливостей, тенденцій розвитку міжнародної кооперації та спеціалізації виробництва присвячено достатньо праць зарубіжних і вітчизняних науковців. Передусім, слід відзначити роботи таких вчених як Будкіна В.С., Климка Г.Н., Новицького В.Є., Макогона Ю.В., Лук’яненка Д.Г., Сіденка В.Р., Філіпенка А.С., Шниркова О.І. та інших. 316] В цілому серед основних проблем, що висвітлюються у наукових дослідженнях, треба відмітити змістовні характеристики міжнародної кооперації та спеціалізації виробництва, особливості становлення, механізм реалізації даного процесу та інші. Мета курсової роботи - розглянути особливості участі України в міжнародній кооперації та спеціалізації виробництва. Щоб досягти поставленої мети необхідно вирішити наступні питання: - розглянути економічну природу понять міжнародної кооперації та спеціалізації виробництва; - охарактеризувати форми і напрями розвитку міжнародної кооперації та спеціалізації; - проаналізувати сучасні тенденції участі України в міжнародній спеціалізації та кооперації; - визначити проблеми та перспективи участі України у світогосподарських процесах спеціалізації та кооперації. Предметом дослідження виступають особливості участі України в міжнародній спеціалізації та кооперації виробництва, а об’єктом - спеціалізація та кооперація в виробництва в Україні. Європі вже давно використовують метод кооперації виробництва, котрий приносить свої плоди. У процесі такої взаємодії здійснюється спільне розроблення або спільне виробництво, спільна реалізація кінцевої продукції та інших товарів на основі спеціалізації у виробництві проміжної продукції (деталей, вузлів, матеріалів, а також устаткування, що використовується у комплектних поставках) або спеціалізації на окремих технологічних стадіях (функціях) науково-дослідних робіт, виробництва та реалізації з координацією відповідних програм господарської діяльності. Метою кооперації, вважав вчений, є не максимізація прибутку на вкладений капітал, а, навпаки, збільшення через спільне господарювання трудового доходу своїх членів або зменшення їхніх витрат, ціллю є не найбільший прибуток, а найбільший добробут членів кооперативу [4, с. М.І. Зібер звертав увагу не на трактування кооперації як форми організації праці, «простої і складної кооперації, тобто поєднання і поділу праці», а на концепцію «суспільної кооперації», кооперації, що розуміється в загальноекономічному, макроекономічному аспекті, як форми організації всього суспільного виробництва, яка не ідентична теорії суспільного поділу праці, а розвиває суспільний процес економічного розвитку в цілому [2, с. Міжнародна виробнича кооперація ? це форма організації спільного або взаємоузгодженого виробництва за участю двох або декількох країн. До третьої групи відносяться країни, спеціалізація яких на всесвітньому ринку обмежується виключно сільськогосподарською продукцією, або через слабкий економічний розвиток в основному внаслідок колоніального панування ряду західних країн у XVIII-XIX ст., або в результаті даної спеціалізації. Говорячи про третю групу країн - постачальників сільськогосподарської продукції, слід зазначити наявність серед них спеціалізації на певний вид продукції. Аналіз даних Державного комітету статистики України свідчить про істотне зростання обсягів зовнішньої торгівлі України впродовж останніх років.