Міжнародні та регіональні валютно-фінансові організації - Курсовая работа

Міжнародні валютно-кредитні та фінансові організації є важливою складовою сучасної інституційної структури світових валютно-фінансових відносин. Виникли вони після Другої світової війни (за винятком Банку міжнародних розрахунків, який засновано 1930 р.), їх функціонування та розвиток є одночасно важливою передумовою та елементом механізму поглиблення світогосподарських звязків у цілому [1]. До чинників виникнення МФО слід віднести: • поглиблення інтернаціоналізації господарського життя;.Залежно від критерію класифікації МФО поділяються на: міждержавні (міжурядові) та неурядові (характер діяльності); загальної компетенції та спеціальної компетенції (коло компетенції); міждержавні, міждержавні з окремими наднаціональними повноваженнями і наддержавні, наднаціональні (характер повноважень); відкриті та закриті (умови прийому в члени); глобальні, регіональні та двосторонні (сфера діяльності); універсальні та спеціалізовані (функції). міжнародна фінансова валютний організація. До глобальних організацій належать передусім спеціалізовані інститути ООН - Міжнародний валютний фонд та Група Всесвітнього банку, а також ГАТТ-СОТ. Крім того, проблеми світових фінансових відносин (головно країн, що розвиваються) обговорюються на Конференції ООН з торгівлі й розвитку - ЮНКТАД (з 1964 р.У міждержавному регулюванні валютних та кредитних відносин основна роль належить спеціальним міжнародним валютно-фінансовим організаціям, серед яких провідне місце займають Міжнародний валютний фонд (МВФ), Світовий банк, Міжнародний банк реконструкції і розвитку (МБРР), регіональні банки та валютно-кредитні організації ЄС - Європейський інвестиційний банк ЄІБ), Європейський фонд валютного співробітництва, Європейський банк реконструкції і розвитку (ЄБРР) [1]. МВФ відіграє двояку роль: з одного боку, стежить за виконанням своїми членами визначених правил поведінки в галузі валютно-фінансових відносин, а з іншого - надає ресурси для фінансування дефіцитів платіжних балансів тим країнам, які цього потребують. У рамках еволюції можна зрозуміти відносини МВФ і з Україною.Ідея створення МВФ виникла після Великої Депресії 1930-х років, коли впродовж чотирьох років обсяги міжнародної торгівлі скоротилися на 63 % через торговельні війни та протекціонізм країн, що сподівалися вийти з кризи за рахунок торговельних партнерів. Зараз це США (18,25 % від сукупності всіх квот, Україна, для порівняння, має квоту в розмірі 0,68 % від сукупності всіх квот). СПЗ - Спеціальні права запозичення, міжнародна рахункова одиниця, вартість якої розраховується на основі вартості пяти основних валют: долару США, німецької маркою, японської ієни, французького франку та фунту стерлінгів.За період з 1994 по 1998 роки Україна реалізувала чотири кредитні угоди з МВФ, фактично отримавши: - за позикою STF (1994 р.) - (близько 720 млн. доларів США за річною ставкою 5,75 % на строк 10 років з відстрочкою сплати основної суми боргу на 4,5 роки). за позиками Standby: 1995 року - (близько 780 млн. доларів США), 1996 року - (близько 860 млн. доларів США), 1997 року - (близько 247 млн. доларів США).Міжнародні фінансові відносини, зокрема відносини у сфері міжнародних державних кредитів у сучасному розумінні, сформувалися історично. До нього вчені не вбачали у валютних відносинах серйозної наукової проблеми. Більшість попередників Кейнса вважали, що механізм фінансових відносин між країнами нічим не відрізняється від фінансових відносин усередині країни.Сучасний етап розвитку України характеризується значними економічними і політичними труднощами. Після періоду експериментів у перші роки незалежності в країні розпочалися спроби ринкових реформ. Зростання ролі використання кредитних ресурсів МВФ і Світового Банку як чинника та інструмента проведення структурної трансформації національної економіки в контексті посилення тенденцій до глобалізації та інтернаціоналізації потоків капіталу обєктивно спричинили інтерес дослідників до цієї галузі міжнародної співпраці [33]. На сьогодні співробітництво України з ЄБРР відбувається відповідно до Програми співробітництва між Урядом України та ЄБРР на 2007-2009 роки, підписаної у червні 2007 року.