Міжнародні наслідки розпаду СРСР - Курсовая работа

Міжнародні наслідки розпаду СРСР План Вступ Розділ 1. Розпад СРСР та реакція на нього провідних держав світу 1.1 Передумови та процес розпаду СРСР 1.2 Реакція провідних держав світу на розпад СРСР Розділ 2. Значення розпаду СРСР для конфігурації глобальної системи міжнародних відносин 2.1 Зміна балансу сил на світовій арені в результаті розпаду СРСР 2.2 Наслідки розпаду СРСР для ідеологічних, нормативних та інституційних засад глобальної системи Розділ 3. Зрушення в системі міжнародних відносин в Європі під впливом розпаду СРСР 3.1 Значення розпаду СРСР для процесу завершення «холодної війни» на європейському континенті 3.2 Трансформація інституційних засад європейської системи внаслідок розпаду СРСР 3.3 Наслідки розпаду СРСР для нових незалежних держав, що утворились на його теренах. Феномен пострадянського простору 3.4 Утворення незалежної України як один з головних наслідків розпаду СРСР Висновки Список використаної літератури Вступ Актуальність теми. Метою даної роботи є виокремлення та аналіз наслідків розпаду СРСР відповідно до рівнів архітектури міжнародних відносин: глобальний (міжнародний) рівень, регіональний (європейський), локальний (рівень республік колишнього СРСР). Виходячи з поставленої мети слід вирішити наступні завдання: – проаналізувати передумови та власне процес розпаду СРСР; – визначити реакцію провідних держав світу на розпад СРСР; – провести аналіз зміни балансу сил на світовій арені в результаті розпаду СРСР; – визначити наслідки розпаду СРСР для міжнародної спільноти на глобальному рівні; – визначити наслідки розпаду СРСР для європейської спільноти; – провести аналіз трансформаційних процесів європейської системи відносин внаслідок розпаду СРСР; – визначити наслідки розпаду СРСР для нових незалежних держав, в тому числі і для України. Розпад СРСР та реакція на нього провідних держав світу 1.1 Передумови та процес розпаду СРСР СРСР успадкував більшу частину території й багатонаціональну структуру Російської імперії. Після закінчення Другої світової війни СРСР мав у своєму розпорядженні величезну територію в Європі й Азії, що мала вихід до морів і океанів, колосальні природні ресурси, розвинену економіку соціалістичного типу, засновану на регіональній спеціалізації й міжрегіональних економічних звязках. Після розпаду СРСР багато хто із цих керівників трансформувалися в президентів відповідних держав (крім Шушкевича). Серед можливих причин називають наступні [5; 28; 16; 41; 34; 55; 50; 46; 23; 57]: – відцентрові націоналістичні тенденції, властиві, на думку деяких авторів, кожній багатонаціональній країні й бажання, що проявляються у виді міжнаціональних протиріч, окремих народів самостійно розвивати свою культуру й економіку; авторитарний характер радянського суспільства, зокрема гоніння на церкву, переслідування КДБ дисидентів, примусовА колективізація, панування однієї ідеології, заборона на спілкування із закордоном, цензура, відсутність вільного обговорення альтернатив (особливо важливо для інтелігенції); – зростаюче невдоволення населення через перебої із продовольством, особливо в епоху застою й «перебудову», і самими необхідними товарами (холодильники, телевізори, туалетний папір і т.д.), заборони й обмеження (на розмір садової ділянки й т.д.), постійне відставання в рівні життя від розвинених країн Заходу; – диспропорції екстенсивної економіки (характерні для всього часу існування СРСР), наслідком яких ставала постійна нестача товарів народного споживання, зростання технологічного відставання у всіх сферах обробної промисловості (компенсувати яке в умовах екстенсивної економіки можна тільки високорозвиненими мобілізаційними заходам, комплекс таких заходів під загальною назвою «Прискорення» був прийнятий в 1987 році, але економічних можливостей виконати його вже не було); – криза довіри до економічної системи: в 1970-і рр. головним способом боротьби з неминучим, при плановій економіці, дефіцитом товарів народного споживання була обрана ставка на масовість, простоту й дешевизну матеріалів, більшість підприємств працювали в три зміни, робили подібну продукцію з матеріалів невисокої якості. Криза довіри до якості товарів стала кризою довіри до всієї економічної системи в цілому; – ряд техногенних катастроф (авіакатастрофи, чорнобильська аварія, катастрофа «Адмірала Нахімова», вибухи газу й ін.) і приховання інформації про них; – невдалі спроби реформування радянської системи, що призвели до стагнації, а потім розвалу економіки, що в свою чергу спричинило розвал політичної системи (економічна реформа 1965 року); – ініційоване американським урядом зниження світових цін на нафту, що сколихнуло економіку СРСР; – моноцентризм прийняття рішень (тільки в Москві), що призвело до неефективності управління регіонами й втрати часу; – Афганська війна, «холодна війна», фінансова допомога країнам соцтабору, розвиток ВПК на шкоду іншим сферам економіки розоряли бюджет. Все це сталося в середині 1980-х рр., коли з одного боку невдале керівництвом Союзною владною верхівкою, з іншого послаблення