Імітаційні моделі в матеріально-технічному забезпеченні регіону - Автореферат

З переходом до ринку виникає необхідність реформувати діяльність агротехсервісних підприємств, підвищити якість і оперативність їх роботи, зменшити витрати на організацію їх діяльності, впроваджувати нові ефективні форми і засоби взаємодії з сільськогосподарськими товаровиробниками. В ринкових умовах діяльність таких систем ґрунтується на договірній основі і тому на них значно більше впливають зовнішні фактори. Дезкоординація, часові затримки в процесі обслуговування заявок і нераціональне прогнозування запасів на складах призводять до недотримання строків і обсягів реалізації, що негативно впливає на фінансову стійкість системи, а також на можливість сільськогосподарського товаровиробника своєчасно отримати замовлені матеріально-технічні ресурси. При цьому постає проблема вибору механізму роботи агротехсервісних підприємств у регіоні, який підтримуватиме стабільність в сфері забезпечення споживачів матеріально-технічними ресурсами з гарантованою прибутковістю власного виробництва. Для досягнення мети необхідно було вирішити такі задачі: визначити основні тенденції розвитку та напрямки удосконалення системи матеріально-технічного забезпечення регіону на основі аналізу існуючих форм агротехсервісного обслуговування сільського господарства в Україні та за її межами;У другому розділі “Методика досліджень регіональної системи матеріально-технічного забезпечення” розглянуто методичні аспекти системного підходу в дослідженні функціонування систем матеріально-технічного забезпечення за ринкових умов, викладено методичні принципи дослідження їх господарської діяльності. Зовнішнє середовище функціонування системи визначається параметрами: інтенсивністю надходження заявок у систему, інтенсивністю надходження конкретного ресурсу на склади, ціною конкретного виду ресурсу, втратами внаслідок дефіциту ресурсу. Внутрішня організація системи описується параметрами: сумою власних оборотних коштів, коефіцієнтом витрат на зберігання, коефіцієнтом завантаження системи, витратами на зберігання конкретного виду ресурсу, націнкою на конкретний матеріально-технічний ресурс; часом перебування заявки у системі, початковим станом складів обласного рівня. Формування попиту для складського господарства проводиться на основі характеристик: інтенсивності надходження заявок на склад по кожному ресурсу, інтенсивності надходження заявок у систему, величини вільних оборотних коштів облагротехсервісу, коефіцієнта витрат на зберігання, інтенсивності надходження ресурсу на склади облагротехсервісу, витрат на зберігання ресурсу, ціни ресурсу, націнки облагротехсервісу на матеріально-технічний ресурс. Вихідною інформацією процесу моделювання є величини: середня тривалість перебування заявки у системі у днях; середня тривалість перебування заявки у черзі у днях; середня довжина черги у кількості заявок; імовірність виконання заявки системою; імовірність відмови виконання заявки системою; імовірність виконання заявки без очікування; загальна кількість виконаних заявок; загальна кількість заявок виконаних без очікування; загальна кількість заявок, що потрапили у систему; середня тривалість простою каналу виконання у днях; імовірність простою каналу виконання; рівень рентабельності у %; рівень націнки у %; загальний обсяг реалізації у тис. грн.; валовий дохід від реалізації у тис. грн.; сумарні втрати внаслідок дефіциту у тис. грн.; сумарні витрати на зберігання товарів у тис. грн.; прибуток у тис. грн.У дисертації наведене теоретичне узагальнення і нове вирішення наукової задачі, що виявляється в розробці методичних основ, організаційно-економічних методів і моделей функціонування регіональної структури забезпечення сільськогосподарськими матеріально-технічними ресурсами. Економічний аналіз розвитку сільського господарства України та зарубіжних країн показав, що за сучасних умов найперспективнішою формою агросервісного обслуговування сільськогосподарських товаровиробників є регіональна система матеріально-технічного забезпечення розгалуженого типу. Досліджуючи систему матеріально-технічного забезпечення регіонального рівня, визначено, що її функціонування - обслуговування заявок, закупівля ресурсів на склади, їх розподіл залежно від попиту та пропозиції, витрати обігу, рентабельність - можна представити шляхом математичної формалізації комплексу вхідних та вихідних потоків даних, що є незалежними, ординарними і стаціонарними. Основними характеристиками поведінки системи слід обирати параметри її функціонування як мережі масового обслуговування: інтенсивність надходжень заявок у систему, коефіцієнт завантаження системи, початковий стан складів регіонального рівня, ціну конкретного виду ресурсу, інтенсивність надходження конкретного ресурсу на склади, втрати внаслідок дефіциту ресурсу, коефіцієнт витрат на зберігання, витрати на зберігання конкретного виду ресурсу, час перебування заявки у системі, націнка на матеріально-технічний ресурс і суму вільних оборотних коштів. Визначальними показниками ефективності функціонування системи слід приймати: обсяг

ОСНОВНИЙ ЗМІСТ