Місце та роль фетоплацентарної системи у розвитку синдрому затримки росту плода - Диссертация

.1 Особливості вмісту факторів росту в динаміці фізіологічної вагітності й при синдромі затримки росту плода.4.1 Стан циркулюючих антифосфоліпідних антитіл й антитіл до анексину V при неускладненій вагітності й синдромі затримки росту плода.5.1 Особливості імунологічного статусу при неускладненому перебігу вагітності й синдромі затримки росту плода 5.2 Функціональна активність білків вагітності при синдромі затримки росту плода7.1 Морфофункціональні зміни в плаценті при синдромі затримки росту плода 7.2 Імуноморфологічні особливості плаценти при синдромі затримки росту плода8.1 Особливості розвитку морфофункціональних змін у плаценті при симетричній та асиметричній формах синдрому затримки росту плода 8.2 Системна продукція цитокінів і факторів росту при різних формах розвитку СЗРП 8.3 Материнські спадкові тромбофілії в розвитку різних форм синдрому затримки росту плода 8.4 Роль фетальних спадкових тромбофілій у розвитку різних форм синдрому затримки росту плодаОбговорення отриманих результатівСиндром затримки росту плода (СЗРП) посідає важливе місце в структурі перинатальної захворюваності та смертності, впливає на наступний розвиток дитини [2, 318]. Узаємозвязок між організмами матері та плода протягом усього гестаційного періоду значною мірою залежить від стану плаценти [117]. Порушення газообміну, транспорту живильних речовин й інші розлади при патологічному стані плаценти обумовлюють розвиток внутрішньоутробної гіпоксії плода, затримку його росту й розвитку, несприятливі перинатальні наслідки й у клінічній практиці одержали назву "фетоплацентарної недостатності" [23]. У цей час ключову роль у патогенезі плацентарної недостатності й порушень матково-плацентарного кровообігу більшість дослідників надають порушенню процесу цитотрофобластичної інвазії [233].В останні десятиліття проводяться дослідження, що підтверджують роль судинно-тромбоцитарних порушень в етіології плацентарної недостатності й синдрому затримки росту плода [103]. Імплантація плодового яйця, інвазія трофобласта й подальше функціонування плаценти є багатоступінчастими процесами ендотеліально-гемостазіологічних узаємодій зі складною аутокринно-паракринною регуляцією, які обєктивно порушуються при тромботичній тенденції та у випадках спадкових дефектів згортання [112]. Серед найбільш частих спадкових дефектів гемостазу, що приводять до розвитку важкої плацентарної недостатності й СЗРП, виділяють такі: резистентність до активованого протеїну С (АРС), мутація фактора V Leiden, мутація протромбіну G20210A, спадковий дефіцит протеїну С і S, дефіцит антитромбіну III, дефекти тканинного активатора плазміногена й інгібітору активатора плазміногена (PAI), мутація метилентетрагідрофолатредуктази (MTHFR) [53].Найбільш чутливими маркерами, що дозволяють свідчити про білок-синтезуючу функцію плаценти, є білки "зони вагітності": трофобластичний ?1-глобулін (ТБГ), плацентарний ?1-мікроглобулін (ПАМГ) і ?2- мікроглобулін фертильності (АМГФ) [205]. Плацента як біологічний барєр між матірю й плодом виконує роль одного із джерел факторів, що блокують і забезпечують специфічну й неспецифічну супресію. У звязку із цим вивчення динаміки зміни концентрації плацентарних білків під час фізіологічної вагітності й при СЗРП має велике значення з метою прогнозування й діагностики ступеня розвитку СЗРП [127]. Препарат ТБГ у фізіологічних дозах пригнічує проліферацію лімфоцитів, що викликана рослинними мітогенами й алогенними клітинами в односпрямованих змішаних культурах, підсилює дію КОНА при індукції клітин-супресорів у культурі, у присутності низьких концентрацій ТБГ знижується відсоток Е і ЕАС-розеткоутворюючих клітин [177].У процесі розвитку плаценти відбувається інвазія трофобласта в ендометрій. Пізніше позаворсинчастий трофобласт, мігруючи по кровоносних судинах ендо- і міометрія, прикріплюється до їхньої стінки й викликає їхню трансформацію. Фібриноїдні зміни стінки спіральних матково-плацентарних артерій призводять до розширення цих судин, що забезпечує достатній кровоток до плаценти, незалежно від впливу судинозвужувальних факторів. Не повна перебудова спіральних артерій матки приведе до неадекватному кровотока й компенсаторних реакцій у вигляді посилення апоптозу в плаценті, що призводить до підвищення проникності фетоплацентарного барєра для поліпшення харчування плода [162]. Мимовільні аборти, пізні гестози й СЗРП мають загальні патогенетичні моменти, що повязані з недостатньою інвазією трофобласта [197]. З появою вчення про фактори росту (ФР), які визначають розвиток і будову плаценти, намітився новий напрямок у вивченні ПН.3.1 Особливості вмісту факторів росту в динаміці фізіологічної вагітності й при синдромі затримки росту плода. Роль у патогенезі СЗРП порушень умісту ФР не цілком зрозуміла, зокрема через нерозуміння їхньої фізіологічної дії в цілому на систему мати-плацента-плід [158]. З метою визначення ролі ангіогенних факторів росту при неускладненій вагітності й при СЗРП проводилося вивчення їхньої динаміки в сироватці крові ва