Проблеми та перспективи розвитку санаторно-курортної галузі України. Концептуальні підходи до розвитку санаторно-курортної галузі. Особливості функціонування мінеральних курортів в Україні. Характеристика основних мінеральних вод України.
Мінеральні курорти України. Проблеми та перспективи розвитку санаторно-курортної галузі України 4 1.1 Сучасний стан санаторно - курортної галузі в Україні 4 1.2 Концептуальні підходи до розвитку санаторно-курортної галузі 8 Розділ 2. Особливості функціонування мінеральних курортів в Україні 13 2.1 Історія лікувального використання мінеральних вод 13 2.2 Основні мінеральні курорти України 18 Розділ 3. Предметом курсової роботи є відносини з приводу функціонування санаторно-курортної галузі економіки України. Проблеми та перспективи розвитку санаторно-курортної галузі України 1.1 Сучасний стан санаторно - курортної галузі в Україні Україна - одна із держав, в якій вдало поєднуються багаті природні ресурси, що можуть використовуватися для збереження і покращання здоров‘я населення. Санаторно-курортне лікування з використанням цілющих властивостей природних чинників є важливою складовою процесу лікування хворих. Кліматотерапія як одна із основних лікувальних методик використовується на курортах Криму (Ялти, Алушти, Феодосії, Євпаторії та інш.) та Карпат (як Прикарпаття, так і Закарпаття). Найбільш відомі джерела знаходяться на Закарпатті (на Свалявській групі курортів, в курортних місцевостях Синяк, Усть-Чорна, Шаян та інш.), у Вінницькій (Хмельник), Львівській (Моршин, Немирів, Любень-Великий, Трускавець), Одеській (Куяльник), Полтавській (Миргород) та Харківській (Березівські Мінеральні Води) областях. Всеукраїнська асоціація фізіотерапевтів та курортологів, створена в 1998 році, є членом Всесвітньої федерації бальнеології та курортології. Мережа курортних закладів та закладів відпочинку в Україні налічує понад 3000 субєктів різних форм власності, з яких більше 700 - санаторно-курортні заклади. У 2003/2004 році у закладах, що забезпечують санаторно-курортне лікування та оздоровлення в Україні, було оздоровлено: · протягом тривалого часу 2 955 587 осіб (для порівняння, у 1999 р. - 2 620 472); · протягом 1-2 днів - 220 136 осіб (у 1999 р. - 141 213). Особливою проблемою є санаторно-курортне лікування населення, потерпілого внаслідок Чорнобильської катастрофи. В цій ситуації не можна погодитись із запропонованим МНС України терміном санаторно-курортного лікування у 18 діб. Міністерству охорони здоров’я України підпорядковано 37 спеціалізованих санаторіїв, які забезпечують санаторно-курортним лікуванням хворих на туберкульоз всіх вікових груп населення (22 заклади) та дітей з нетуберкульозними захворюваннями за 9-ма медичними профілями (15 закладів). 1755 р. Власник більшості мінеральних джерел Свалявщини - граф Шенборн Євген-Ервін направив до Відня (тодішньої столиці Австро-Угорської імперії) для аналізу мінеральних вод Неліпинського і Сусківського джерел, але результати цих аналізів залишилися невідомими. 1796 р. Хімічний склад мінеральних вод Закарпаття вивчав відомий вчений, почесний член Московського фізико-хімічного товариства і Петербурзького товариства лікарів та природознавців, професор хімії й ботаніки медичного факультету єдиного на той час Угорського університету - Пауль Китайбел. В 1900 році після визначення хімічного складу МВ джерела Сойми цей район визнано курортною місцевістю. 1800 р. У селі Неліпино відкрито Сваляво-Неліпинський курорт. Зявляються перші відомості про розлив закарпатських мінеральних вод, коли Редліх Семєн, власник ресторану у М.Львові, возив свалявську мінеральну воду для реалізації у своєму ресторані як дорогоцінний напій. Мінеральні води використовувалась для ванн і внутрішнього прийому при різних захворюваннях шлунково-кишкового тракту, печінки, нирок і крові. У 1887 р. І.Болеман так описує Поляну: Джерело оточують деревяні будови, купальні будови відсутні.
Вы можете ЗАГРУЗИТЬ и ПОВЫСИТЬ уникальность своей работы
