Мікроеволюційні зміни фенотипу колорадського жука в популяціях з різним ступенем радіаційного впливу - Магистерская работа

Мета роботи: вивчити внутрішньовидовий поліморфізм надкрил колорадського жука та визначити залежність проявляння окремих морф в залежності від щільності радіоактивного забруднення території. Для реалізації мети роботи були поставлені наступні завдання: визначити дослідні ділянки, що відрізняються за щільністю забруднення ґрунту 137Cs; вивчити структуру малюнку надкрил колорадського жука з кожної дослідної ділянки; встановити наявність (відсутність) відмінностей малюнку надкрил та визначити частоту таких відмінностей; провести порівняльний аналіз отриманих результатів з даними отриманими в зоні відчуження ЧАЕС. Предмет дослідження - особливості прояву поліморфізму в залежності від щільності забруднення ґрунту 137Cs. поліморфізм надкрило колорадський радіаційний ЗМІСТ РЕФЕРАТ ВСТУП РОЗДІЛ 1. ОГЛЯД ЛІТЕРАТУРИ РОЗДІЛ 2. МАТЕРІАЛИ І МЕТОДИ ДОСЛІДЖЕНЬ 2.1 Терміни та визначення 2.2 Методи обробки результатів експериментальних досліджень 2.3 Точність і надійність вимірювання 2.4 Інші методи статистичного аналізу 2.5 Опис виду (Leptinotarsa decemlineata (Say, 1824)) 2.6 Опис території ВП НУБІП „Великоснітинське” НДГ ім. О.В. Музиченка 2.7 Загальний опис території Київської області РОЗДІЛ 3. ОХОРОНА ПРАЦІ, БЕЗПЕКА ЖИТТЄДІЯЛЬНОСТІ 4.1 Властивості іонізуючих випромінювань 4.2 Активність, одиниці активності; дози випромінювання, одиниці дози 4.3 Гранично припустимі рівні опромінення 4.4 Індивідуальні засоби захисту й особиста гігієна 4.5 Основні вимоги і правила роботи з радіоактивними речовинами 4.6 Одержання, облік, збереження і транспортування радіоактивних речовин 4.7 Дозиметричний контроль. Дезактивація 4.8 Заходи захисту від зовнішнього і внутрішнього випромінювання ВИСНОВКИ СПИСОК ВИКОРИСТАНОЇ ЛІТЕРАТУРИ ВСТУП Однією з актуальних проблем сучасності є вплив техногенної діяльності на обєкти довкілля, що набуває в останні десятиліття глобальних масштабів. До таких інтегральних показників відноситься і рівень фенотипічної мінливості певних морфологічних ознак, які, в першу чергу, мають адаптивний характер, але найчастіше детермінуються одним геном (Яблоков, Титар, Захаров, Гайченко В. А., Крыжановский В. И., та ін., 1990). Насамперед це асиметрія прояву білатеральності будови деяких комах, а також відмінності в формі і структурі малюнку їх надкрил. 26 квітня 1986 року на Чорнобильській АЕС сталася найбільша в історії атомної енергетики аварія. Радіоактивні елементи йоду, стронцію і цезію поширилися на північну частину України, Білорусі, Прибалтики, Польщі, Швеції, Фінляндії й інших країн. Накопичені після Чорнобильської катастрофи дані про екологію тварин, які мешкають за умов постійного опромінення, дають змогу з’ясувати деякі особливості функціонування фауністичних комплексів у радіаційних ценозах. Базуючись на цьому, слід пригадати поняття радіаційної біогеоценології, висловлене М. В. Тимофєєвим-Ресовським, яке свідчить про необхідність детального дослідження реакції біоти на такий потужний антропічний вплив, як радіаційне забруднення екосистем, і з’ясування основних закономірностей їх функціонування за цих умов. Водночас така важлива проблема, як вивчення механізмів виживання рослин і тварин при постійному радіоактивному опроміненні в наземних екосистемах, поки що не знаходить свого остаточного вирішення. У зв’язку з цим методи радіаційної екології мають бути набагато ширшими, ніж ті, що традиційно застосовуються, оскільки до їх арсеналу включаються методи аутекології, екології популяції та біоценології, екосистемного аналізу, що дозволяє інтегровано підійти до вирішення проблеми. Вивчаючи вплив іонізуючого випромінювання на ті чи інші види та угруповання тварин, дослідники, самі того не бажаючи, відходять від класичного популяційного підходу, віддаючи перевагу визначенню індивідуальних або групових ефектів при опроміненні. У той же час наші дослідження показали нормальний стан популяцій ссавців, зокрема мишоподібних гризунів, навіть у найбільш забруднених місцях. Дуже цікаві дані про практично нормальне функціонування популяцій мисливсько-промислових звірів отримані В. І. Крижанівським із співавторами, що також не може бути повністю пояснене з існуючої точки зору на радіостійкість. Широко відомі дослідження флуктуючої асиметрії, проведені на прикладі бабок. На думку А.Т. Чубінішвілі, відсутність абсолютно симетричних організмів є наслідком недосконалості механізмів, контролюючих онтогенез що виявляється в їх нездатності протистояти негативній дії чинників зовнішнього середовища. Враховуючи численні адаптивні зміни, виявлені авторами у особин популяцій, що зазнавали стресових впливів (зменшення маси кладок, збільшення розмірів яєць, тощо), автори заключають, що рівні популяційної флуктуючої асиметрії можуть бути зниженими в стресових умовах в результаті селективного вилучення особин із нестабільним розвитком. С.