Поняття і сутність міфопоетики у літературі, її зв"язок з драматургічними творами С. Беккета. Вплив беккетівської поетики на міфопоетичну направленість та розвиток абсурдистського театру. Розробка герменевтичних проблем інтерпретації у літературознавстві.
При низкой оригинальности работы "Міфопоетика драматургії абсурду (на матеріалі драматичних творів Семюеля Беккета)", Вы можете повысить уникальность этой работы до 80-100%
Драматургія “театру абсурду”, Беккета зокрема, - явище концептуальне, тобто таке, що базується на власній семіотичній системі, яка складається із ряду смислових знаків. Для семіотичної системи “театру абсурду” визначальним є не зображення світу у формах життя, а пропозиція ідеї власного бачення світу. Специфічна система смислових знаків дозволяє драматургу, з одного боку, говорити про істинне знання людини та часу (тотожність із немодерністським світоглядом), а з іншого - донести це знання своєрідним чином - звівши до мінімуму подібність до життя та посиливши символіку. Викладені нами тези базуються і підтверджуються художньою практикою С.Беккета. Так, в свою чергу, міфеми-мотиви, можна відстежити на прикладі їх взаємозвязку із провідною поліміфемою-образом Адама та Єви. Провідною міфемою-образом теперішнього часу у “театрі абсурду” є маленька людина. Цією опозицією є пара “маленька людина :: das Man”.
Вы можете ЗАГРУЗИТЬ и ПОВЫСИТЬ уникальность своей работы
