Міф та його трансформація у сучасній польській і українській літературах (на матеріалі творчості Ізабели Філіпяк і Галини Пагутяк) - Магистерская работа

Сучасних письменників та літературознавців приваблює міф і цікавить його функціонування в різних сферах життя, в тому числі й у літературі. Однією з проблем сучасних дослідників є визначення міфу, адже дане поняття побутує не тільки в літературі чи мисиецтві, але й також у науках, а зі зміною епох трансформується саме поняття міфу. Е.У польській літературі найважливішим орієнтиром поруч із біблійною традицією була спадщина грецько-римської культури античності. Стародавня міфологія, філософія, мистецтво, історія і література протягом століть мали сильний вплив на розвиток культурної свідомості Європи. Одним з основних джерел натхнення є антична міфологія, яка до сьогодні продовжує свій вплив на творчу уяву літераторів. У цей час Ян Кохановський створює драму «Відмова грецьким послам» на основі трояського циклу міфів, у вірші «Муза» письменник звертається до образу муз, а у вірші «Алкеста чоловіка від смерті заступила» опирається на міф про Алкесту та Адмета. Міцкевич «Міська зима», «Dialogus Musarum», Ян Чечот «Аполлон після коляди», Томаш Зан «Аріон»). А.І. Філіпяк та Г. Пагутяк є непересічними яскравими постатями у сучасному літературному процесі Польщі та України, які ввійшли в літературу ще у вісімдесятих роках минулого століття і займають чільне місце серед інших митців до сьогодні. Філіпяк є однією із основних представниць феміністичної та квір-літератури в Польщі, тому тематика її творів найчастіше повязана із питаннями гендерної нерівності, дискримінації жінок у суспільстві, самореалізації та прагненням до досягнення суспільної незалежності жінки. Ключовий романом у творчості І.Висловлюючи власні погляди на літературу та культуру, відгукуючись на актуальні проблеми громадського чи політичного життя, сучасні письменники часто публікують есе, статті, фейлетони у газетах чи журналах, в інтернет-виданнях, на особистих сайтах та сторінках у соціальних мережах. Філіпяк та Г. Пагутяк важливе місце посідають есеїстичні твори, в яких авторки висловлюють ставлення щодо актуальних подій сьогодення, розкривають питання із широкого спектру своїх зацікавлень, розкривають власні естетичні погляди.Філіпяк та Г. Пагутяк займають чільне місце. Фройда, К. Юнга та інших дослідників, але висловлюють нові думки щодо значення снів у житті людини та літературній творчості. Так, наприклад, міфи про Фенікса та Іфігенію є наскрізними елементами сюжету твору і водночас його структуротворчою складовою. Наскрізними образами є Іфігенія, Фенікс, Агамемнон та Клітемнестра, Фенікс, що належать до грецької міфології. Наскрізною для всього роману є міфема вогню як символу переродження, очищення та нового життя, а також танцю, яку можна трактувати, як символічне вираження перемоги (танець Агамемнона на згарищі після жертвоприношення Іфігенії), чи ритуал, що супроводжує важливу подію в житті персонажа, завершення важливого періоду в його житті (танець Антоні з дружиною навколо багаття, в якому згоріла гітара, а отже, він покінчив із своїм минулим).Одним із ключових античних образів у романах І. Філіпяк «Абсолютна амнезія» і Г. Пагутяк «Сни Юлії та Германа» стали Парки. Парка - у римській міфології богиня долі. Інтерпретацію образу Парок відзначаємо у творах таких авторів як Цицерон «Про природу богів», Овідій «Фасти», «Метаморфози», Гігін «Міфи», Стацій «Фіваїди», Сенека «Божевільний Геркулес», Стацій «Сильви» [79], в поезії Г.