Теоретична основа процесу формування позитивного іміджу сучасного керівника. Паблік рілейшнз як наука про формування позитивного іміджу керівника. Кількісна і якісна оцінка елементів системи управління. Формування позитивного особистого іміджу керівників.
Інакше кажучи, у даному випадку, слово «образ» повинне вживатися в широкому змісті - як представлення про людину. Виявляється, в українській мові це слово має пять різних значень: 1) вид, вигляд; 2) представлення; 3) у літературі як узагальнене художнє відображення; 4) тип, характер; 5) порядок. Імідж може бути в якоїсь конкретної людини, і думка може бути про якусь конкретну людину; імідж може формуватися на основі даних не тільки про зовнішність людини, але і про його психіку, і думка може створюватися як по першому враженню, так і на основі оцінки характеру, темпераменту й інших характеристик. «Імідж» вірніше вживати в словосполученнях типу «імідж людини, політика, банкіра», а «думка» - у словосполученнях типу «думка про людину, політика, банкіра». Коли в людини складається певна думка про іншу людину чи про якийсь обєкт, то це сформоване в свідомості чи підсвідомості відношення, як і будь-яке відношення людини до чого-небудь, яке формує, визначає його готовність діяти стосовно до цього обєкта (людини) певним чином.Імідж, (Image - образ) - слово іноземного походження, означає образ - спосіб - уява. Імідж може належати бізнесмену, менеджеру, політичному діячеві, професії, товару, місту, регіону чи країні тощо. Імідж може формуватись або стихійно, або, і це зустрічається частіше, може бути цілеспрямованим результатом роботи спеціалістів у галузі політичної психології, психології реклами, маркетингу, або відносно новій науці - іміджелогії. Проте лишаються питання, як цей образ формується, яким шляхом можна і треба підкріплювати образ, і чи взагалі, в дійсності, “імідж” має велике значення для бізнесмена, менеджера чи політика? Продуманий стиль в одязі співробітників фірми може істотно поліпшити її імідж.Однією із таких спроб можна вважати визначення, запропоноване бюлетенем «Паблик рілейшнз», яке отримало широку підтримку фахівців: «Паблик рілейшнз - це функція управління, покликана оцінювати ставлення публіки, ідентифікувати політику і дії приватної особи або організації стосовно до громадських інтересів і виконувати програму діяльності, спрямовану на досягнення розуміння і сприйняття її масами». Харлоу спробував узагальнити близько пятисот дефініцій, що накопичилися у спеціальній літературі з початку XX століття, і на цій підставі запропонував своє власне визначення, що охоплює як концептуальні, так і операціональні аспекти звязків із громадськістю: «Паблик рілейшнз - це особлива функція управління, покликана налагоджувати і підтримувати взаємозвязок, взаєморозуміння, взаємовизнання та співробітництво між організацією та її публікою; здійснювати управління процесом розвязання проблем або спірних питань; допомагати керівництву в справах дослідження громадської думки і реагування на неї; визначати і наголошувати відповідальність керівництва у питаннях служіння громадським інтересам; допомагати керівництву ефективно змінюватися, щоб бути на рівні вимог часу; допомагати передбачати тенденції розвитку, функціонуючи як система завчасного попередження; використовувати наукові методи, гідні етичні засади спілкування як свої головні знаряддя» [21, Р. Допомагаючи визначати політику та втілювати її в життя, фахівець із паблик рілейшнз використовує різноманітний досвід професіональних комунікацій і відіграє інтегруючу роль як всередині організації, так і між організацією та зовнішнім середовищем». Фахівці з паблик рілейшнз фактично є посередниками між організацією, яку вони представляють, та різноманітними групами громадськості, з якими має справи організація. У даний момент обмежимося лише міркуваннями американського дослідника Джеймса Груніга, котрий, розглядаючи практику паблик рілейшнз як управління інформаційними потоками, комунікаціями між організацією та громадськістю, виділив чотири історичні моделі послідовного розвитку паблик рілейшнз і збагачення їх функцій: 1.В даному підрозділі ми зосередимо увагу саме на методиці розробки програми паблик рілейшнз з метою створення позитивного іміджу керівника Райфайзен Банк Аваль», при цьому дана методика буде ґрунтуватися на зарубіжному досвіді. Вони закладають створення подій у програми для того, щоб ініціювати новини, особливо в тих випадках, коли буденна діяльність організації не дає стільки інформації, скільки було б бажано. Для кращого поширення іміджу клієнта серед громадськості ця подія має бути істотною, як правило, серйозною та організованою в інтересах громадськості. Вони вестимуть репортажі з місця подій, друкуватимуть фотоматеріали, витяги з прес-релізів, де обовязково будуть згадані ініціатори спеціальної події, тобто організація отримає заслужене позитивне висвітлення, що надто важливо для реалізації ПР-програми. Наприклад, повідомлення не досягне бажаного ефекту, якщо прес-реліз «Райфайзен Банк Аваль» про, здавалося б, перспективні для громадськості плани буде розміщений у газеті поряд з інформацією про причетність банківського бізнесу до махінацій, які шкодять національним інтересам країни.Суть створення такого іміджу полягає в тому, щоб змусити інших л
План
План
Вступ
1. Імідж сучасного керівника як елемент системи управління організації
1.1 Теоретична основа процесу формування позитивного іміджу сучасного керівника
1.2 Паблік рілейшнз як наука про формування позитивного іміджу сучасного керівника
2. Аналіз іміджу керівників «Райфайзен Банк Аваль»
2.1 Кількісна та якісна оцінка елементів системи управління «Райфайзен Банк Аваль»
2.2 Аналіз іміджу керівників «Райфайзен Банк Аваль»
3. Основні напрямки удосконалення іміджу керівників «Райфайзен Банк Аваль»
3.1 Розробка програми паблік рілейшнз щодо формування позитивного іміджу керівників ТОВ «Аваль-сервіс»
3.2 Формування позитивного особистого іміджу керівників ТОВ «Аваль-сервіс»
Висновки
Пропозиції
Література
Вы можете ЗАГРУЗИТЬ и ПОВЫСИТЬ уникальность своей работы
