Людський капiтал у сучаснiй економiцi - Курсовая работа

В умовах посилення міжнародної конкуренції особливої актуальності набуває людський капітал, який виступає детермінантою забезпечення високої конкурентоспроможності держави. Тобто епоха XXI століття названа століттям людини, що підтверджує зростання значення людського капіталу у контексті підвищення конкурентоспроможності національної економіки. Метою курсової роботи є вивчення сутності людського капіталу та шляхів його розвитку, дослідження його ролі в суспільстві, а також процесів суспільства, що впливають на дану категорію. дослідити людський капітал: формування, оцінка та ефективність використання в Україні. Поняття «людський капітал» увійшло в науку ще на початку 60-х років XX століття, почало активно розроблятись та аналізуватись в західній економічній літературі.Людським його назвали тому, що ця форма стає частиною людини, а капіталом є внаслідок того, що є джерелом майбутніх задоволень або майбутніх заробітків, або того й іншого разом. У широкому сенсі людський капітал формується шляхом інвестицій (довгострокових капіталовкладень) в людину у вигляді витрат на освіту і підготовку робочої сили на виробництві, на охорону здоровя, міграцію і пошук інформації про ціни і доходи. Людський капітал - це не просто сукупність навичок, знань, здібностей, якими володіє людина. По-друге, це такий запас навичок, знань, здібностей, який доцільно використовується людиною в тій або іншій сфері суспільного відтворення, і який сприяє зростанню продуктивності праці та виробництва. І, по-четверте, збільшення доходів стимулює, зацікавлює людину шляхом вкладень, які можуть стосуватися здоровя, освіти та ін., збільшити, накопичити новий запас навиків, знань і мотивацій, щоб надалі його знов ефективно застосувати.Джерелом вкладень в людський капітал може виступати держава (уряд), недержавні суспільні фонди і організації, регіони, окремі фірми, домогосподарства (індивіди), міжнародні фонди і організації, а також освітні установи. Уряд має в своєму розпорядженні два дієві способи, які використовуються з метою зміни розмірів приватних інвестицій в людину, що здійснюються автоматично через ринок: вони можуть вплинути на доходи тих, хто працює (через систему податків і субсидій), а також в змозі регулювати ціну придбання людського капіталу (регулюючи ціни використовуваних ресурсів). Більше того, за прогнозними оцінками [4], якщо людський капітал у цих країнах буде далі збільшуватись, то до 2020 р. саме ці країни займуть місце світових лідерів. Освіта, наука та менталітет як складові людського капіталу, а також сам людський капітал, стали головним фактором зростання та розвитку сучасної економіки. Денісон ще у 70-і роки XX ст. визначив фактори економічного зростання країни, серед яких перше місце відвів якості робочої сили, зокрема, рівню освіти, що є найважливішою складовою людського капіталу.Інвестиціями в людський капітал називається будь-який захід, здійснений для підвищення продуктивності праці. Таким чином, до інвестицій в людський капітал відносять витрати на підтримку здоровя, на здобуття загальної і спеціальної освіти; витрати, повязані з пошуком роботи, професійною підготовкою на виробництві, міграцією, народженням і вихованням дітей, пошуком економічно значущої інформації про ціни і заробітки. Економісти виділяють три види інвестицій в людський капітал: витрати на освіту, включаючи загальну і спеціальну, формальну й неформальну, підготовку за місцем роботи; витрати на охорону здоровя, що складаються з витрат на профілактику захворювань, медичне обслуговування, дієтичне харчування, поліпшення житлових умов; витрати на мобільність, завдяки яким працівники мігрують з місць з низькою продуктивністю. Не підвищуються темпи відтворення населення, внаслідок чого його структура набуває більш вираженого депопуляційного характеру: погіршуються показники здоровя людей усіх вікових груп - за останні 10 років кількість уперше зареєстрованих захворювань зросла на 2 млн. випадків, або на 7%; посилюється інтенсивність трудової еміграції працездатного населення - за експертними оцінками, за кордоном працюють понад 3,5 млн. наших співвітчизників; зростають показники старіння населення - за 2013-2015 роки питома вага населення, старшого за 50 років, у загальній кількості населення України зросла з 32,8 до 33,4% [26]. Мається на увазі те, що даний процес підривається не лише погіршенням демографічної ситуації та якісних характеристик людського капіталу, а й невідпрацьованістю механізму регулярного відтворення трудових навичок і знань, підпорядкованих, з одного боку, гармонійному розвитку особистості, а з іншого, - розбудові громадянського суспільства, підвищенню конкурентоспроможності національної економіки.В Україні визначено узагальнюючі індикатори основних аспектів людського розвитку на загальнодержавному рівні (демографічний розвиток, розвиток ринку праці, матеріальний добробут населення, умови проживання населення, рівень освіти населення, стан та охорона здоровя, соціальне середовище, екологічна ситуація, фінансування людського розвитк

Зміст

Вступ

1. Теоретичні дослідження людського капіталу

2. Поняття людського капіталу, його особливості та види

3. Інвестиції в людський капітал

4. Людський капітал: формування, оцінка та ефективність використання в Україні

Висновки

Список літературних джерел