Локальний вплив аплікації прогестерону на ремієлінізацію зони входу трійчастого нерва в експеріменті - Автореферат

Так, метод вибору хірургічного лікування даного захворювання - мікроваскулярна декомпресія трійчастого нерва - забезпечує відмінні результати протягом першого тижня після втручання у 82% пацієнтів. За допомогою проведених наприкінці ХХ століття досліджень встановлено, що одним з основних чинників розвитку типової невралгії трійчастого нерва є локальна демієлінізація, яка виникає в його корінці під впливом стиснення судиною (Hilton et al., 1994; Love S., Coakham H., 2001; Broggi et al, 2005). Водночас існує припущення, що рідкісні випадки спонтанного видужання пацієнтів з невралгією повязані з повноцінною ремієлінізацією трійчастого нерва (Love S., Coakham H., 2001), тоді як недостатнє відновлення мієлінової оболонки розглядається як основна причина рецидивів захворювання після хірургічних втручань (Kitt S. et al., 2000). Вищезазначене обумовлює можливість та доцільність місцевого використання прогестерону під час мікроваскулярної декомпресії трійчастого нерва з метою забезпечення більш повноцінного відновлення мієлінової оболонки корінця трійчастого нерва і, відповідно, покращення результатів хірургічного лікування. На моделі сегментарної демієлінізації трійчастого нерва провести серії експериментальних досліджень аплікації прогестерону з використанням мікрохірургічної техніки та наступним морфологічним дослідженням процесу ремієлінізації зони входу корінця трійчастого нерва.На першому етапі розроблено експериментальну модель сегментарної токсичної демієлінізації корінця трійчастого нерва - особливої форми дегенерації мієлінової оболонки, яка характерна для пацієнтів з невралгією - з підтвердженням цього процесу на світлооптичному та електронномікроскопічному рівнях. На 29 добу після початку експерименту морські свинки обох груп були виведені з експерименту, препарати їх трійчастих нервів досліджені за допомогою світлової та електронної мікроскопії. Відповідно до кількості вибірок (дві групи морських свинок) та характеру даних всередині груп (кількісні та якісні ознаки з нормальним розподілом варіант) оптимальними способами статистичної обробки результатів нашого дослідження були: один з варіантів t-критерію Стьюдента та критерій ч2 Пірсона. При подальшому порівнянні патоморфологічних змін корінців трійчастих нервів у відповідь на застосування вказаних вище речовин встановлено, що ушкодження мієлінової оболонки в залежності від концентрації броміду етидію характеризувалося частковим (локальним) або поширеним розволокненням і порушенням впорядкованості ламел на тлі вогнищевого або поширеного міжламелярного набряку різного ступеню виразності, злипанням ламел з наступним гомогенним їх набуханням на певному відрізку, частковим розщепленням ламел з прийманням спотворених у порівнянні з контролем форм (хвилясті, спіралеподібні, везикулярні утворення), повним розщепленням та лізисом мієлінових оболонок на певному відрізку корінця. В результаті розтину лабораторних тварин та макроскопічного дослідження їх головного мозку виявлено, що прокладка з волокнистого тефлону, яка була встановлена морським свинкам за допомогою розробленого доступу знаходиться навколо ділянки входу трійчастого нерва у стовбур мозку та щільно прилягає до його корінця.У дисертації наведено теоретичне узагальнення і практичне розвязання актуального та маловивченого наукового завдання посилення ремієлінізації корінця трійчастого нерва шляхом аплікації прогестерону в хронічному експерименті задля вдосконалення мікрохірургічного втручання при невралгії трійчастого нерва. Розроблений нами мікрохірургічний доступ до корінця трійчастого нерва морської свинки дає змогу виконувати втручання зі встановленням волокнистих матеріалів поблизу зони входу трійчастого нерва у стовбур мозку без значимих для результатів експерименту пошкоджень оточуючої тканини мозку. Застосування одного мікролітра 0,1% розчину броміду етидію відтворює локальну дегенерацію мієлінової оболонки корінця трійчастого нерву із збереженням цілісності аксонів у морської свинки.

ОСНОВНИЙ ЗМІСТ ДИСЕРТАЦІЇ

У дисертації наведено теоретичне узагальнення і практичне розвязання актуального та маловивченого наукового завдання посилення ремієлінізації корінця трійчастого нерва шляхом аплікації прогестерону в хронічному експерименті задля вдосконалення мікрохірургічного втручання при невралгії трійчастого нерва.

1. Розроблений нами мікрохірургічний доступ до корінця трійчастого нерва морської свинки дає змогу виконувати втручання зі встановленням волокнистих матеріалів поблизу зони входу трійчастого нерва у стовбур мозку без значимих для результатів експерименту пошкоджень оточуючої тканини мозку.

2. Застосування одного мікролітра 0,1% розчину броміду етидію відтворює локальну дегенерацію мієлінової оболонки корінця трійчастого нерву із збереженням цілісності аксонів у морської свинки. Використання 0,1% розчину вказаного гліотоксину спричиняє більш виражене сегментарне пошкодження мієлінової оболонки нерва в порівнянні з 0,05% розчином і, відповідно, більш прийнятне для відтворення процесу демієлінізації в зоні нейроваскулярного конфлікту.

3. Аплікація 0,1% розчину броміду етидію на корінець трійчастого нерва морської свинки викликає специфічну вакуольну дегенерацію мієлінової оболонки сегментарного характеру.

4. Розроблена експериментальна модель демієлінізації зони входу корінця трійчастого нерва з використанням оригінального доступу та розчину броміду етидію придатна для досліджень процесів де- і ремієлінізації вказаних структур в умовах хронічного експерименту протягом тривалого часу.

5. Аплікація 0,1 мл 2,5% розчину прогестерону на попередньо демієлінізовану ділянку корінця трійчастого нерва морських свинок поблизу входу у стовбур мозку достовірно покращує відновлення мієлінової оболонки. Водночас вказана доза стероїдного гормону при місцевому застосуванні не викликає системного пошкодження тканин мозку.

6. Індекс мічення ІМ Кі-67(МІВ 1) в тканині дослідної групи достовірно збільшений у порівнянні з групою контролю: 4,2-5,1±0,05% проти 0,8-1,4±0,7% відповідно, що свідчить про підвищення проліферативної активності нейролеммоцитів, тобто активацію утворення мієлінової оболонки на фоні аплікації прогестерону.

7. Місцеве застосування прогестерону викликає достовірне зниження показника співвідношення площ осьового циліндра і мієлінового нервового волокна. В дослідній групі цей показник становив 0,37 ± 0,01, а в групі порівняння (без впливу прогестерону) - 0,54 ± 0,01, що є наближеним до контрольного показника і свідчить про позитивний вплив місцевого застосування прогестерону на товщину мієлінової оболонки трійчастого нерва лабораторних тварин.

1. Чомоляк Ю.Ю. Експериментальна модель локальної демієлінізації корінця трійчастого нерва // Науковий вісник Ужгородського університету. Серія „Медицина”. - 2007. - № 4(32). - С. 258-262

2. Чомоляк Ю.Ю. Ремієлінізація зони входу трійчастого нерва під впливом аплікації прогестерону в експерименті // Український нейрохірургічний журнал. - 2007. - № 4. - С. 30-32

3. Чомоляк Ю.Ю., Смоланка В.І. Сучасні погляди на патогенез невралгії трійчастого нерва // Український нейрохірургічний журнал. - 2005. - №2. - С. 78-80

Дисертант узагальнив сучасні дані про патогенез невралгії трійчастого нерва, висловив свої припущення щодо перспектив подальших досліджень ремієлінізації та взяв участь у підготовці статті до публікації.

4. Чомоляк Ю.Ю., Смоланка В.І. Невралгія трійчастого нерва: сучасний стан проблеми // Науковий вісник Ужгородського університету. Серія „Медицина”. - 2005. - № 1(24). - С. 25-27

Дисертант виконав огляд літератури, брав участь у підготовці статті до публікації.

5. Україна. Патент №25050 U, UA, МПК А61B 17/00, патентовласник - Ужгородський національний університет - З.№u200702595. Заявлено 12.03.2007; опубліковано 25.07.2007, б.№11/2007. Спосіб мікрохірургічного доступу до корінця трійчастого нерва експериментальних тварин

6. Чомоляк Ю.Ю., Малишева Т.А., Шамаєв М.І., Смоланка В.І. Експериментальна модель локальної демієлінізації корінця трійчастого нерва // Нові технології в нейрохірургії: Матеріали конференції нейрохірургів України (26-28 квітня 2006 р.). Український нейрохірургічний журнал. - 2006. - № 2. - С. 102

Дисертант підготував мультимедійну презентацію та доповів результати своєї роботи на конференції нейрохірургів України.