Логістичні операції та процеси в логістичній системі ВАТ "Автодвір – Східна Україна" - Магистерская работа

В умовах ринкових відносин величезне значення для ефективності господарсько-економічної діяльності субєктів підприємництва має будь-яка можлива конкурентна перевага. Таку перевагу може надати підприємству раціональна організація й керування логістичними витратами. Питання, розвязувані в логістиці, діляться на три групи: - глобальні: досягнення максимального ефекту c мінімумом витрат в умовах нестабільної обстановки на ринку, а також моделювання логістичних систем. загальні: створення інтегрованої системи регулювання матеріальних і інформаційних потоків; контроль руху матеріальних потоків; визначення стратегії й технології переміщення товарів; розробка способів керування рухом товарів; прогнозування попиту на товари, що переміщуються в рамках логістичної системи; розподіл транспортних засобів; оптимізація технічної й технологічної структур автоматизованих транспортно-складських комплексів.Із цим завданням тісно повязано вирішення таких проблем як контроль за матеріальним потоком і передача даних про нього в єдиний центр; визначення стратегії й технології фізичного переміщення товарів; розробка способів управління рухом товару; встановлення норм стандартизації й упакування; визначення обсягу виробництва, транспортування й складування; розбіжність між поставленими цілями й можливостями закупівлі та виробництва. Звязки між елементами усередині системи мають бути міцнішими, ніж звязки окремих елементів із зовнішнім середовищем, оскільки інакше система не зможе існувати. Практично будь-яке визначення логістичної системи, що зустрічається в літературі, є або вузьким - не охоплює тих або інших типів обєктів, яких прийнято називати системами, або ж, хоча і дозволяє більш менш відрізнити системи від інших обєктів, є дуже спрощеним - характеризує логістичні системи недостатньо повно для розуміння їх суті. Виділяються елементи системи, що вивчаються, визначаються, які з характеристик є істотними, виділяється система з середовища, тобто як мінімум визначаються входи і виходи, а як максимум піддається аналізу її структура, виявляється механізм функціонування і, виходячи з цього, вплив на систему в широкому напрямі. Спочатку закупляються засоби виробництва, які у вигляді матеріального потоку, поступають в логістичну систему і потім йдуть з логістичної системи в споживання, в обмін на поступаючі в логістичну систему грошові ресурси.Знижувати витрати за рахунок обґрунтованого створення логістичної системи і таким чином збільшувати прибуток нерідко буває простіше, ніж збільшувати прибуток за рахунок зростання обсягу продаж. Таким чином, якщо розуміти механізм витрат на підприємстві, то є змога використати ці знання для прийняття виважених стратегічних рішень стосовно продуктів підприємства, покупців та ринків; вжити оптимальних заходів, спрямованих на управління витратами, та виявлення можливостей для заощадження коштів. логістичний вартість проект транспортний У даній роботі розглянуто логістичний ланцюг на стадії розподілу, який утворюють незалежні учасники ринку чистої конкуренції: виробник, оптовий торгівець, роздрібні торгівці й учасники, які забезпечують транспортування товарів на ділянках виробник - оптовий торгівець, і оптовий торговець - мережа роздрібної торгівлі. Поточні витрати на транспортний процес і організацію виробництва являють собою суму наступних статей витрат: 1) витрати на заробітну плату водіїв і інженерно-технічного персоналу (ІТП); Доходи за проектом транспортного учасника на ділянці виробник - роздрібна мережа транспортного підприємства «Бізнес доставка України» визначаю наступним чином [10]: , (2.15) де - номінальна вантажопідйомність автомобіля ЗИЛ 433110, що використовується на ділянці виробник - розподільчий центр, т;У другому розділі була цільову функцію моделі досліджуваної системи було визначено по критерію чистої приведеної вартості проекту. Було побудовано математичні моделі для роботи учасника роздрібної мережі, роботи транспортного учасника на ділянці склад виробника - роздрібна мережа, а також роботи складського господарства виробника.Їх обсяг планується визначити як вартість придбання транспортних засобів і витрати, повязані з оформленням та постановкою на облік транспортних засобів. Для підвищення ефективності транспортного учасника на ділянці виробник - роздрібна мережа, я рекомендую замінити існуючий автомобіль ЗИЛ 433110, вантажопідйомністю 6 т. Коефіцієнт використання вантажопідйомності автомобіля ЗИЛ 433110, вантажопідйомністю 6 т дорівнює: Коефіцієнт використання вантажопідйомності автомобіля ГАЗ 3307, вантажопідйомністю 5 т дорівнює: Оскільки 5 автомобілів марки ЗИЛ 433110, вантажопідйомністю 6 т повинні перевезти 675 т матеріалопотоку за місяць, то в такому випадку автомобілі загружені всього на 83 %. Облікова кількість транспортних засобів марки ГАЗ 3307 може бути визначена з умови необхідної для обслуговування місячного обсягу вимог кількості транспортних засобів і додаткової кількості транспортних засобів, які забезпечують безперервну роботу. Потрібна кількість автомобілів м

Таким чином, якщо розуміти сутність та процес створення логістичної системи, то є змога оптимізувати та управляти логістичними витратами. Можна припустити, що ці витрати пропорційні обсягу матеріальних запасів, саме вони є агрегованою характеристикою окремих складових логістичних витрат. Отже, логістична система регулює обсяги запасів. Витрати на їх утворення та збереження впливають на собівартість. Механізм цього впливу безпосередній. Він відбувається при скороченні транспортних чи складських витрат. Крім того, наявність виробничих запасів обумовлює виникнення втрат прибутку внаслідок втрачених можливостей, обумовлених їх існуванням.

Чим менші матеріальні запаси, тим менші витрати та втрати прибутку і меншою є собівартість, і більшим прибуток. Знижувати витрати за рахунок обґрунтованого створення логістичної системи і таким чином збільшувати прибуток нерідко буває простіше, ніж збільшувати прибуток за рахунок зростання обсягу продаж. Таким є механізм впливу логістичної системи на ефективність господарської діяльності підприємства. Обсяг виробничих запасів більшою мірою визначається ефективністю функціонування постачальницького апарату. Обсяг запасів незавершеного виробництва визначається особливостями технологічного процесу, ступенем раціональності процедур його оперативно-календарного планування та впливом випадкових факторів. Обсяг запасів готової продукції визначається їх середньодобовим надходженням на склад та середнім часом знаходження на складі [9].

Таким чином, якщо розуміти механізм витрат на підприємстві, то є змога використати ці знання для прийняття виважених стратегічних рішень стосовно продуктів підприємства, покупців та ринків; вжити оптимальних заходів, спрямованих на управління витратами, та виявлення можливостей для заощадження коштів. логістичний вартість проект транспортний

РОЗДІЛ 2.

АНАЛІЗ СУЧАСНОГО СТАНУ ФУНКЦІОНУВАННЯ

ВАТ «АВТОДВІР - СХІДНА УКРАЇНА»

2.1 Характеристика ВАТ «Автодвір - Східна Україна»

Обєктом дослідження в магістерській роботі є акціонерне товариство «Автодвір - Східна Україна».

В даний час займається виробництвом та реалізацією додаткового обладнання та комплектуючих на сільськогосподарську техніку, а також доставкою по різним регіонам України.

Керує підприємством голова правління. В його безпосередньому підпорядкуванні знаходиться адміністрація ВАТ «Автодвір - Східна Україна», під керівництвом якої знаходиться виробництво, бухгалтерія та умовний відділ логістики.

Умовний відділ логістики складається з наступних підсистем, які взаємодіють між собою: постачання та збут, складське господарство, перевезення продукції. Між цими підсистемами існують як прямі, так і зворотні звязки.

Для дослідження роботи логістичного ланцюга треба визначити межі системи, а саме кількість учасників і характер їх взаємодії.

Технологія роботи учасників логістичної системи складається з логістичних операцій.

Логістична операція - це відокремлена сукупність дій, спрямована на перетворення матеріального та інформаційного потоку[13].

Логістичні операції можуть класифікуватися наступним чином [12]: 1. Зовнішні - операції спрямовані на реалізацію функцій постачання та збуту.

2. Внутрішні - здійснюються в рамках реалізації функції виробництва.

3. Базисні - постачання, виробництво та збут.

4. Ключові логістичні операції - підтримка стандартів обслуговування споживачів; управління закупівлями; транспортування; управління запасами; управління виробничими процедурами; управління процедурами замовлення; ціноутворення; фізичний розподіл.

5. Підтримуючі логістичні операції - складування; вантажопереробка; захисне упакування; забезпечення повернення товару; забезпечення запасними частинами та сервісне обслуговування; інформаційно-компютерна підтримка.

Технологію роботи учасників логістичної системи можна розглянути в кількох аспектах: · інформаційному;

· транспортному;

· складському;

· виробничому.

Складська технологія на ВАТ «Автодвір - Східна Україна» класифікується за наступними ознаками: · за видами продукції - склад готової продукції;

· за формою власності - склад власний;

· за відношенням до учасників ЛС (фірмам) - склад виробника;

· за товарною спеціалізацією - склад спеціалізований;

· за технічною оснасткою - склад частково механізований;

· за видом складської будівлі - закрита споруда;

· за наявністю зовнішніх транспортних звязків - склад з автодорожнім підїздом.

2.2 Визначення та аналіз техніко-економічних показників функціонування логістичної системи та її учасників

Оскільки при побудові моделі роботи логістичного ланцюга планується використовувати методологію проектного аналізу, вибір критерію ефективності доцільно проводити серед основних критеріїв ефективності інвестиційних проектів. Серед останніх найбільш цікавими з точки зору власників проекту і інвесторів є показники комерційної ефективності інвестиційних проектів. Основними з них можна виділити наступні : 1) чиста приведена вартість (чистий дисконтований дохід, NPV);

2) індекс доходності (індекс прибутковості, PI);

3) внутрішня норма доходності (внутрішня ставка доходу, IRR);

4) термін окупності.

Всі розглянуті показники отримали широке застосування на практиці, характеризуючи ту чи іншу сторону ефективності проектів. Проте жоден з них не може бути прийнятий як основний при аналізі різних інвестиційних проектів . Для умов системи, що розглядається, найбільш адекватним показником можна вважати показник чистої приведеної вартості. Цей показник є абсолютним, характеризує перевищення сумарних грошових надходжень над сумарними витратами проекту. Інші показники використовуються для порівняння альтернативної цінності проектів, і як правило доповнюють NPV. Тому як критерій функціонування логістичного ланцюга в даній роботі застосована чиста приведена вартість.

Для дослідження роботи логістичного ланцюга треба визначити межі системи, а саме кількість учасників і характер їх взаємодії. Ринком роботи приймається ринок споживчих товарів. У даній роботі розглянуто логістичний ланцюг на стадії розподілу, який утворюють незалежні учасники ринку чистої конкуренції: виробник, оптовий торгівець, роздрібні торгівці й учасники, які забезпечують транспортування товарів на ділянках виробник - оптовий торгівець, і оптовий торговець - мережа роздрібної торгівлі. При цьому вважається, що транспортне обслуговування обох ділянок здійснюється тільки автомобільним транспортом, кожну ділянку обслуговує окреме транспортне підприємство.

Витратна частина для кожного учасника матиме свої характерні відмінності, але для всіх проектів можна визначити наступну структуру загальних витрат : 1) капітальні вкладення на проект;

2) поточні витрати на організацію виробництва;

3) витрати за запозиченим капіталом;

4) податки і стягнення за проектом.

Капітальні витрати виробника будуть обумовлені збільшенням обсягів виробництва, проте витрати які безпосередньо повязані з процесом виробництва в моделі не враховуються, оскільки на результати роботи досліджуваної системи впливу не мають.

Поточні витрати виробника визначаються сумою таких статей витрат: 1) витрати на заробітну плату персоналу;

2) витрати на утримання і ремонт засобів виробництва;

3) витрати на паливо для двигунів внутрішнього згоряння (ДВЗ) навантажувачів;

4) загальногосподарські витрати.

Основними податками, які враховані при побудові моделі роботи системи у виробника, є податок на прибуток і податок на додану вартість.

Капітальні витрати транспортного учасника обумовлені потрібною кількістю транспортних засобів. Їх обсяг планується визначити як вартість придбання транспортних засобів і витрати, повязані з оформленням та постановкою на облік транспортних засобів. Останні складаються з наступних статей: 1) відрахування у пенсійний фонд;

2) податок на обєм двигуна транспортного засобу;

3) реєстрація;

4) банківські послуги;

5) маркування;

6) огляд транспортних засобів;

7) витрати, повязані зі страхуванням транспортних засобів.

Поточні витрати на транспортний процес і організацію виробництва являють собою суму наступних статей витрат: 1) витрати на заробітну плату водіїв і інженерно-технічного персоналу (ІТП);

2) витрати на утримання і ремонт транспортних засобів;

3) витрати на паливо для ДВЗ транспортних засобів;

4) загальногосподарські витрати.

У податках, які сплачує транспортний учасник, також враховано податок з власників транспортних засобів.

Для формування парку транспортних засобів пропонується використовувати фінансовий кредит.

Витрати розподільчого центру мають аналогічну до виробника структуру, але для цього учасника припускаємо можливість залучення кредитних коштів, а поточні витрати збільшуємо на величину орендної плати.

2.3 Аналіз можливостей логістичної системи

Цільову функцію моделі досліджуваної системи можна визначити в наступному вигляді: , (2.1) де - відповідно чиста приведена вартість проекту виробника, розподільчого центру, роздрібної мережі й транспортних учасників на певних ділянках, грн.

Математично цільова функція (2.1) записана з використанням формули визначення чистої приведеної вартості [10] у такому вигляді:

, (2.2) де - чистий грошовий потік по окремих інтервалах загального періоду експлуатації інвестиційного проекту;

- інвестиційні витрати по окремих інтервалах загального періоду експлуатації інвестиційного проекту;

- ставка дисконту;

- термін життя проекту.

Передумовою прогнозування грошового потоку за інвестиційним проектом є [10]: 1) сума інвестиційних витрат з проекту в розрізі окремих їх елементів, визначена на попередньому етапі фінансових розрахунків;

2) схема і джерела фінансування проекту, вартість залучення і обслуговування капіталу по кожному з них;

3) план доходів і витрат по операційній діяльності;

4) ставки податків, стягнень, відрахувань, що сплачуються у процесі реалізації проекту;

5) норми амортизаційних відрахувань і методи амортизації, що використовуються;

6) дані щодо інших витрат і надходжень грошових коштів які є в обґрунтуванні проекту.

У загальному випадку чистий грошовий потік визначається як різниця між всіма надходженнями грошових коштів у процесі реалізації проекту і всіма видами їх витрат. Враховуючи особливості формування доходної і витратної частин кожного учасника досліджуваної системи, відзначимо, що методики розрахунку чистого грошового потоку для кожного учасника будуть дещо різні.

Інвестиційні витрати в межах даного дослідження являють собою капіталовкладення у проект кожного з учасників. Ставка дисконту умовно прийнята на рівні 10 відсотків.

Загальний розрахунковий період залежить від багатьох факторів, і для кожного проекту визначається індивідуально. Аналіз літературних джерел з цього питання дав можливість встановити середній вік існування логістичних ланцюгів, які є аналогічними до досліджуваного, без значних змін. Цей термін складає 3-5 років. Відповідно до цього висновку, термін життя проекту досліджуваної системи пропонується прийняти рівним 5 років.

2.3.1 Модель роботи учасника роздрібної мережі

Доходна частина проекту роздрібної мережі за розрахунковий період визначаю за формулою [10]: , (2.3) де - середнє значення собівартості виробництва однієї тонни матеріалопотоку, грн.;

, , - відповідно націнка виробника, націнка розподільчого центру і середня націнка в роздрібній мережі, %;

- кількість мінімальних періодів розрахунку в розрахунковому періоді , од.

У подальших розрахунках періодом розрахунку приймаю квартал.

Доходна частина проекту роздрібної мережі за перший місяць дорівнює:

Відповідно до формування основних грошових потоків при інвестиційній діяльності витрати на реалізацію проекту за розрахунковий період визначаються [10] так: (2.4) де - капітальні вкладення, грн.;

- поточні витрати на організацію виробництва, грн.;

- виплати за запозиченим капіталом, грн.;

- основні податки й збори, грн.

Відповідно до умов поставленої задачі кредитні кошти в розвиток роздрібної мережі не залучаються. Витрати на реалізацію проекту роздрібної мережі за розрахунковий періоді пропонується визначаю так: , (2.5) де - середня величина капіталовкладень учасника роздрібної мережі, грн.;

- середня величина поточних витрат учасника роздрібної мережі, грн.;

- середня величина основних податків і зборів учасника роздрібної мережі, грн.

(грн).

Середня величина поточних витрат учасника роздрібної мережі за період визначається так [10]: , (2.6) де - середні витрати на оренду приміщення, грн.;

- середні витрати на заробітну плату персоналу, грн.;

- середні витрати на утримання і ремонт обладнання, грн.

Середня величина поточних витрат учасника роздрібної мережі за перший період дорівнює: (грн).

Середні витрати учасника роздрібної мережі на оренду приміщення за розрахунковий період знаходжу наступним чином [10]: , (2.7) де - потрібна площа приміщення, м2;

- середня вартість оренди 1 м2 приміщення за місяць, грн.

Середні витрати учасника роздрібної мережі на оренду приміщення за розрахунковий перший квартал дорівнюють:

(грн).

Витрати на заробітну плату персоналу в загальному вигляді визначаються [10] так: , (2.8) де - кількість персоналу - ї категорії, од. ( - кількість категорій персоналу);

- середньомісячна заробітна плата працівника - ї категорії, грн.;

- сумарна ставка соціального податку, %.

Середні витрати на заробітну плату персоналу учасника роздрібної мережі визначаю так [10]: , (2.9) де - кількість персоналу в учасника роздрібної мережі , од;

- середньомісячна заробітна плата персоналу роздрібної мережі, грн.

Середні витрати на заробітну плату персоналу учасника роздрібної мережі за перший розрахунковий період дорівнюють: (грн).

Витрати на утримання і ремонт обладнання в загальному вигляді можна визначити [10] так: , (2.10) де - капіталовкладення в - й від обладнання, грн., ( - кількість категорій обладнання);

- норма відрахувань на ремонт і обслуговування обладнання - ї категорії, %.

Для спрощення моделі, приймаю однакову для всіх видів обладнання. Середні витрати на утримання і ремонт обладнання учасника роздрібної мережі за період в цьому разі визначатимуться за формулою: . (2.11)

Середні витрати на утримання і ремонт обладнання учасника роздрібної мережі за перший квартал дорівнюють: (грн).

Основні податки учасника роздрібної мережі визначаються відповідно до умов його роботи [10]: , (2.12) де - доход учасника роздрібної мережі, грн.;

- ставка єдиного податку, %.

Основні податки учасника роздрібної мережі, відповідно до умов його роботи, за перший квартал дорівнюють: (грн).

Величина чистого грошового потоку за період проекту роздрібної мережі визначається наступним чином [10]: . (2.13)

(грн).

Чиста приведена вартість проекту роздрібної мережі визначається наростаючим підсумком дисконтованих грошових потоків окремих періодів: . (2.14)

(грн).

Аналогічно розраховую показники діяльності роздрібної мережі на 5 років. Результати розрахунків подані у додатку Б.

2.3.2 Модель роботи транспортного учасника на ділянці склад виробника - роздрібна мережа

Доходи за проектом транспортного учасника на ділянці виробник - роздрібна мережа транспортного підприємства «Бізнес доставка України» визначаю наступним чином [10]: , (2.15) де - номінальна вантажопідйомність автомобіля ЗИЛ 433110, що використовується на ділянці виробник - розподільчий центр, т;

- коефіцієнт використання вантажопідйомності транспортного засобу ЗИЛ 433110;

- довжина їздки з вантажем, км;

- тариф за 1 км пробігу транспортного засобу ЗИЛ 433110, грн./км;

- час простою під навантаженням на складі виробника, год.;

- час простою під розвантаженням на складі розподільчого центру, год.;

- тариф на годину роботи транспортного засобу ЗИЛ 433110, грн./год.

Доходи за проектом транспортного учасника на ділянці виробник - роздрібна мережа транспортного підприємства «Бізнес доставка України» за перший розрахунковий період дорівнюють: (грн).

Поточні витрати на організацію транспортного процесу транспортного підприємства «Бізнес доставка України» за період визначаються так [10]: , (2.16) де - витрати на заробітну плату водіїв, грн.;

- витрати на заробітну плату ІТП, грн.;

- витрати на утримання і ремонт транспортних засобів, грн.;

- витрати на паливо, мастила і змащувальні матеріали, грн.;

- загальногосподарські витрати, грн.

Поточні витрати на організацію транспортного процесу транспортного підприємства дорівнюють: (грн).

Витрати на заробітну плату водіїв і ІТП транспортного підприємства визначаються за формулою [10]: , (2.17) де - відповідно кількість водіїв та ІТП, од.;

- відповідно середньомісячна заробітна плата водіїв і ІТП, грн.

Витрати на заробітну плату водіїв і ІТП транспортного підприємства дорівнюють: (грн).

Витрати на утримання і ремонт транспортних засобів визначаються за формулою [10]: , (2.18) де - норма відрахувань на ремонт і обслуговування транспортного засобу ЗИЛ 433110, %.

Витрати на утримання і ремонт транспортних засобів дорівнюють: (грн).

Витрати на паливо для транспортного підприємства визначаються наступним чином [10]: , (2.19) де - вартість одного літра палива для автомобіля ЗИЛ 433110, грн.;

- норма витрат палива транспортним засобом ЗИЛ 433110, л/100 км;

- коефіцієнт, що враховує обсяг витрат на мастила і змащувальні матеріали.

Витрати на паливо для транспортного підприємства дорівнюють: (грн).

Загальногосподарські витрати транспортного підприємства визначаються так [10]: , (2.20) де - норма відрахувань на загальногосподарські потреби для транспортного підприємства, %.

Загальногосподарські витрати транспортного підприємства дорівнюють: (грн).

Основні податки транспортного підприємства визначаються так [10]: , (2.21) де - податок на прибуток за період , грн.;

- відрахування на ПДВ за період , грн.;

- податок з власників транспортних засобів за період , грн.

Основні податки транспортного підприємства дорівнюють: (грн)

Податок з власників транспортних засобів розраховується так [10]: , (2.22) де - обєм циліндрів двигуна транспортного засобу ЗИЛ 433110;

- ставка податку, що використовується при розрахунку податку на кожні 100 см куб. обєму циліндрів двигуна транспортного засобу ЗИЛ 433110, грн.

Податок з власників транспортних засобів дорівнює: (грн).

Обсяг відрахувань по ПДВ за період для транспортного підприємства визначається так [10]: , (2.23) де - коефіцієнт, що враховує частку матеріальних цінностей і послуг сторонніх організацій в обсязі загальногосподарських витрат.

Обсяг відрахувань по ПДВ за період для транспортного підприємства дорівнює:

Податок на прибуток транспортного підприємства за період визначається таким чином [10]: , (2.24) де - прибуток ТП1, який подається до оподаткування у періоді , грн.

Податок на прибуток транспортного підприємства за перший період дорівнює: (грн).

Прибуток транспортного підприємства, який подається до оподаткування за період , визначається так [10]: , (2.25) де - амортизаційні відрахування по автомобілях ЗИЛ 433110 за період , грн.

Прибуток транспортного підприємства, який подається до оподаткування дорівнює: (грн).

Амортизаційні відрахування за період визначаються так [10]: , (2.26) де - балансова вартість транспортних засобів ЗИЛ 433110 на період , грн.;

- квартальна норма відрахувань на амортизацію за проектом транспортного учасника на ділянці виробник - розподільчий центр.

Амортизаційні відрахування за перший період дорівнюють: (грн).

Балансову вартість транспортних засобів ЗИЛ 433110 на період пропонується визначати наступним чином [10]: , (2.27) де - балансова вартість транспортних засобів ЗИЛ 433110 в попередньому періоді, грн.;

- амортизаційні відрахування за попередній період, грн.

Балансову вартість транспортних засобів ЗИЛ 433110 на перший період дорівнює: (грн).

Балансову вартість обладнання на початку першого періоду пропонується визначати так [10]: . (2.28)

Балансова вартість обладнання на початок першого періоду дорівнює: (грн).

Прибуток після оподаткування за проектом для транспортного підприємства за період визначається [10] наступним чином: . (2.29)

Прибуток після оподаткування за проектом для транспортного підприємства за перший період дорівнює: (грн).

Величина чистого грошового потоку за період проекту транспортного учасника на ділянці виробник - роздрібна мережа визначатиметься за формулою [10]:

. (2.30)

Величина чистого грошового потоку за перший період проекту транспортного учасника на ділянці виробник - роздрібна мережа дорівнює: (грн).

Чиста приведена вартість проекту транспортного учасника визначається за наступною формулою: , (2.31) де - чистий грошовий потік проекту транспортного учасника «ТП1» по окремих інтервалах загального періоду експлуатації інвестиційного проекту;

- інвестиційні витрати проекту транспортного учасника по окремих інтервалах загального періоду експлуатації інвестиційного проекту.

Чиста приведена вартість проекту транспортного учасника дорівнює: (грн).

Аналогічно розраховую показники діяльності транспортного учасника на ділянці склад - роздрібна мережа на 5 років. Результати розрахунків подані у додатку В.

2.3.3 Модель роботи складського господарства виробника

Доходи за проектом складського господарства виробника визначаю за формулою [10]: . (2.32)

Доходи за проектом складського господарства виробника за перший період дорівнюють: (грн).

Витрати на реалізацію проекту складського господарства виробника за розрахунковий періоді визначаю відповідно до умовам поставленого завдання [10]: , (2.33) де - капітальні вкладення, грн.;

- поточні витрати на організацію виробництва, грн.;

- основні податки і збори, грн.

Витрати на реалізацію проекту складського господарства виробника за перший розрахунковий періоді дорівнюють: (грн).

Поточні витрати на організацію виробництва у складі виробника визначаю наступним чином [10]: , (2.34) де - витрати на заробітну плату персоналу, грн.;

- витрати на утримання і ремонт обладнання, грн.;

- витрати на паливо, мастила і змащувальні матеріали для ДВЗ навантажувачів, грн.;

- загальногосподарські витрати, грн.

Поточні витрати на організацію виробництва у складі виробника дорівнюють: (грн).

Умовно кількість персоналу, залученого для обслуговування реалізації додаткового обсягу продукції можна визначити як кількість водіїв навантажувачів. Тоді кількість водіїв дорівнюватиме кількості навантажувачів при однозмінній роботі складу і вдвічі більше для двох змінного режиму.

Витрати на заробітну плату водіїв навантажувачів визначаю так : . (2.35)

Витрати на заробітну плату водіїв навантажувачів дорівнюють:

(грн)

Для спрощення розрахунків при визначенні витрат на утримання і ремонт обладнання виробника приймаємо норму відрахувань, однакову для всіх видів обладнання [10]: , (2.36) де - капіталовкладення в обладнання, грн.;

- норма відрахувань на ремонт і обслуговування обладнання.

Витрати на утримання і ремонт обладнання виробника дорівнюють: (грн).

Витрати на паливо, масла і змащувальні матеріали для ДВЗ навантажувачів визначаю наступним чином [10]: , (2.37) де - вартість одного літру палива для навантажувача, грн.;

- норма витрат палива для навантажувача, л/год.;

- коефіцієнт, що враховує обсяг витрат на мастила і змащувальні матеріали.

Витрати на паливо, масла і змащувальні матеріали для ДВЗ навантажувачів дорівнюють: (грн).

Загальногосподарські витрати визначаю так [10]: , (2.38) де - норма відрахувань на загальногосподарські потреби, %.

Загальногосподарські витрати дорівнюють: (грн).

Основні податки виробника визначаються так: , (2.39) де - податок на прибуток за період , грн.;

- відрахування на ПДВ за період , грн.

Основні податки виробника дорівнюють: (грн).

Обсяг відрахувань по ПДВ за період необхідно визначати з урахуванням того, що частина його вже сплачена при придбанні матеріальних цінностей та послуг сторонніх організацій: , (2.40) де - частка матеріальних цінностей і послуг сторонніх організацій в обсязі загальногосподарських витрат.

Обсяг відрахувань по ПДВ за перший розрахунковий період дорівнює:

Витрати на транспортування визначаю за формулою: , (2.41) де, - тариф на годину, грн/год;

- довжина їздки, км;

- тривалість оборотного рейсу, год.

Витрати на транспортування дорівнюють: (грн).

Податок на прибуток виробника за період визначаю так [10]:

, (2.42) де - прибуток виробника, який подається до оподаткування у періоді , грн.

Податок на прибуток виробника за перший розрахунковий період дорівнює: (грн).

Прибуток виробника, який подається до оподаткування за період , визначається так: , (2.43) де - амортизаційні відрахування за період , грн.

Прибуток виробника, який подається до оподаткування за перший розрахунковий період дорівнює:

Амортизаційні відрахування за період визначаю наступним чином:

, (2.44) де - балансова вартість обладнання на період , грн.;

- квартальна норма відрахувань на амортизацію за проектом складського господарства виробника, %.

Амортизаційні відрахування за перший розрахунковий період дорівнюють: (грн).

Балансова вартість обладнання на період визначається так: , (2.45) де - балансова вартість обладнання в попередньому періоді, грн.;

- амортизаційні відрахування за попередній період, грн.

Балансова вартість обладнання на 2 місяць дорівнює: (грн).

Балансова вартість обладнання на початок першого періоду визначається як вартість їх придбання з урахуванням і дорівнює 312561,40 грн.

Прибуток після оподаткування за проектом виробника за період визначаю так: . (2.46)

(грн).

Величина чистого грошового потоку за період проекту складського господарства виробника [10] визначається так: . (2.47)

(грн).

Чиста приведена вартість проекту складського господарства виробника визначається за наступною формулою: , (2.48) де - чистий грошовий потік проекту складського господарства виробника по окремих інтервалах загального періоду експлуатації інвестиційного проекту;

- інвестиційні витрати проекту складського господарства виробника по окремих інтервалах загального періоду експлуатації інвестиційного проекту.

(грн)

Аналогічно розраховую показники діяльності складу виробника на 5 років. Результати розрахунків подані у додатку Г.

Далі розраховую чисту приведену вартість логістичної системи, в цілому, за формулою: (2.49)

(грн)У другому розділі була цільову функцію моделі досліджуваної системи було визначено по критерію чистої приведеної вартості проекту. Було побудовано математичні моделі для роботи учасника роздрібної мережі, роботи транспортного учасника на ділянці склад виробника - роздрібна мережа, а також роботи складського господарства виробника. Також була розрахована чиста приведена вартість окремо для кожного учасника логістичної системи, а також загальна, по всій системі.

У загальному випадку чистий грошовий потік визначається як різниця між всіма надходженнями грошових коштів у процесі реалізації проекту і всіма видами їх витрат. Враховуючи особливості формування доходної і витратної частин кожного учасника досліджуваної системи, було відзначено, що методики розрахунку чистого грошового потоку для кожного учасника є дещо різні.

При побудові моделі роботи логістичного ланцюга було використовувати методологію проектного аналізу, вибір критерію ефективності було проведено серед основних критеріїв ефективності інвестиційних проектів

Також було розраховано чисту приведену вартість по окремим учасникам логістичної системи, і для системи в цілому. Чиста приведена вартість системи становить 176904583,72 грн.