Умови і передумови ціннісного синтезу основних теоретичних напрямів в економічній науці. Методологічні підходи до дослідження форм модифікації економічної цінності. Еволюція інститутів ринкового ціноутворення, відтворення відносин вартості і ціни.
Термін "вартість" характеризує методологічне ядро трудової теорії вартості; у маржиналізмі основним поняттям є гранична корисність; інституціоналізм взагалі не має власного теоретичного ядра і спирається на вартісну або маржинальну методологічну платформу. Послідовно розвиваючи наукову гіпотезу про взаємозвязок відносин вартості і буття економічного простору-часу, можна простежити процес формоутворення відносин економічної цінності з моменту їх зародження дотепер і тим виявити передумови формування методології релятивістської економічної науки, що здатна діяльно перетворювати господарські підвалини суспільного життя. Поставлена мета обумовила необхідність вирішення таких завдань: - зясувати сутність поняття економічної цінності як блага, прояснити його взаємозвязок з категоріями вартості, граничної корисності, ціни через розмежування джерела, субстанції, форми, міри ціннісних відносин; Найбільш важливі результати, вперше отримані здобувачем: § виявлено, що методологічним підґрунтям релятивістської економічної науки є поняття економічної цінності як блага, єдиного в троякій визначеності граничної корисності, вартості і ціни, що у згорнутому вигляді містить і адекватно відображає логікою перетворених економічних форм генезис та історичні долі системи суспільного господарювання як буття економічного простору-часу; Економічною цінністю у вузькому розумінні є інститут ціни як геном господарської системи, що відображає єдність відносин граничної корисності і вартості в умовах найпростішого економічного вибору (х економічного блага А = y економічного блага В); економічна цінність у широкому розумінні є генетичною конституцією (генотипом) соціально-економічної системи - ціннісним механізмом, який забезпечує наступність її рівноважного функціонування і сталого розвитку;У першому розділі "Теорія вартості і ціни в різних економічних школах" з позиції ціннісної методології виявлено джерела основних теоретичних підходів до пояснення вартості і ціни, розглянуто етапи історичного розвитку трудової теорії вартості і маржиналізму, сучасні теорії вартості і ціни, позначено проблему теоретичного синтезу в економічній науці. Виявлено, що вже філософські тексти античних авторів (Платона, Ксенофонта, Аристотеля, Плутарха, Геракліта та ін.) містять цілком сформовані уявлення про економічну цінність як єдність відносин граничної корисності і вартості, що відтворюється інститутом золотої монети в кожнім акті господарського обміну. Тим самим суспільна думка античності і середньовіччя логічно передбачила всі наступні етапи історичного розгортання теорії і відносин економічної цінності, сформувавши необхідні уявлення про неї як про економічне благо, що єдине в троякій визначеності граничної корисності, вартості і ціни. У той же час вихідні позиції Марксового ціннісного аналізу виявляються зміщеними в систему координат буття економічного часу, що дозволяє йому, з одного боку, побачити і відобразити багато сутнісних рис ціннісних відносин, що є непомітними на поверхні ринку, а також чіткіше виявити важливі ідеї, які "розлиті" у роботах попередників, з іншого, - обумовлює методологічну неспроможність його логічної ціннісної конструкції, відому як протиріччя між вартістю і ціною виробництва, між першим і третім томами "Капіталу". У другому розділі "Логіко-історичні модифікації вартості і ціни" виведено методологічні засади дослідження форм модифікації вартості і ціни, розкрито перетворені форми вартості і ціни, зясовано проблеми сучасних форм модифікації економічної цінності.Однак за умов остаточного відходу економічного знання від логіки Серединного шляху такий стан справ перестав бути простою формальністю: абсолютизація "часових" і "просторових" уявлень про субєктно-обєктні взаємозвязки і відносини в економіці у формі ортодоксального марксизму і традиційної неокласики (моделі неокласичного синтезу) обумовила ціннісну деградацію не тільки відповідних економічних ідеологій, але і реальних господарських систем, що їх сповідають. У контексті ціннісної методології прояснюється, що хоча концепція загальної економічної рівноваги Л.Вальраса є переважно математичною, в "Елементах чистої економічної теорії" із усією силою виявився трансцендентний характер відносин вартості як інобуття звязків граничної корисності. Теорія Дж.Кейнса, успадковуючи наукові традиції Д.Рікардо і А.Маршалла, була спробою виправити русло західної економічної думки в дусі логіки Серединного шляху, але зайшла в суперечність з доктриною офіційної неокласики і була адаптована до неї через модель неокласичного синтезу. Каркас цієї моделі, що математично був представлений П.Сраффою у дусі теорії відносності (перетворених економічних форм), зєднав дослідницький потенціал трудової теорії вартості, маржиналізму, інституціональних підходів і тим повязав логічні конструкції загальної економічної рівноваги і сталого розвитку господарської системи. У четвертому розділі "Закономірності реалізації відн
План
ОСНОВНИЙ ЗМІСТ
Вы можете ЗАГРУЗИТЬ и ПОВЫСИТЬ уникальность своей работы
