Лейкоз котів - Курсовая работа

бесплатно 0
4.5 23
Характеристика збуднику лейкозу, його морфологія і хімічний склад. Антигенна варіабельність і спорідненість. Вірус лейкемії котів в культурі клітин фібробластів ембріона котів. Особливості внутрішньоклітинної репродукції. Диференційна діагностика.

Скачать работу Скачать уникальную работу

Чтобы скачать работу, Вы должны пройти проверку:


Аннотация к работе
Із 109 досліджень на FELV у 13 тварин був виявлений вірус лейкемії, що становить 11,9%. Подібна статевої схильність до зараження вірусом FELV пояснюється більш агресивною поведінкою котів, оскільки зараження, частіше відбувається контактно (при укусах). Серед інфікованих тварин 71,4% на момент постановки діагнозу не були вакциновані, 28,6% проходили щорічну вакцинацію, але жодному з них не вводили антигенні компоненти FELV. За нашими данними, досліджуваною інфекцією хворіють тварини середнього і старшого віку, хоча зустрічаються пацієнти у віці від 6 місяців до 1,5 року. Відсоток летальних випадків котів-вірусоносіїв становить 25-30%, при чому всі летальні випадки зафіксовані нами на протязі 1-1,5 місяців з моменту постановки діагнозу (з моменту звернення в клініку).Лейкоз котів - це одна з трьох хронічних вірусних інфекцій, що характеризується онкогенністю (розвитком лімфосарком), прогресуючої анемією і імуносупресією (зниженням імунітету). Вакциновані коти, у яких відбувається синтез вірус нейтралізуючих антитіл до поверхневого глікопротеїну ВЛК підгрупи А gp70, стійкі до зараження вірулентним штамом вірусу. Перша вакцина проти вірусної лейкемії котів була ліцензована в США в 1985 році і стала першим комерційним доступним засобом специфічної профілактики ретровирусного захворювання. Успішне застосування вакцинних препаратів за кордоном, а також відсутність аналогічних вакцин вітчизняного виробництва, стало підставою для розробки першої вітчизняної культуральної інактивованої вакцини проти вірусної лейкемії кішок (Леомінор).

Вывод
Із 109 досліджень на FELV у 13 тварин був виявлений вірус лейкемії, що становить 11,9%. При оцінці анамнестичних даних, звертає на себе увагу, той фкт, що в 77% інфіковані тварини утримуються в міських квартирах (табл. 2.1).

Табл. 2.1. Анамнестичні данні котів інфікованих FELV

Анамнестичні данні Вірусоносії лейкемії котів (n =13)

Квартирне утримання Тварин вивозять за місто Вік Стать: самці самки 10 3 0,5 - 17 (6,3) 12 1

Більшість котів вірусоносіїв (93%) були самцями. Подібна статевої схильність до зараження вірусом FELV пояснюється більш агресивною поведінкою котів, оскільки зараження, частіше відбувається контактно (при укусах).

Серед інфікованих тварин 71,4% на момент постановки діагнозу не були вакциновані, 28,6% проходили щорічну вакцинацію, але жодному з них не вводили антигенні компоненти FELV.

За нашими данними, досліджуваною інфекцією хворіють тварини середнього і старшого віку, хоча зустрічаються пацієнти у віці від 6 місяців до 1,5 року. Відсоток летальних випадків котів-вірусоносіїв становить 25-30%, при чому всі летальні випадки зафіксовані нами на протязі 1-1,5 місяців з моменту постановки діагнозу (з моменту звернення в клініку).

При оцінці клінічних данни виявлено, що інфікованість FELV частіше супроводжується запаленними процесами в ротовій порожнині - 38,5%(рис. 1.), запаленням кишечника - 38,5%, збільшенням реґіонарних і мезентеріальних лімфовузлів - 30,8%, які виявляються рентгенологічно (рис. 2,3.), мієлопроліферативними і пухлинними процесами - 38, 5% (табл. 2.2.), підтвердженими гістологічними препаратами (рис. 4,5,6.), рентгенограма, накопичення рідини в черевній порожнині (рис. 7.) [1].

Табл. 2.2. Клінічні показники котів, інфікованих FELV.

Клінічні показники Вірусоносії лейкемії котів (n = 13)

Вялість, зниження апетиту Запальні процеси в ротовій порожнин Діарея, блювота Збільшення лімфовузлів Запальні процеси сечовивідних шляхів Конюнктивіти, риніти Анемія Поліурія, полідипсія Мієлопроліферативні пухлинні процеси Рідина в грудній і черевній порожнині 5 5 5 4 3 2 0 0 5 1

Схема лікування.

Хворим тваринам як симптоматичне лікування вводили крапельно Метрагіл в дозі 50 мл, 0,9% ізотонічний розчин NACL в дозі 50 мл, Глюкозу - 70 мл, розчин Рінгера-Локка - 50 мл. Для підтримки серцевої діяльності, вводили кордіамін підшкірно в дозі 0,3 мл, як протиблювотний засіб - п/ш метаклопрамід в дозі 0,5 мл. Для підтримки діяльності печінки (попередження виникнення гломерулонефриту) в/м вводили гептрал в дозі 0,8 мл. Як імуномодулятор вводили Вірбаген омега в дозі 1 МО на кг, антибіотикотерапія здійснювалась цефотоксимом в дозі 0,5 мл вводили в/м. Катазал - для стимулювання еритропоезу, п/ш в дозі 2 мл на тварину.Лейкоз котів - це одна з трьох хронічних вірусних інфекцій, що характеризується онкогенністю (розвитком лімфосарком), прогресуючої анемією і імуносупресією (зниженням імунітету).

Основним методом контролю за поширенням інфекції, спричиненої ВЛК, є виявлення та ізоляція інфікованих тварин, а також профілактична вакцинація. Вакциновані коти, у яких відбувається синтез вірус нейтралізуючих антитіл до поверхневого глікопротеїну ВЛК підгрупи А gp70, стійкі до зараження вірулентним штамом вірусу.

Перша вакцина проти вірусної лейкемії котів була ліцензована в США в 1985 році і стала першим комерційним доступним засобом специфічної профілактики ретровирусного захворювання. Успішне застосування вакцинних препаратів за кордоном, а також відсутність аналогічних вакцин вітчизняного виробництва, стало підставою для розробки першої вітчизняної культуральної інактивованої вакцини проти вірусної лейкемії кішок (Леомінор).

· Типові клінічні ознаки для ВЛК: · приглушення, зниження серцевих тонів;

· тахікардія, швидкий пульс;

· слабкий пульс;

· розтягнення черевної стінки;

· анорексія;

· асцит;

· кров у фекаліях;

· потовщення слизової оболонки ротової порожнини, почервоніння ротової порожнини;

· зниження обсягу фекалій, запор;

· діарея;

· блювотні рухи.

Кращим засобом для захисту, як популяцій котів, так і окремих особин, є вакцинація і раннє виявлення захворювання.

Є декілька вакцин для профілактики вірусної лейкемії котів: · Рекомбінантна субодинична вакцина проти лейкозу котів - у вакцинованих котів утворюються імунна відповідь і розвивається реакція на введення ВЛК: імунізовані тварини були захищені від вірусної інфекції;

· Вакцина проти вірусної лейкемії котів «Леомінор». Вакцина Леомінор є безпечним і високоефективним засобом специфічної профілактики вірусної лейкемії котів. Вакцина викликає формування імунної відповіді до вірусної лейкемії на 21 добу після вакцинації тривалістю 12 місяців;

· Вакцина Purevax. Вакцина від кальцивіруса (два нові штами кальцивіруса), герпесвірус, панлейкопенія, варант с халамідіозом і вирусною лейкемією. Пятивалентна. Вона містить інактивований вірус лейкемії котів.

Список литературы
лейкоз вірус кіт антигенний

1. Бажебина Е.Б. Лейкемия и имунодифицит - скрытые вирусные инфекции кошек // Рв., ветеринарный журнал. - 2010. - №2. - с. 14 - 17.

2. Раев С.А. и др. Антигенная активность рекомбинантной субъединичной вакцины против вирусной лейкемии кошек // Ветеринария. - 2009. - №3. - с. 22 - 27.

3. Раев С.А. и др. Вакцина против вирусной лейкемии кошек // Ветеринария. - 2009. - №12. - с. 29 - 32.

4. Старченков С.В. Заразныеболезни собак и кошек: ученик для студентов/ С.В. Старченко. - Санкт - Петербург, 2001, 368 с.:ООО «СПС».

5. http://ru.wikipedia.org/wiki.

6. http://www.zoovet.ru/text.php? newsid=882.

7. Юров Г.К., Народицкий Б.С., Юров К.П. Конструирование и использование ДНК-вакцин // Ветеринария. - 1998. - №12. - с. 25-27.

Размещено на

Вы можете ЗАГРУЗИТЬ и ПОВЫСИТЬ уникальность
своей работы


Новые загруженные работы

Дисциплины научных работ





Хотите, перезвоним вам?