Лексико-семантичний аналіз найменувань транспорту в англійській та українській мовах - Курсовая работа

Курсова робота належить до галузі порівняльної лексикології і присвячена дослідженню лексико-семантичної групи слів на позначення найменувань транспортних засобів (далі НТЗ) в англійській та українській мовах, наприклад: англ. bus ‘автобус’ , coach ‘автобус’ , autobus ‘автобус’, omnibus ‘автобус’; укр. автобус. Особливе місце НТЗ у сприйнятті світу людиною зумовило значний інтерес до них як до обєкта дослідження, оскільки транспортні засоби тісно повязані з матеріальною культурою людей і постають невідємною частиною їх життєдіяльності. Сучасний етап розвитку лінгвістичної науки характеризується підвищеною увагою до проблем взаємодії мови і культури в умовах розширення міжкультурної комунікації. Останні роки розвитку семасіологічних досліджень характеризуються підвищеною увагою до системного аналізу лексики та поглибленим зіставним і типологічним вивченням тематичних груп (далі ТГ) і лексико-семантичних груп (далі ЛСГ). Сучасна семасіологія, і, зокрема, російське, українське мовознавство, мають у своєму розпорядженні дуже багатий досвід аналізу лексики на рівні різних тематичних та лексико-семантичних груп.?????????? - позначає) - 1) весь зміст, інформація, передані мовою або який-небудь його одиницею (словом, граматичною формою слова, словосполученням, реченням); 2) розділ мовознавства, що вивчає цей зміст, інформацію; 3) один з основних розділів семіотики [34, с. Семантика як наука починає розвиватися в 2-ій половині 19 ст., коли на основі піонерських ідей В. Мещанінова, але вони ж привели до відмови від конкретного історичного вивчення семантики в формах морфології і лексики в «новому вченні про мову» М. Я. Покровський сформулював наступні основні положення: 1) закони семантики виявляються не в окремих словах, а в групах і системах слів, в «полях слів»; 2) ці групи - двох родів: обєднання внутрімовні, по «за сферами уявлень», та обєднання позамовні, за предметними галузями, наприклад поняття «ярмарки», «ринку», «ігор і видовищ», «мір і ваг» тощо. Для цього етапу характерні наступні основні теоретичні положення: 1) обєктивний світ розглядається не як сукупність «речей», а як сукупність подій, що відбуваються або «фактів», відповідно основним осередком семантики визнається не слово - назва речі, а висловлювання про факт - пропозицію; 2) деякі слова мови мають безпосередні «виходи» до позамовної реальності, вони визначні в термінах спостережуваних предметів або фактів; інші слова і вирази мови визначні тільки через їх внутрішньомовні перетворення, що відбуваються за допомогою речення; 3) для останніх головним прийомом аналізу є характер взаємного розташування таких слів і виразів в реченні і в мові взагалі - їх дистрибуція, а також їх взаємні перетворення - трансформації, перифрази, функції; 4) опис первинних, вихідних значень , до яких зводяться інші, складають особливе завдання - так зване встановлення «семантичних примітивів» [14, с.Без мови не може бути спілкування, а без спілкування не може бути суспільства, а тим самим людини. Така загальною ідеєю є ідея про те, що мова являє собою функціональну матеріальну систему семіотичного, або знакового, характеру, функціонування якої у формі мови і є її використання як засобу спілкування [13, с. Визначення можливі: а) з точки зору функції мови (або функцій мови): мова є засобом спілкування людей і, як така, є засобом формування, вираження і повідомлення думки, б) з точки зору укладу (механізму) мови: мова є набором деяких одиниць і правил використання цих одиниць, тобто комбінування одиниць, ці одиниці відтворюються мовцями у даний момент, в) з точки зору існування мови: мова є результатом соціальної, колективної навички «вироблення» одиниць з звукової матерії шляхом співставлення деяких звуків з певним сенсом; г) з семіотичної точки зору: мова є системою знаків, тобто матеріальних предметів (звуків), наділених властивістю позначати щось існуюче поза їх самих; д) з точки зору теорії інформації: мова є способом, за допомогою якого кодується семантична інформація [13]. Звуки є матеріальними знаками мови та мають дві функції: 1) перцептивну - бути обєктом сприйняття і 2) сигнифікативну - мати здатність розрізняти вищі, значущі елементи мови - морфеми, слова, речення [10]. Елементи даної структури утворюють у мові єдність, що легко зрозуміти, якщо звернути увагу на їх звязок: кожна нижчий щабель є потенційно наступної вищої, і, навпаки, кожна вища щабель як мінімум складається з однієї нижчої; так, речення мінімально може складатися з одного слова; слово з однієї морфеми; морфема з однієї фонеми.Поняття картини світу дійсно важливо для сучасної науки, але воно вимагає чіткого визначення, оскільки вільне поводження з цим поняттям не дозволяє представникам різних дисциплін зрозуміти один одного, досягти узгодженості в описі картини світу засобами різних наук. Пізнання здійснюється як за допомогою органів чуття, так і за допомогою абстрактного мислення, яким володіє людина, однак у будь-якому випадку ця картина світу не має «посередників» у свідомості і формується як р

ЗМІСТ

ВСТУП

РОЗДІЛ 1. ТЕОРЕТИЧНІ ЗАСАДИ ВИВЧЕННЯ ЛЕКСИКО-СЕМАНТИЧНОЇ ГРУПИ НАЙМЕНУВАНЬ ТРАНСПОРТУ В АНГЛІЙСЬКІЙ ТА УКРАЇНСЬКІЙ МОВАХ

1.1 Витоки семантики як науки

1.2 Мова як система

1.3 Мовна картина світу

1.4 Значення та його різновиди

1.5 Історія вивчення найменувань транспортних засобів

Висновки до розділу 1

РОЗДІЛ 2. ЛЕКСИКО-СЕМАНТИЧНИЙ АНАЛІЗ НАЙМЕНУВАНЬ транспорту В АНГЛІЙСЬКІЙ ТА УКРАЇНСЬКІЙ МОВАХ

2.1 Визначення поняття «транспорт» у порівнюваних мовах

2.2 Кількісна характеристика ЛСГ найменувань ТЗ в українській та англійській мовах

2.3 Лексико-семантична класифікація найменувань транспортних засобів

2.3.1 Підгрупа «Наземний транспорт»

2.3.2Підгрупа «Повітряний транспорт»

2.3.3 Підгрупа «Водний транспорт»

2.4 Системні відношення між найменуваннями транспортних засобів

2.4.1 Антонімічні відноини

2.4.2 Синонімічні відносини

2.4.3 Гіперомічні (видо-родові) відносини

Висновки до розділу 2

ВИСНОВКИ

СПИСОК ВИКОРИСТАНИХ ДЖЕРЕЛ найменування транспорт мова лексема