Лексика кольору в українській мові - Дипломная работа

Національне відродження, демократичні перетворення в Україні потребують розвязання проблеми національної освіти, докорінного її оновлення і реформування, зокрема у сфері професійної підготовки учителів. Вищі навчальні заклади повинні забезпечити високу якість педагогічного процесу, всебічний розвиток і виховання майбутніх педагогів відповідно до нових завдань і потреб суспільства, що в свою чергу вимагає внесення істотних змін у процес професійного навчання майбутніх педагогів. Її особливе місце у системі навчальних дисциплін визначається тим, що саме від мовленнєвих і мовних знань, умінь, навичок безпосередньо залежать успіхи навчальної діяльності студента, його успішність в оволодінні знаннями з усіх предметів та адекватна інтеграція в соціум. Воно є найважливішим засобом педагога, що допомагає вирішити педагогічні проблеми: формувати у дітей уміння і навички з різних предметів, створювати позитивну емоційну атмосферу в навчальному процесі, встановлювати контакт між вчителем і учнем тощо. Вивчення мови невіддільне від розвитку усного і писемного мовлення особистості, передбачає збагачення словника, оволодіння нормами літературної мови на всіх рівнях, формування умінь і навичок звязного викладу думок.Сукупність усіх слів, наявних у будь-якій мові, називається лексикою (від грецького lexis - слово), або словниковим складом цієї мови. Під поняттям «сукупність усіх слів» треба розуміти не просту їх суму, а струнку і складну систему лексичних одиниць мови в їхніх взаємозвязках і залежностях, що виявляються у процесі мовлення. Лексикологія вивчає лексику сучасної мови в цілому, як систему, а також основні типи лексичних значень слів, їхні структурно-семантичні розряди, групує слова за їхнім походженням і за стилістичним вживанням. Існують також інші галузі науки про слово, що вивчають окремі, часткові проблеми лексикології: семасіологія - наука про значення слова і повязані з ним питання багатозначності (полісемії), омонімії, антономії; фразеологія - вчення про сталі лексично нероздільні сполучення слів; лексикографія - вчення про укладання різних типів словників. Диференційними ознаками функціонального стилю мови виступають не тільки слова, лексика, ними можуть бути й синтаксичні конструкції, вимова, інтонація, а іноді навіть морфологічні категорії та засоби словотвору.Ця система є безперервною і замкненою: всі кольори звязані один з одним безперервними переходами, і між кожними двома кольорами існує багато таких переходів. Так, наприклад, жовтий колір при змішуванні з червоним дає оранжевий, який при поступовій зміні може бути переведений у світло-червоний, червоний, темно-червоний і т.д. Для будь-якого кольору потенціально можливий цілий ряд назв, у яких кожне слово підкреслює окрему сторону одного спільного змістового поняття. Цей самий тон, але з певними відтінками і насиченістю передають слова: багряний (густо-червоний), шарлатовий (багряний), червлений (багряний) - поетичне, густо-червоний, багровий, (густо-червоний з легким синюватим відтінком), пурпурний (темно-багровий), червінковий (густо-червоний), червіньковий (густо-червоний з коричневим відтінком), пурпурово-червоний, бордо, бордовий (темно-червоний), темно-бордовий, буряковий, бурячниковий (темно-червоний з синюватим відтінком), вишневий (темно-червоний, кольору стиглої вишні), темно-вишневий, малиновий (темно-червоний), темно-червоний, гранатовий (діал.) (темно-червоний), багристий, багрянистий (відтінок багряного), кровяний (яскраво-червоний), криваво-червоний, кіноварний (яскраво-червоний), рубіновий (яскраво-червоний), кумачевий (яскраво-червоний), огняний (кольору вогню), огняно-червоний, яскраво-червоний, червоногарячий (яскраво-червоний), яро-червоний (яскраво-червоний), ясно-червоний (яскраво-червоний), червчатий (яскраво-червоний) - застар., шарлаховий (яскраво-червоний), чермний (яскраво-червоний), кораловий (яскраво-червоний), червонуватий, червонкуватий, червонястий, червоненький, червонявий, рожевий (світло-червоний), темно-рожевий, ясно-рожевий, румяний (рожевий із золотисто-коричневим відтінком, рожевий), мідний (червоно-жовтий), мідно-червоний (червоний з жовтим відтінком), рудий (червоно-жовтий), рудуватий, рудавий, рудо-жовтий, буланий (світло-рудий) - про масть коня, гнідий (червонувато-рудий) - про масть коня, темно-гнідий, цегляний (коричнувато-червоний), темно-цеглистий, темно-цеглястий, оранжевий (середній між червоним і жовтим), морквяний (оранжевий) [28]. Слова - назви кольорів, які є іншомовними запозиченнями або в основі творення яких лежить іншомовний елемент: бордо, бордовий (франц. bordeaux - темно-червоний - назву дано за кольором вина, названого за містом Бордо, в якому вироблявся цей сорт вина; фіолетовий (франц. viollette - фіалка); ліловий (франц. lilias - бузок); беж (франц. laine - натуральна шерсть, ясно-коричневий колір з кремовим відтінком; маренго (італ. marengo) - чорний колір з сірим відтінком; назва дана за кольором тканини, що виготовлялася в селі Маренго у Північній Італії; хакі (інд. khak - колір гр

План

Вступ

Розділ І. Лексика кольору як складова частина лексичної системи української мови

1.1 Стилістична диференціація української лексики

1.2 Лексико-семантичні групи назв кольорів в українській мові

1.3 Колір і деякі мовні засоби його творення

Розділ ІІ. Використання кольорової лексики у професійній діяльності вчителя

2.1 Характеристика вмінь учнів визначати кольорову лексику

2.2 Методичні рекомендації щодо використання кольорової лексики на уроках образотворчого мистецтва та української мови

Висновки

Список використаних джерел