Лексична система українськомовного молодіжного сленгу - Курсовая работа

Проте існування в мові протягом часу різноманітних діалектизмів та сленгізмів доводить, що мова залишається динамічною системою, яка постійно живе і розвивається. Сленг як унікальне міжмовне та внутрішньомовне явище постійно запозичує лексемні одиниці з жаргонів та інших підсистем, а також, в свою чергу, стає незалежним постачальником слів розмовного використання. У відповідності з метою завдання дослідження можна сформулювати наступним чином: 1. визначити поняття сленгу та обґрунтувати поняття «молодіжний сленг»; Наукова новизна роботи полягає у тому, що це дослідження є спробою здійснити лексико-семантичний, словотвірний, структурний аналіз молодіжного сленгу, простежено специфіку формування українського молодіжного сленгу, виділити тематичні групи, а також зясувати функції, які виконує молодіжний сленг у мовленні його носіїв. У першому розділі «Феномен сленгу як лінгвістичного явища» розглядаються загальні теоретичні проблеми дослідження соціальних діалектів української мови, введені поняття «арго», «жаргон» і «сленг», конкретизоване поняття «молодіжний сленг», а також розглянуті основні джерела формування молодіжного сленгу в сучасній українській мові.Поділяючи лексичний шар сленгу на дві групи - сленг загальний і сленг спеціальний, можемо визначити, що сленг загальний є загальновживаним і зрозумілим для носіїв мови. Єдиного визначення поданого поняття не існує і досить, оскільки спроби розмежувати сленг і загальновживану лексику або сленг і нецензурну мову не дали точних результатів. Так, Т.Нікітіна ототожнює поняття «сленг» та «жаргон» [18:3], так само дефініціює це поняття новітній словник іншомовних слів та виразів: 1. Хомяков, який у праці «О специальном сленге» визначив сленг як «відносно стабільний для певного періоду, широко розповсюджений та загальнозрозумілий шар нелітературної лексики і фразеології у середовищі живої розмовної мови, вельми неоднорідний за своїм генетичним складом та ступенем наближення до літературної мови; носить яскраво виражений емоційно-експресивний оціночний характер, що часто є протестом-насмішкою над соціальними, етичними, естетичними, мовними та іншомовними умовностями та авторитетами» [34:8]. Шевельов, аналізуючи стан розвитку української мови в період першої половини ХХ століття, приділяє велику увагу ролі сленгу у розвитку мови та зазначає, що недостатня розвиненість міського сленгу свідчить про можливий занепад сучасної української мови: «...міський сленг належить до найактивніших прошарків сучасних мов і має найвищі шанси вижити ...брак цього шару в сучасній мові ставить під сумнів майбутнє цієї мови.Прикладами такого переходу одиниць з інтержаргону до сленгу є, наприклад, такі слова як «лимон» («фрукт» у звичайному значенні та «мільйон грошових одиниць» у сленговому), «криса» («тварина» та «людина, що краде у близьких йому людей»), «стріляти» («робити постріли» та «позичати у значенні брати, просити відповідно»), «доганяти» («настигати кого-, що-небудь, наближатися до того, що рухається попереду» в літературній мові та «розуміти» в сленговому варіанті: порів. Власне, іронічного забарвлення таким лексемам надає зміна значення слова (в літературній та сленговій мовах). Такі значення зазвичай є розбіжними та побудовані на певній грі слів. днією з цікавих особливостей молодіжного сленгу є зміна значення слів літературної мови, що додає мовленню іронічного забарвлення. Прикладом дослівного перекладу може слугувати слово «перець» в сленговому значенні «парубок, хлопяга», яке походить шляхом запозичення від англійського сленгового слова «pepper», що означає «особа чоловічої статі»; «танцпол», що походить від англійського слова «dance floor» [25]. Так, арабській мові завдячуємо словом «кайф» («задоволення, насолода»), німецькій - лексемам «авсвайс» (в значенні «документ») та «ахтунґ» (остання лексема в сучасній сленговій мові вже двічі змінила значення: від дослівного перекладу змісту німецького слова «увага» до позначення хлопця нетрадиційної гендерної орієнтації).Відображення мовної картини світу в лексико-семантичній системі молодіжного сленгу слід розглядати з урахуванням системи цінностей молодіжного соціуму й того, що у центрі мовної картини світу молодіжного сленгу знаходиться людина. Лексичне поле життєвих цінностей буття молодіжного соціуму становлять два класи лексем: на позначення чинників, які підтримують життя (їжа, напитки, сон), а також назви гедоністичних чинників буття (алкогольні напої та процес їх уживання, тютюнові вироби, музика, кінотеатр, відпочинок, нічний клуб, дискотека). Інтелектуальна сфера людини в картині молодіжного сленгу розподілена на дві протилежності - здатність людини розуміти, розбиратися в чомусь («шарити», «петрити») і обмеженість, нездатність розуміти («гальмувати», «не догоняти») [25]. Молодіжне коло вибудовує великі синонімічні ряди на позначення людини з повільною реакцією (гальмо - гальмо перебудови - жирафа - недоганяйло - даун); некмітливої (баран - чайник - пінгвін); обмеженої або з низьким рівнем інтелекту (лох) [24:69].

ЗМІСТ

Вступ

Розділ 1. Феномен сленгу як лінгвістичного явища

1.1 Сленг як обєкт лінгвістичних досліджень

1.2 Джерела формування молодіжного сленгу

Розділ 2. Семантико-структурні та словотворні особливості молодіжного сленгу

2.1 Семантично-структурний розгляд молодіжного сленгу

2.2 Дослідження словотвірних процесів в молодіжному сленгу

Висновки

Список використаних джерел