Принципи ліцензування господарської діяльності, державний вплив на економічні процеси у країні. Основні важелі правового регулювання, що використовуються державою у сфері господарювання, економічні й адміністративні методи. Критерії ліцензування.
При низкой оригинальности работы "Ліцензування господарської діяльності як засіб державного регулювання економіки", Вы можете повысить уникальность этой работы до 80-100%
Субєкти як приватної, так і державної та комунальної власності у своїй господарській діяльності орієнтуються на отримання прибутку, дбають про свої інтереси, які не завжди співпадають з інтересами держави та суспільства. Державне регулювання використовується в інтересах всього суспільства як для активізації необхідних форм діяльності, так і для обмеження та придушення небажаних форм господарювання. Держава, надавши субєктам господарювання можливість вільно здійснювати господарську діяльність, створює механізми, що враховують інтереси держави, юридичних та фізичних осіб у публічній та приватній сферах[2]. Як зазначається в юридичній літературі, “саме на державу, в особі її органів, покладається обовязок запобігати негативних наслідків діяльності природних монополій, захищати ринок, реалізувати протекціоністську політику в цілях розвитку підприємництва та захисту інтересів суспільства в цілому”[1]. Держава для реалізації економічної політики, виконання цільових економічних та інших програм і програм економічного і соціального розвитку застосовує різноманітні засоби і механізми регулювання господарської діяльності (ч.Ліцензування як засіб державного регулювання господарської діяльності має бути спрямований на реалізацію інтересів всіх учасників цього процесу, а саме, субєктів господарювання, споживачів, держави і забезпечувати: субєктам підприємництва: більш простий вихід на ринок максимального числа підприємницьких структур; зниження до мінімуму ліцензійних зборів та інших витрат, повязаних з отриманням ліцензії. споживачам: гарантії від проникнення на ринок небезпечних для життя і здоровя, неякісних товарів і послуг. державі: розвиток і цивілізоване функціонування ринку; створення належних умов дотримання балансу інтересів субєктів господарювання, споживачів, суспільства в цілому; пряме і непряме збільшення податкових надходжень до бюджету.
Вывод
Ліцензування як засіб державного регулювання господарської діяльності має бути спрямований на реалізацію інтересів всіх учасників цього процесу, а саме, субєктів господарювання, споживачів, держави і забезпечувати: субєктам підприємництва: більш простий вихід на ринок максимального числа підприємницьких структур; зниження до мінімуму ліцензійних зборів та інших витрат, повязаних з отриманням ліцензії. споживачам: гарантії від проникнення на ринок небезпечних для життя і здоровя, неякісних товарів і послуг. державі: розвиток і цивілізоване функціонування ринку; створення належних умов дотримання балансу інтересів субєктів господарювання, споживачів, суспільства в цілому; пряме і непряме збільшення податкових надходжень до бюджету.
На нашу думку, із сфери ліцензування повинні бути виключені ті види діяльності, державне регулювання яких в повній мірі може і повинно здійснюватися державними контролюючими і наглядовими органами в силу функціональних обовязків, в тому числі через застосування державних нормативів і лімітів, державних стандартів, сертифікації, акредитації, застосуванням санітарних, будівельних та інших правил і норм. державне ліцензування господарська діяльність
Список литературы
Конституція України. Прийнята Верховною Радою України 28 червня 1996 р. // ВВР України. - 1996.- № 30.- Ст. 141.
2. Кодекс законів України про адміністративні правопорушення від 7 грудня 1984 р. // ВВР УРСР.- 1984.- № 51.- С. 1122.
3. Цивільний кодекс України від 16 січня 2003 р. № 435-IV. Цивільний кодекс України // Офіційний вісник України. - 2003.- № 11.- Ст. 461.
4. Господарський кодекс України від 16 січня 2003 р. // ВВР . - 2003. - № 18. - Ст. 144: № 19 - 20. - Ст. 144; № 21-22. - Ст.144.
Закону України від 4 грудня 1990 р. «Про державну податкову службу в Україні» // ВВР.- 1991.- № 6.- Ст. 37.
6. Закон України від 7 лютого 1991 р. «Про підприємництво» // ВВР.- 1991.- № 14.- Ст.168.
7. Закону УРСР від 20 березня 1991 «Про банки і банківську діяльність» // ВВР.- 1991.- № 25.- Ст. 281.
8. Закон України від 27 березня 1991 р. «Про підприємства в Україні» // ВВР.- 1991.- № 24.- Ст.272.
9. Закон України від 16 квітня 1991 р. «Про зовнішньоекономічну діяльність» // ВВР.- 1991.- № 29.- Ст.377.
10. Закон України від 23 травня 1991 р. «Про освіту» (в редакції від 23 березня 1996 р.) // ВВР.- 1996.- № 21.- Ст.84.
11. Закон України від 18 вересня 1991 р. «Про інвестиційну діяльність» // ВВР.- 1991.- № 47.- Ст. 646.
12. Закон України від 15 жовтня 1992 р. «Про внесення змін і доповнень до Закону України «Про підприємництво» // ВВР.- 1992.- № 51.- Ст.680.
13. Закон України від 16 листопада 1992 р. «Про основи містобудування» // ВВР.- 1992.- № 52.- Ст.683.
Размещено на
Вы можете ЗАГРУЗИТЬ и ПОВЫСИТЬ уникальность своей работы
