Лінгвістичний аспект представлення знань у мові - Курсовая работа

У добу стрімкого розвитку інформаційних технологій, глобалізації лінгвосфери та поширення звязків між представниками різних культур актуальною постає проблема інтеграції набутих людством знань із метою створення цілісної картини світу. "Дерево пізнання" має глибокі корені й пишну крону, розквітаючи і даючи людям неоціненний плід - скарб пізнання себе та інших. Однак знання про світ були б неповними, якби люди не вивчали сам засіб їх передачі одне одному. XXI століття повинно стати часом не розмежування, вузької спеціалізації тієї або іншої науки, а точкою відліку їх реального полілогу з метою віднаходження шляхів взаєморозуміння, пошуку моментів дотику їхніх наукових парадигм. Мова як обєкт пізнання, абстрактна система зі структурними відношеннями елементів у рівневій організації перетворилася на обєкт пізнання через субєкта-людину, коли важливими постали соціально-індивідуальні чинники впливу на її розвиток, функціонування людини в мові і мови в людському суспільстві.Така інформація розглядається нами як медіальна стадія формування знань, оскільки лише після її надходження, обробки та впорядкування утворюється предметна основа мислення людини - її знання. Значущість субєкта в мовній комунікації, актуалізація його знань відіграють головну роль у теорії мови та описі моделі розуміння. Отже, для вирішення дилеми цього напряму необхідне застосування так званого "холістичного" підходу: знання будь-якого типу є результатом двопланового процесу - існування обєктивних закономірностей та їх відображення в архітектурі когніції людини. Слід зауважити про відмінність структурного складу І-знань та Е-знань. У процесі переходу зовнішня діяльність (Е-знання) зазнає ряд трансформацій, внаслідок чого компонентний склад І-знань оперує якісно новими характеристиками.До структур представлення знань належать фрейми, скрипти, сценарії, схеми; до систем представлення знань - память, ментальний лексикон, концептуальна система. Новодранової, “фрейм відображає знання про певну сферу дійсності й представляє його у вигляді організованої певним чином структури. Селіванової фрейм трактується як структура репрезентації знань, у якій відображено набуту досвідним шляхом інформацію про деяку стереотипну ситуацію та про текст, що її описує, а також інструкцію з її використання [20, с. У сучасній когнітології структури знань, звані фреймами, сценаріями, планами, - це пакети інформації, які зберігаються в памяті або створюються з компонентів, які містяться в памяті і які забезпечують адекватну когнітивну обробку стандартних ситуацій. Фрейми мають внутрішню структуру, елементи якої представлені складною конфігурацією слотів або ознак та їх значеннями, які можуть мати статус “за умовчанням”, “на вибір” або бути іншим фреймом.На верхньому рівні терміносистеми є гіперфрейм “Plastic surgery”, у нього входять три фрейми другого рівня “Malformations”, “Improvement Methods”, “Anesthesia”, а також виокремлено систему фреймів нижчих рівнів (усього виділяємо 31 базовий фрейм, кожен з яких можна розширити та поглибити). Фрейм у когнітивному аспекті є особливою уніфікованою конструкцією знання або повязаною схематизацією досвіду, що забезпечує концептуальний базис для доволі значного корпусу лексичного матеріалу [17, с. Різнорідна інформація не обєднується у фреймі випадково: домінантну роль у разі цьому відіграє екстралінгвальний чинник, який повязаний з особливостями реалізації слотів нижніх рівнів у мовленні. Фрейм містить стереотипне, імпліцитне знання, необхідне для розуміння концептів і значень слів; відображає знання про сутності. У разі побудови і конкретизації фреймами використовуємо не обєктивні знання про досліджуваний обєкт, а знання, набуті субєктивним досвідом.Біотехнологічна термінологія містить велику кількість термінів, запозичених із термінологій суміжних дисциплін - біології, генетики, екології, біоетики. Біотехнологічна термінологія - це молода терміносистема, що перебуває у стані формування, тому вивчення загальних тенденцій розвитку термінологій в англійській, українській та російській мовах та окремих її особливостей цікаве, на наш погляд, як з теоретичного, так і практичного поглядів. Оптимальними шляхами їх перекладу можна вважати: а) лінійний переклад: monoclonal cell line - моноклональна клітинна лінія, inner cell mass - внутрішня клітинна маса, totipotent embryonic stem cells; в) змішаний спосіб, коли однокомпонентні терміни переводяться за допомогою лінійного порядку слів, а інші - за допомогою зворотного порядку слів залежно від структурно-семантичних звязків між компонентами: somatic cell cloning - клонування соматичних клітин, somatic cell genetic engineering - генетична інженерія соматичних клітин. Широке поширення як у українській, так і в англійській мові, отримали терміни, які відображають найважливіші морально-етичні та екологічні проблеми біотехнологій: екологія - ecology, (біо)етика - (bio)ethics, навколишнє середовище - environment, що виступають в ролі опорного компонента складеного терміна: еко

ЗМІСТ

ВСТУП

1. ТЕОРЕТИЧНІ АСПЕКТИ ПРЕДСТАВЛЕННЯ ЗНАНЬ В МОВІ

1.1 Психолінгвістичний аналіз функціонування знань індивіда у процесі когнітивної обробки дискурсу

1.2 Фреймова модель структури представлення знань

2. ЛІНГВІСТИЧНИЙ АСПЕКТ ПРЕДСТАВЛЕННЯ ЗНАНЬ НА ПРИКЛАДІ АНГЛІЙСЬКОЇ МОВИ

2.1 Фреймова репрезентація англійської терміносистеми в галузі медицини

2.2 Репрезентування знань в англійській науковій концептосфері на матеріалі термінів сфери біотехнологій

ВИСНОВКИ

СПИСОК ВИКОРИСТАНОЇ ЛІТЕРАТУРИ