Аналіз морфологічної характеристики сечокам’яної хвороби сільськогосподарських тварин. Вивчення етіології, патогенезу і клінічних аспектів захворювання, процесу підготовки до операції, способів фіксації тварини, знеболювання, післяопераційного догляду.
Операція доцільна лише тоді, коли її результатом є відновлення або підвищення продуктивності і господарської цінності тварини. Кожній операції передує діагноз, який ставлять на основі ретельного клінічного, а іноді рентгенологічного, лабораторних та інших спеціальних досліджень. Але своєчасна діагностика дає можливість вилікувати тварину без хірургічних втручань, а складні оперативні втручання пропонуються лише при їх економічній доцільності [1]. Перед початком операції треба ретельно продумати хід операції і скласти план операції, оскільки оперувати можна різними способами. Залежно від цього передбачають фіксацію тварини, метод знеболювання, необхідний інструментарій, особливості етапів операції, враховують можливі ускладнення.Сечовий міхур розміщений у тазовій порожнині і змінює своє положення залежно від наповнення. Дорсальною стінкою міхур прилягає у самця до кишки, а у самок до матки. Сечовий міхур у новонароджених має веретеноподібну форму і значною своєю частиною розміщується в брюшній порожнині.Характеризується лікування видаленням каменів з сечового міхура.Стіни покривають стійкими до води і температурних коливань матеріалами, непроникними для пилу, без щілин, придатними для багаторазового миття та дезінфекції. Всі види прибирань проводять губкою, зволожену розчинами (3 % пероксид водню, 0,75 % хлораміну , 0,2 % хлорантен). При підготовці до операції потрібно належним чином звільнити шлунково-кишковий тракт від вмістимого. Ретельна підготовка рук хірурга та його помічників перед операцією має забезпечити стерильний стан рани і запобігти контактному мікробному забрудненню [6]. Для цього руки миють розчинами, які розчиняють жиропіт, і поверхневий шар епідермісу, який треба злущити.Основною метою фіксації тварин при проведенні операцій є: v забезпечити хірургу вільний і безпечний доступ до оперуємої ділянки; v усунути можливість нанесення травматичних ушкоджень як самій тварині, так і лікарю, а також його помічнику. В даному випадку для проведення хірургічного втручання тварину фіксують в стоячому положенні. При більш чи менш тривалих операціях, які здійснюються під наркозом, коня фіксують до станка, щоб попередити його падіння; голову коротко фіксують до стовпів станка (рис. При відсутності станка, тварину фіксують за допомогою повалу або довгої мотузки (рис.Дистанційною пункцією або катеризацією звільняють сечовий міхур. Язикотримачами або іншим інструментом фіксують краї розріза шкіри і конусоподібно складяну руку погружають в тазову клітковину паралельно прямій кишці, до шийки сечового міхура (15 - 30 см.). Потім хірург вводить праву руку в пряму кишку, прагнучи максимально наблизити виявлений камінь до шийки сечового міхура [13]. Взявши в праву руку гострі ножиці, її знову вводять в операційну рану і, проводячи узгоджену роботу двома руками, проколюють сечовий міхур ретроперитоніально у шийки міхура безпосередньо проти каменя.Після виконання операції тварині необхідно забезпечити відповідні умови утримання та догляду. Після операції тварину необхідно перевести в чистий продензифікований станок у приміщенні для тварин. Досить важливо забезпечити тварині спокій та комфорт. Протягом 2 - 3 год. після операції годувати тварину заборонено, в звязку з можливою закупоркою стравоходу кормовими масами. Раціони балансують по вуглеводам і перетравному протеїну, кальцію і фосфору, кислотним і лужним еквівалентам.Диференціальна діагностика порушень сечового міхура базується на відповідному методичному підході, який включає в себе декілька етапів, що забезпечує чистоту даних клінічного дослідження, а також на додаткових, добре обґрунтованих методах досліджень Операція проводиться на тварині, зафіксованій у стоячому положенні, поле операції готується в ділянці ануса з широким захватом прилеглих ділянок тіла тварини - вертикальний розріз (10 - 15 см.) проводять безпосередньо біля ануса.
План
Зміст
Вступ
1. Огляд літератури
1.1 Анатомо-топографічні дані
1.2 Показання до операції
1.3 Підготовка до операції
1.4 Фіксація тварини
1.5 Знеболювання
1.6 Техніка виконання операції
1.7 Післяопераційний догляд
Висновок
Список використаної літератури
Вывод
1. Диференціальна діагностика порушень сечового міхура базується на відповідному методичному підході, який включає в себе декілька етапів, що забезпечує чистоту даних клінічного дослідження, а також на додаткових, добре обґрунтованих методах досліджень
2. Цистотомія - це розтин сечового міхура з метою видалення каменів. Перед початком операції тварину необхідно утримувати на голодній дієті.
3. Операція проводиться на тварині, зафіксованій у стоячому положенні, поле операції готується в ділянці ануса з широким захватом прилеглих ділянок тіла тварини - вертикальний розріз (10 - 15 см.) проводять безпосередньо біля ануса. Частину каменів видаляють інструментами, а пісок вимивають під тиском антисептичного розчину. Для знеболення використали хлоралгідратний наркоз в дозі 8,0 - 10,0 мл.
4. Після операції тварину поміщають в окремий станок, забезпечуючи при цьому її спокій та комфорт, призначаємо відповідну дієту.
5. Необхідно памятати, що своєчасне виявлення захворювання, проведення відповідної терапії, забезпечення тварини правильним харчуванням є основою проведення вдалого лікування, внаслідок чого ми зберігаємо тварині життя. сечокамяний знеболювання захворювання післяопераційний
Список литературы
1. І. М. Магда, В. М. Власенко, П. О. Воронін «Оперативна хірургія тварин» , 1993р. - 199 с.
2. Б. М. Анохин «Хирургия» , 2003 г. - 414 с.
3. В. К. Чубарь «Оперативная хирургия» , 1951 г. - 417с.
4. В. П. Акулова «Морфологоческая характеристика мочекаменной болезни с/х животных» , 1989 г. - 57с.
5. И. Е. Паваженко, С. И. Братюха, Г. Н. Калиновский «Часная ветеринарна хирургія» , 1991 р. - 327 с.
6. М. А. Нартайлаков «Общая хирургия» , 2005 г. - 678 с.
7. С. Д. Клочков, О. А. Зотов «Ветеринария» , 2001 г. - 56 с.
8. М. Г. Ільніцький, В. В. Нагорний «Довідник з ветеринарної хірургії» , 2001 р. - 201 с.
9. Г. О. Хмельницький, В. С. Хоменко, О. І. Канюка «Ветеринарна фармакологія» , 1995 р. - 478 с.
10. І. І. Сахарчук, В. І. Мальцев, Р. І. Ільницький «Антибактеріальна та протимікозна терапія» , 2004 р. - 424 с.
11. Г. М. Калиновський. Методична розробка «Анестезіологія і хронічні захворювання коней » 2003 р. - 18 с.
12. А. Ф. Бурденюк, Ю. В. Конопатов «Хирургические болезни с/х животных» , 1988 г. - 451 с.
13. В. Б. Борисевич, І. Л. Панько, М. О. Терес «Спеціальна ветеринарна хірургія» , 1995 р. - 357 с.
14. В. М. Власенко, Л. А. Тихонюк, І. С. Панько «Хіругія у конярстві» , 1995 р. - 255с.
15. І. О. Калашнік, І. С. Панько «Практикум із загальної і спеціальної хірургії» , 1995 р. - 253 с
Размещено на
Вы можете ЗАГРУЗИТЬ и ПОВЫСИТЬ уникальность своей работы
