Дослідження по розробці лікарських речовин будуються на вивченні зв"язку "структура—активність". Кількісна оцінка зв"язку між хімічною структурою та біологічною активністю здійснюється на основі кореляційних рівнянь.
Такі рівняння дають змогу прогнозувати біологічну активність нових речовин, здійснювати вибір серед них потенційно найбільш ефективних та оцінювати можливі молекулярні механізми їх дії. Розроблені підходи доцільно поширити на пошук селективних реактиваторів холінестерази, заблокованої фосфорорганічними сполуками (ФОС), серед оксимних та безоксимних солей піридину, так як вважають, що взаємодія реактиваторів з фосфорильованою холінестеразою носить електронно-конформаційний характер та має чітко виражену стереоспецифічність [2-5]. Ступінь фізіологічної активності сполук визначався їх здатністю знижувати летальність тварин, отруєних саредньо-смертельними дозами карбофосу та хлорофосу, використаних в якості інгібіторів холінестерази. Таким чином, в умовах інтоксикації карбофосом найбільш виражений терапевтичний ефект за показником ЗІ проявляє сполука 5, хлорофосом - сполуки 1, 3, 6. За отриманими результатами, сполуки 2, 3, 5, що не мають оксимних замісників, не поступаються сполукам 1, 4, 6, 7 (табл.2).Захисний індекс при отруєннях хлорофосом визначається співвідношенням загальної кількості валентних електронів до загальної кількості ядер молекули, а для карбофосу - окрім цього ще й співвідношенням числа р-звязків до числа s-звязків.
Вывод
1. При отруєннях карбофосом та хлорофосом прогнозування лікувально-захисних властивостей оксимних та безоксимних четвертинних піридинових сполук можливе за кореляційними рівняннями "структура-активність".
2. Захисний індекс при отруєннях хлорофосом визначається співвідношенням загальної кількості валентних електронів до загальної кількості ядер молекули, а для карбофосу - окрім цього ще й співвідношенням числа р-звязків до числа s-звязків.
3. Токсичність (ЛД50) четвертинних піридинових сполук залежить від числа вільних пар електронів їх молекул та молекулярної маси.
Список литературы
1. Харкевич Д.А. Успехи и перспективы развития фармакологии // -Тезисы докладов. Пятое Краковское чтение. -Киев, 1989. -31 с.
2. Beninfeld Z., Dtljac B., Kamenar I., Vickivic I. Structure -activity relation ship in bispyridinium monooxime antidotes againg soman poisoning //Acta pharm. Jugosl. -1984. -V. 34, N 4. -P. 195-199.
3. Cray A.P. Desingn and structure -activity relation ships of antidotes to organophosphorus anticholinesterase agents //Drug. Metab.Res. -1984. -V. 15, № 3. -P. 557-589.
4. Мохорт М.Ф., Притула Т.П. Гостра токсичність деяких похідних біспіридинію у звязку з терапією уражень фосфорорганічними сполуками //Современные проблемы токсикологии. -1998. -№ 2. -С. 47-49.
5. Тропша А, Нижний С.В., Ягужинский Л.С. Взаимосвязь структуры и активности антагонистов мускаринового ацетилхолинового рецептора: четыре способа связывания антагонистов с рецептором. //Биоорг. Химия. -1995. -Т. 11, N 10. -С. 1402-1416.
7. Прозоровский В.Б., Прозоровская М.П., Демченко В.М. Экспресс-метод определения активности дозы и ее ошибки //Фармакология и токсикология. -1978. -№ 4. -С. 497-502.
8. Овруцький В.М., Шумейко В.М., Бобкова Л.С., Овруцький О.В. Первинна оцінка причин токсичності препаратів методами математичної статистики //Екологічна токсикологія на порозі ХХІ сторіччя. -Київ, 1997. -С. 51-53.
9. Парамонов А.Л., Поташников П.Ф. Биоактивность - функция структуры. Сообщение 17. Математические модели "структура-активность" для полициклических эффекторов ГАМК -рецепторного комплекса //Хим. фарм. журн. -1998. -№ 6. -С. 31-34.
10. Портнягина В.Ф., Пантелеймонов Ф.Г., Бобкова Л.С. Антиокислительная активность реактиваторов холинэстеразы в ряду пиридинальдоксимов //Фармакология и токсикология. -1992. -№ 27. -С. 79-81.
11. Яворський О.П., Опейда Й.О., Зенкіна В.І. Прогнозування токсичностей з метою прискорення розробки екологічно малонебезпечних хімічних речовин //Журн. АМН України. -1996. -Т. 2, № 3. -С. 477-487.
Вы можете ЗАГРУЗИТЬ и ПОВЫСИТЬ уникальность своей работы
