Кролівництво як одна з перспективних галузей тваринництва, що поставляє дієтичне м"ясо. Міксоматоз: поняття та клінічна картина, головні передумови розвитку захворювання, симптоми, патологоанатомічні зміни. Диференціальна діагностика та лікування.
Кролівництво - одна з перспективних галузей тваринництва, що поставляє дієтичне мясо. Кролики відрізняються скоростиглістю і високою інтенсивністю розмноження, завдяки чому в порівняно короткий термін можна одержати значну кількість мяса, дешевої хутряної сировини і пуху. Крім того, їх використовують у якості лабораторних тварин при вивченні різних питань біології, фізіології, медицини, імунобіології, ветеринарії й інших галузей, для виготовлення біологічних препаратів. В останні роки відзначається інтенсифікація галузі, створюються великі комплекси на промисловій основі по виробництву кролячого мяса і шкурок. При цьому кроликів утримують у закритих приміщеннях, де забезпечуються постійна температура, чистота повітря, використання повноцінних гранульованих кормів, автоматизоване поїння, механізоване збирання гною й ін.Міксоматоз кроликів - гостра висококонтагіозна хвороба, що викликається ДНК-вмісним вірусом роду Лепоріпоксвірусів. Діагноз встановлюють на підставі епізоотологічних, клінічних, патологоанатомічних даних і результатів лабораторних досліджень. Лабораторна діагностика міксоматозу кроликів полягає в гістологічному дослідженні патологічного матеріалу. На попередньо поголеній ділянці шкіри в області боку двом кроликам вводять внутрішньошкірно досліджуваний матеріал у дозі 0,1-0,2 мл і по одній краплі - в конюнктивальні мішки очей. При набряку на голові, вухах, анусі і зовнішніх статевих органах розвивається набряково-судинна інфільтрація підшкірної клітковини, з очей виділяється серозно-фібринозний або гнійний ексудат і на 7-16-й день кролики гинуть.
Вывод
1. Міксоматоз кроликів - гостра висококонтагіозна хвороба, що викликається ДНК-вмісним вірусом роду Лепоріпоксвірусів.
2. Методи діагностики. Діагноз встановлюють на підставі епізоотологічних, клінічних, патологоанатомічних даних і результатів лабораторних досліджень. Згідно епізоотологічних даних, хворіють як дикі, так і домашні кролики. Серед диких зайців міксоматоз реєструють рідко. Хвороба характеризується високою летальністю.
3. Для міксоматозу характерні такі клінічні ознаки: слизисто-гнійний конюнктивіт, набряк повік, вушних раковин, аногенітальної області, спини. Набряклі ділянки досягають 3-4 см, шкіра в цих місцях збирається в валикоподібні складки, вуха обвислі. При цьому голова кролика нагадує голову лева - «левова голова». Іноді хвороба супроводжується порушенням відтворення і загибеллю кроленят.
4. При патологоанатомічному дослідженні в підшкірній клітковині виявляють скупчення жовтуватої тягучої, майже прозорої рідини, що містить еозинофільні гранулоцити і гістіоцитарні клітини, які частково знаходяться в стадії поділу (міксомні клітини). Відзначають також катаральну пневмонію і гостре запалення слизової оболонки дихальних шляхів.
5. Лабораторна діагностика міксоматозу кроликів полягає в гістологічному дослідженні патологічного матеріалу. При негативному результаті цього дослідження і відсутності характерних клінічних ознак вдаються до біопроб. Використовують молодих, в основному білих, кроликів масою 1,5-2 кг. На попередньо поголеній ділянці шкіри в області боку двом кроликам вводять внутрішньошкірно досліджуваний матеріал у дозі 0,1-0,2 мл і по одній краплі - в конюнктивальні мішки очей. Контролем служать два незаражених кролика. Якщо проба позитивна, то зазвичай на 3-6-й день на місці інєкції зявляються почервоніння і набряк, а на 5-10-й день - конюнктивіт та риніт. При набряку на голові, вухах, анусі і зовнішніх статевих органах розвивається набряково-судинна інфільтрація підшкірної клітковини, з очей виділяється серозно-фібринозний або гнійний ексудат і на 7-16-й день кролики гинуть. При вузликової формі на вухах, голові, повіках і інших частинах тіла утворюються вузлики, які некротизуються. У цьому випадку тварини іноді виживають. Діагноз на захворювання вважають встановленим при отриманні позитивних результатів біопроби на кроликах і гістологічного дослідження.
6. Профілактичні та оздоровчі заходи. При виявленні у кроликів захворювання з ознаками міксоматозу вживають заходів, спрямованих на запобігання поширенню хвороби. У неблагополучному пункті встановлюють карантин, визначають межі загрозливої ??зони. У неблагополучному пункті і загрозливій зоні проводять заходи згідно діючої інструкції по боротьбі з міксоматозом кроликів.
7. Карантин з неблагополучного пункту знімають через 15 днів з дня останнього випадку захворювання, знищення (забою) кроликів і завершення спеціальних і ветеринарно-санітарних заходів. Після зняття карантину зберігають тимчасові обмеження: ввозити кролів в колишній неблагополучний пункт забороняється протягом 2 міс, а в загрозливу зону - протягом 1 міс; кроликів, що завозяться в неблагополучний пункт, вакцинують проти міксоматозу в господарствах-постачальниках.
Список литературы
1. Артемов, Б.А. // Эпизоотология и инфекционные болезни сельскохозяйственных животных. / Б.А. Артемов. - М.: Колос, 1984.
2. Болезни кроликов /С.В. Леонпок, А.А. Дубницкий, Б.А. Гусев, М.Ф. Демина // 2-ое изд., переработанное и дополненное. М.: Колос, 1974. - С. 239.
3. Гусева, К.М. Кролиководство в личном хозяйстве./ К.М. Гусева. - М.: Знание, 1982. 64 с.
4. Инструкция по дезинфекции на кролиководческих фермах и комплексах. // Ветеринарное законодательство./ Под ред. А.Д. Тректьяков. - М.: Колос, 1981.-T3.-C.453-458.
5. Инструкция о мероприятиях по борьбе с миксоматозом кроликов. // Ветеринарное законодательство. / Под ред. А.Д. Третьяков - М.: Колос, 1988. -1. Т.4.-С. 430-434.
6. Калугин Ю.А. Физиология питания кроликов./Ю.А. Калугин - М.: Колос, 1980. 174 с.
7. Карпов, В.М. Миксоматоз и меры борьбы с заболеванием /В.М. Карпов // Кролиководство и звероводство. - 1984, - №3. - с. 34-35.
8. Карпов, В.М. Вакцина против миксоматоза кроликов./В.М. Карпов // Кролиководство и звероводство. 1986. - №1. - С. 28.
