Лікувальна фізична культура для пацієнтів з хронічними обструктивними захворюваннями легень - Реферат

Хвороби органів дихання займають значне місце серед патології внутрішніх органів. Це приводить до тимчасової втрати працездатності, можуть часто виникати рецидиви захворювань. Лікувальна фізкультура відіграє значну роль в лікуванні, профілактиці захворювань органів дихання. Захворювання органів дихання можуть виникати внаслідок дії різних чинників: а) обмеження рухомості грудної клітки і легень;Хронічні обструктивні захворювання легень (ХОЗЛ; також хронічні обструктивні хвороби легень) - хронічні запальні хвороби, що характеризуються незворотним або майже незворотним зниженням повітряного потоку дихальних шляхів.Зовнішні фактори ризику: - довготривале куріння; промислові та побутові шкідливі викиди (гази та пари хімічних сполук, продукти згорання палива);У розвитку ХОЗЛ мають значення насутпні механізми: хронічне запалення бронхів, паренхіми та судин легень; клітини запалення - нейтрофіли, макрофаги, Т-лімфоцити, еозинофіли, епітеліальні клітини; Обмеження дихального повітряного потоку при ХОЗЛ спричинене поєднанням ураження бронхів (обструктивний бронхіт) і руйнуванням паренхіми (емфізема легень), співвідношення яких варіюють індивідуально. Ремоделювання та звуження бронхів, руйнування альвеолярних перетинок, зменшення еластичної віддачі легень спричиняє зменшення можливості утримувати дихальні шляхи відкритими під час видиху.· Синдром загальних запальних змін (відчуття гарячки, остуди, підвищення температури тіла, зміни з боку крові - лейкоцитоз із зсувом уліво, збільшення ШОЕ)Астма характеризується: · повторюваністю епізодів із хрипами, · задишкою, · стисненням у грудях Через високий рівень еозинофілів (білих кровяних тілець) під час одужання після нападу може зявитись гнійна маса.Виділяють такі клінічні форми хронічного бронхіту: · Простий неускладнений хронічний бронхіт, що протікає з виділенням слизистого мокротиння або без мокротиння та без вентиляційних порушень.· виражена задишка · бочкоподібність грудної клітки · розширення і вибухання міжреберних проміжків· Типовою є скарга на періодичне нездужання з появою або збільшенням кашлю із виділенням мокротиння кількість якого поступово збільшується. Мокротиння може виділятися "повним ротом”, має неприємний запах і при відстоюванні поділяється на 3 шари: верхній пінистий, середній і нижній гнійний. · Ознаки інтоксикації: зниження працездатності, швидка втомлюваність, пригнічений настрій виявляються у періоді загострення захворювання, хворі втрачають вагу. · При огляді - шкіра землянисто-сірого кольору, виявляються стоншені нігті у вигляді годинникових скелець, змінюються нігтьові фаланги пальців рук, набуваючи вигляду "барабанних паличок”.У розгорнутій стадії хвороби діагноз ХОЗЛ не представляє труднощів, але в початковій фазі захворювання досить важкий. Діагностика базується на ретельному вивченні і інтерпритації факторів ризику, основних скарг, рентгенологічних ознак і, особливо, дослідження функції зовнішнього дихання. Найбільш доступними, інформативними показниками для оцінки вираженості обструкції дихальних шляхів, ступеня важкості і прогресування ХОЗЛ є обєм форсованого видиху за першу секунду (ОФВ1), форсована життєва ємність легень (ФЖЄЛ), та співвідношення ОФВ1/ФЖЄЛ.Лікування ХОЗЛ направлене на зменшення частоти і важкості загострення, розвитку ускладнень, покращення фізичної толерантності та якості життя хворого. Основні принципи терапії ХОЗЛ: - поступове нарощування інтенсивності лікування в залежності від ступеня важкості захворювання; - регулярність, постійність базисної терапії. Існують 3 основних групи названих препаратів: a. При інфекційному загостренні призначаються антибіотики. Протирецидивна терапія хворих ХОЗЛ проводиться 2 рази на рік.Загальнотонізуюча дія: вдосконалення вищих регуляторних механізмів ЦНС (вироблення та вдосконалення навичок самоконтролю, саморегуляції, керування диханням та розслабленням мязів); стимуляція обмінних процесів; покращення нервово-психічного тонусу; відновлення та підвищення толерантності до фізичних навантажень.Пневмонія: 1) посилення крово - та лімфообігу в легенях з метою прискорення розсмоктування ексудату, продуктів запалення та попередження ускладнень; Бронхіальна астма: 1) сприяння зменшенню спазму бронхів і бронхіол; 2) навчити хворого керувати диханням, щоб він вмів керувати ним під час астматичного приступу, полегшуючи його; 4) активізувати трофічні процеси в тканинах; 6) зняття патологічних кортико-вісцеральних рефлексів і відновлення нормального стереотипу регуляції дихального апарату; підвищення нервово-психічного тонусу;Включають вправи з широкими рухами, що розширюють грудну клітку. Вправи необхідно узгоджувати з ДИХАННЯМКОЛИ стан хворого покращується - фізичне навантаження збільшують, методика ЛФК стає складнішою. Вправи виконують для покращення кровообігу в легенях і загального укріплення організму. В лікувальній гімнастиці використовують найпростіші гімнастичні вправи: згинання, розгинання, відведення, приведення, оберти кінцівками, а також вправи для розгинання тулуба, нахили

Зміст

Вступ

1. Поняття про хронічні обструктивні захворювання легень

2. Етіологія

3. Патогенез

4. Класифікація

5. Клінічні ознаки ХОЗЛ

5.1 Пневмонія

5.2 Бронхіальна астма

5.3 Бронхіт

5.4 Емфізема легень

5.5 Бронхоектатична хвороба

6. Діагностика

7. Лікування і профілактика

8. ЛФК

8.1 Механізм дії

8.2 Завдання ЛФК при захворюваннях органів дихання

8.3 Особливості методики ЛФК при окремих захворюваннях дихальної системи

8.4 Показання та протипоказання до ЛФК

Висновки

Список використаної літератури