Лікарський контроль у процесі тренувальних занять і змагань - Реферат

бесплатно 0
4.5 111
Лікарсько-педагогічні спостереження у процесі тренувальних занять, їх задачі, форми організації, методи дослідження, функціональні проби в умовах проведення. Медичне забезпечення спортивних змагань. Види та особливості лікарського контролю на змаганнях.

Скачать работу Скачать уникальную работу

Чтобы скачать работу, Вы должны пройти проверку:


Аннотация к работе
Семашком положення «Без лікарського контролю не може бути фізичної культури» сьогодні не тільки не втратило свого значення, але й з кожним роком набуває ще більшої актуальності. Слід зазначити, що звязок медицини і фізичної культури, а також контроль за фізичними навантаженнями, відомі з найдавніших часів.Лікарсько-педагогічні спостереження - це дослідження, які проводять лікар зі спортивної медицини і тренер педагог (чи реабілітолог) безпосередньо під час проведення тренувального заняття з метою оцінки впливу фізичних навантажень на організм людей, які займаються фізичною культурою і спортом або проходять курси реабілітації.Оцінка санітарно-гігієнічних умов проведення тренувальних занять та змагань. Оцінка відповідності засобів і методів фізичного виховання, які застосовують у педагогічній роботі тренера чи реабілітолога, віковим особливостям і рівню рухової підготованості осіб, які займаються фізичними навантаженнями. Оцінка й вибір педагогічних, медичних та психологічних засобів і методів відновлення (реабілітації) фізкультурників та спортсменів. Успішне проведення ЛПС можливе тільки за наявності взаєморозуміння та підтримки, хорошого контакту між лікарем і тренером. Існують різні форми організації ЛПС, які можна класифікувати так: безпосередньо на тренувальному занятті;Під час проведення лікарсько-педагогічних спостережень можуть бути використані різні за арсеналом методи дослідження. До простих методів, які не потребують складного обладнання високої-вартості, а також спеціально підготовленого для цього персоналу, належать: анамнез, візуальні спостереження за зовнішніми проявами втоми, визначення ЧСС і АТ, вимір ваги тіла, деяких показників, які характеризують функціональний стан серцево-судинної, дихальної, нервової та нервово-мязової систем, а також проведення проб з фізичними навантаженнями. Відповідно, до складних методів належать інструментальні методи дослідження: електрокардіографія, полікардіографія, електроміографія, хронаксіметрія, міотонометрія, спірографія, газометрія, телерадіометрія тощо. Це повязано з тим, що перебіг захворювань у спортсменів та зміни у їхньому функціональному стані, на відміну від осіб, які не займаються спортом, мають прихований характер, а деякі передпатологічні стани, як, наприклад, перенапруження серця, не завжди виражені в поганому самопочутті - вони можуть бути виявлені тільки за допомогою спеціальних методів дослідження. Але не варто забувати і про більш прості методи дослідження, адже саме опитування чи візуальне спостереження можуть дати тренерові й лікарю загальне уявлення про функціональний стан організму, а також дозволять за зовнішніми ознаками визначити ступінь утоми (таблиця 1).Під час проведення різних форм лікарсько-педагогічних спостережень використовують комплекс функціональних проб і тестів, за допомогою яких можна провести аналіз впливу фізичних навантажень на організм спортсмена, а також визначити рівень його тренованості. Для вирішення питання щодо доцільної побудови УТЗ, щодо раціональної послідовності застосування фізичних навантажень та відпочинку визначають моторну щільність (МЩ) уроку: МЩ = троб. Проба з додатковими навантаженнями дозволяє визначити здатність спортсмена на тренуванні максимальні фізичні навантаження на тренуванні (на підставі реєстрації показників кардіореспіраторної системи на додаткове навантаження до тренування та через 10-20 хв після нього). Вираховуємо тренд АТ до тренування: Тренд АТ = (АТ0 АТ1 АТ3) / 3 де АТ0 - максимальний артеріальний тиск до навантаження; Вираховуємо тренд ЧСС до тренування: Тренд АТ = (ЧСС0 ЧСС1 ЧСС3) / 3 де - ЧСС0 - частота серцевих скорочень до навантаження;Медичне забезпечення змагань здійснює медперсонал (лікарі, медсестри та реабілітологи ) лікарсько-фізкультурних диспансерів (ЛФД) і кабінетів лікарського контролю, а також медичні заклади, на території яких проводять спортивні заходи. Будь-який спортивний захід не може відбутися без участі в ньому медичних працівників. За три дні до початку змагань їхні організатори подають письмову заяву до ЛФД із вказівкою відносно терміну проведення спортивних заходів, їхнього характеру, місця і часу проведення, а також кількості учасників. Після ознайомлення з програмою і умовами проведення змагань головний лікар ЛФД вирішує питання щодо порядку медичного забезпечення змагань. У заявковому листі треба обовязково вказати: вік і кваліфікацію кожного учасника, вид змагань, до якого його допущено, висновок лікаря про допуск до змагань, який видано не пізніше 10-15 днів до початку змагань.АДК - це система спеціальних заходів, що спрямовані на виявлення прийнятих допінгів учасниками змагань та накладання відповідних санкцій на тих спортсменів, яких було звинувачено у прийнятті препаратів. Допінг (від англ. dayping - удар батогом) у спорті - це уведення в організм спортсмена перед змаганнями або під час змагань фармакологічних засобів, які здатні штучно підвищувати спортивний результат. Шкідливість допінгів полягає у штучній стимуляції організму вище допус

План
Зміст

Вступ

1. Лікарсько-педагогічні спостереження (ЛПС) у процесі тренувальних занять

1.1 Задачі та форми організації ЛПС

1.2 Методи дослідження в ЛПС

1.3 Функціональні проби в умовах проведення ЛПС

2. Лікарський контроль на змаганнях

2.1 Медичне забезпечення спортивних змагань

2.2 Антидопінговий контроль

2.3 Секс-контроль

2.4 Самоконтроль

2.4.1 Самоконтроль за фізичною працездатністю

2.4.2 Самоконтроль у процесі тренувальних занять

Список літератури

Вы можете ЗАГРУЗИТЬ и ПОВЫСИТЬ уникальность
своей работы


Новые загруженные работы

Дисциплины научных работ





Хотите, перезвоним вам?