Поняття та загальна характеристика, а також класифікація та механізми дії стимуляторів центральної нервової системи. Типи рослин, що впливають на неї: збуджуючі, загальнозміцнюючі та тонізуючі, ерогенні. Властивості лікарських препаратів на основі рослин.
Нервова система - це сукупність специфічних утворень, обєднаних у функціональну систему, яка здійснює сприйняття діючих на організм подразників, проведення і обробку виникає при цьому порушення, формування відповідних пристосувальних реакцій. У функціонуванні нервової системи можуть відбуватися збої, і тоді розвиваються короткочасні порушення або хвороби. Проявляються хвороби нервової системи симптомами порушення рухової і чутливої сфер, а також порушенням інтегративної функції центральної нервової системи (ЦНС), коли переважають розлади психіки. Ці алкалоїди підвищують рефлекторну збудливість спинного мозку, внаслідок чого збільшується тонус скелетних і гладких мязів, поліпшується трофіка внутрішніх органів. Насіння цієї рослини містять 2-3% алкалоїдів.
Вывод
Нервова система - це сукупність специфічних утворень, обєднаних у функціональну систему, яка здійснює сприйняття діючих на організм подразників, проведення і обробку виникає при цьому порушення, формування відповідних пристосувальних реакцій.
У функціонуванні нервової системи можуть відбуватися збої, і тоді розвиваються короткочасні порушення або хвороби.
Хвороби нервової системи обумовлені органічними (судинними, травматичними, токсичними та ін.) або функціональними розладами. Походження нервових хвороб може бути повязано і з генетичними (спадковими) факторами. Проявляються хвороби нервової системи симптомами порушення рухової і чутливої сфер, а також порушенням інтегративної функції центральної нервової системи (ЦНС), коли переважають розлади психіки.
Стимулятори ЦНС - це аналептики, які або посилюють процес збудження, полегшуючи міжнейронну (синаптичну) передачу нервових імпульсів, або пригнічують гальмівні механізми. Аналептики збуджують дихальний і судиноруховий центри. До них відносять деякі алкалоїдвмісні рослини. Ці алкалоїди підвищують рефлекторну збудливість спинного мозку, внаслідок чого збільшується тонус скелетних і гладких мязів, поліпшується трофіка внутрішніх органів.
В медичній практиці застосовуються таки алкалоїдвмісні рослини, які є стимуляторами ЦНС: Челібуха (блювотний горіх). Насіння цієї рослини містять 2-3% алкалоїдів. Основні з них - стрихнін і бруцин.
Секурінега ветвецвітна, або напівчагарникова, містить алкалоїд секурінін.
Мордовник звичайний (осот чорний, осока чорна) містить алкалоїд ехінопсин.
Стрихнін і секурінін збуджують дихальний і судиноруховий центри довгастого мозку, що веде до почастішання дихання, підвищення артеріального тиску. Всі зазначені апкалоіди тонізують кісткову мускулатуру і позитивно впливають на репаративні процеси в периферичної нервової системи. Вважається, що стрихнін блокує дію гальмівних медіаторів в постсинаптичних нервових закінченнях спинного мозку. Блокуючи гальмування, стрихнін надає «збудливий» ефект.
Препарати рослин і алкалоїдів цієї групи рекомендують при астенічних станах, швидкої стомлюваності, парези, паралічі, неврастенії та ін.
Також настої різних трав здавна застосовуються в народній медицині для зняття втоми і поліпшення життєвих функцій організму.
Виділяють три групи рослинних адаптогенів: переважно нейротропної дії (лимонник, родіола), переважно антиоксидантної дії (багато рослинних глікозидів і поліфенолів з різних джерел) і змішаного (аралієвих, золотий корінь, женьшень).
Левзея сафлоровидна (маралів корінь) містить фитоекдизони - полігідроксильовані стероїдні сполуки, що володіють яскраво вираженою анаболічною активністю.
Аралия манчжурская. Фармакологічні ефекти аралії обумовлені наявністю особливого роду глікозидів-аралозидів А, Б, С, та ін.
Сапарал. На відміну від аралії не володіє такою сильною цукрознижуючою і анаболічною дією. Непогано підвищує загальну працездатність.
Елеутерокок колючий. Містить суму глікозидів - елеутерозидів. Ці речовини підвищують працездатність і посилюють синтез білка і вуглеводів.
Настоянка коренів родіоли є потужним стимулятором, покращує працездатність і знімає втому. Фармакологічні ефекти коренів родіоли обумовлені наявністю таких речовин як родозин і родіолізід.
Тим же властивістю (поліпшує працездатність і знімають втому) володіє лимонник, один з найпотужніших природних стимуляторів нервової системи. Фармакологічні ефекти лимонника обумовлені вмістом основної діючої речовини - схізандрина.
Адаптогени ряду женьшеню надають загальну стимулюючу дію на організм, покращують функції гормональної системи, тим самим сприяючи більш напруженою і тривалій роботі. Корінь женьшеню містить глікозиди - панаксозиди.
Заманиха висока. Має тонізуючу і легку анаболічну дії. За ефективністю загальнозміцнюючої дії аналогічна женьшеню.
Стеркулія платанолистна. Подібно женьшеню і елеутерококу, стимулює працездатність і анаболічні процеси.
Показано, що найбільш ефективні змішані препарати, що містять біологічно активні речовини декількох типів. Згідно з даними експериментів, поєднання адаптогенів загальної і нейротропної дії оптимально при напружених тренуваннях.
Рослини - стимулятори центральної нервової системи (ЦНС) застосовуються не тільки в народній медицині, а й міцно увійшли в наш побут, використовуються в приготуванні різноманітних напоїв, харчових продуктів. Вживання чаю, кави міцно увійшло в наш спосіб життя, у багатьох областях України стало невідємним атрибутом культури.
Серед таких рослин-стимуляторів активності ЦНС можна виділити групу алкалоїдвмісних - чай китайський, кава, какао, кола, гуарана та ін.
Дані рослини можуть застосовуватися не тільки як харчові продукти або добавки. Вони мають самостійну лікувальну дією. Однак для безпечного їх вживання необхідно знати і негативні сторони регулярного їх застосування.
Список литературы
1. Биологически активные вещества лекарственных растений / Георгиевский В.П., Комиссаренко II. Ф., Дмитрук С.Е. - Новосибирск: Наука, Сиб, отделение, 1990, - 333 с.
2. Виноградова Т.А., Гажев Б.Н. и др. Практическая фитотерапия / М.: «ОЛМА-ПРЕСС»; СПБ.: Издательский Дом «Нева», «Валери СПД», 1998. - 640 с.
3. Дубровин И.И. Все о настойках и бальзамах. - М.: Славянский дом книги, 2008. - 256 с.
4. Копейка В.И. Семейный справочник лекарственных растений. - Донецк: ООО «ПКФ «БАО», 2009. - 224 с
5. Мазнев Н.И. Энциклопедия лекарственных растений. 3-е изд., испр. и доп. - М.: Мартин 2004. - 496 с.
7. Мамчур Ф.И. Справочник по фитотерапии. - Киев, 1996.
8. Муравьева Д.А., Самылина И.А., Яковлев Г.П. Фармакогнозия: Учебник. 4-е изд., перераб. и доп. - М.: Медицина, 2002. - 656 с.
9. Николаева Ю. Лечебные настойки, отвары, бальзамы, мази. Лучшие рецепты. - М.: РИПОЛ классик, 2011. - 196 с.
10. Перевозченко И.И. Лекарственные растения в современной медицине. - К.: О-во «Знание» УССР, 1990. - 48 с.
11. Попов В.И. и др. Лекарственные растения / В.И. Попов, Д. К, Шапиро, И.К. Данусевич. - 2-е изд. перераб. и доп.-Мн.: Полымя, 1990. - 304 с.
12. Протасеня М. I., Василенко Ю.В. Лікарські збори. - Сімферополь: Тавріда, 1992. - 352 с.
13. Професіонали про цілющі трави: вирощування, зберігання, застосування / Упор. А.Г. Сербін, В.Д. Чередниченко. - X.: Прапор, 2001. - 190 с.
14. Тихонов В.Н., Калинкина Г.И., Сальникова E.H., Под редакцией профессора Дмитрука С.Е. Лекарственные растения, сырье и фитопрепараты / Учебное пособие. Часть I. Томск, 2004. - 116 с.
15. Тихонов В.Н., Калинкина Г.И., Сальникова E.H., Под редакцией профессора Дмитрука С.Е. Лекарственные растения, сырье и фитопрепараты / Учебное пособие. Часть II. Томск, 2004. - 148 с
16. Универсальная энциклопедия лекарственных растений /Сост. И. Путырский, В. Прохоров. - Мн.: Книжный Дом; М: Махаон, 2000. - 656 с.
Размещено на
Вы можете ЗАГРУЗИТЬ и ПОВЫСИТЬ уникальность своей работы
