Хромони: класифікація, фізико-хімічні властивості, якісні реакції, характер біологічної дії та особливості використання. Лікарські рослини та сировина, які містять фуранохромони. Клінічна ефективність уролесану при захворюваннях гепатобіліарної системи.
При низкой оригинальности работы "Лікарські рослини і лікарська сировина, яка містить фуранохромони, застосування їх в медицині", Вы можете повысить уникальность этой работы до 80-100%
Хромони в УФ-світлі дають подібну з кумаринами флуоресценцію (блакитна, жовта, зеленкувато-жовта, жовто-брунатна або брунатна), але, на відміну від кумаринів, хромони не утворюють забарвлених сполук з діазотованою сульфаніловою кислотою, а на відміну від флавоноїдів не дають характерного забарвлення з 2% метаноль - ним розчином цирконію хлориду, алюмінію хлориду, з магнієм і концентрованою хлороводневою кислотою. Аналітичне значення для виявлення хромонів у рослинній сировині мають реакції з концентрованими мінеральними кислотами (H, S04, НС1, Н, Р04), в результаті яких утворюються забарвлені оксонієві солі характерного лимонного кольору, і реакція з концентрованими їдкими лугами, з якими хромони утворюють пурпурово-червоне забарвлення. Збирають плоди, коли половина з них дозріє: зривають або зрізують цілі рослини з плодами, звязують у снопики і залишають достигати, а потім обмолочують. Плоди містять кумарини, фуранохромони віснагін і келін, піранокумарини віснадін та флавоноїди (кемпферол, ізорамнетин, кверцетин), білки (у тому числі ферменти), жири (до 20%), цукри, каротиноїди, 2-6% ефірної олії, основними компонентами якої є фенілпропаноїди (анетол, метилхавікол) та інші компоненти. Показання до застосування: запропонований для вживання, як спазмолітичний засіб при нирковій коліці і спазмах сечоводів; препарат зменшує або знімає болі у хворих нирковою колікою і сприяє просуванню і відходженню каменів сечоводів.
Список литературы
1. Бабак О.Я. Клиническая эффективность препарата хофитол при заболеваниях гепатобилиарной системы // Сучасна гастроентерологія. - 2001. - №1.-С. 69-71.
2. Зинченко Т.В., Стахеев И.В., Мякушко Т.Я. Лекарственные растения в гастроэнтерологии.-К.: Наукова думка, 1990.-240 с.
3. Крецу Л.Г.Л.Г. Домашенко, М.Д. Соколов - Мир пищевых растений - Кишинев - «Тимпул» - 1989 - С. 231
4. Ковальов В.М., Павлій О. І., Ісакова Т. І. Фармакогнозія з основами біохімії рослин. - 2004.-С. 198-204.
5. Пастушенков Л.В., Лесновская Е.Е. Фармакотерапия с основами фитотерапии. Учебник.-СПБ: Хим.-фарм. институт, 1994.-635 с.
7. Хворостинка В.Н. Пути усовершенствования диагностики и лечения хронического бескаменного холецистита // Сучасна гастроентерологія. - 2000. - №1.-С. 62-65.
8. Хворостинка В.Н., Шапкин В.Е. Современное представление о состоянии физико-химических свойств желчи при хроническом холецистите // Лікарська справа. - 1997. - №4.-С. 14-21.
9. Чекман І.С. Клінічна фітотерапія. Природа лікує.-Київ: Рада, 2000.-510 с.
10. Шерлок Ш., Дули Дж. Заболевания печени и желчных путей / Практическое руководство: Пер. с англ. // Под. ред. З.Г. Апросиной, Н.А. Мухина.-М.: Гэотар-Медицина, 1999.-864 с.
10. Hoyumpa A.M., Schenker S. Drugs and the liver. In: Maddrey W.C. et al. Gastroenterology and Hepatology / The Comprehesive Visual Reference. Philadelphia; Current Medicine. - 1996.-V.6, №11.-Р.6-12.
Размещено на
Вы можете ЗАГРУЗИТЬ и ПОВЫСИТЬ уникальность своей работы
