Культурно-національна конотація структури та семантики заголовку (на матеріалі німецьких журналів) - Курсовая работа

Поряд із книжкою вже протягом пятисот років існує засіб інформації у вигляді газети й журналу, який хоча постійно й модернізується за змістом, формою і розповсюдженням, проте залишається відносно незмінним попри появу все нових медіа. У будь-якому тексті заголовок є його першим знаком, його першим композиційним компонентом, з якого і розпочинається знайомство читача з текстом. Дослідженню лінгвістичних аспектів заголовка загалом та газетних заголовків зокрема присвячено достатньо праць вітчизняних і зарубіжних вчених. Іванов вважає, що «заголовок - це складова частина, постійний елемент газети - незмінний, повсякденний, завжди присутній у газетному номері». Однак, вітчизняні та зарубіжні мовознавці-германісти не дослідили структуру і семантику заголовків журнальних статей, наявні дослідження лише газетних заголовків.До тих, що їх найбільше читають, належать «Штерн» і «Шпіґель» - журнали, які є активними учасниками суспільних дискусій або самі стають приводом важливих дебатів. Рубрики в журналі можна умовно поділити на шість тем (політика, економіка, культура, навколишнє середовище, освіта і спосіб життя),які включають в себе найрізноманітнішу інформацію про Німеччину. Цікавою особливістю цього журналу є те, що заголовок кожної статті подається у вигляді цитати відомої особи. Журнал зявився на початку 90-х років 20 століття. [26] На своїх сторінках журнал поміщає статті з різних сфер життя,а також багато нової, науково-пізнавальної інформації[22].Кожен етнос бачить і сприймає світ зі своєї специфічної точки зору, у своїй власній неповторній проекції, особливість якої відтворюється в мові, утворюючи національну мовну картину світу, під якою в сучасній мовознавчій науці розуміють вираження засобами певної мови світовідчуття та світорозуміння етносу, вербалізовану інтерпретацію етносоціумом навколишнього світу і себе самого в цьому світі. У сучасному мовознавстві під конотаціями лексеми розуміють несуттєві, але стійкі ознаки позначуваного певним словом поняття, які вбирають прийняту в певному мовному колективі оцінку відповідного поняття чи факту дійсності [2, 159]. Конотації також відображають повязані зі словом культурні традиції, панівну в певному суспільстві практику використання відповідної речі [3, 67]. У “Словнику лінгвістичних термінів” читаємо: “Конотація - додаткове значення слова, словосполучення чи виразу, його супровідні семантичні або стилістичні відтінки, що накладаються на його основне значення, служать для вираження різних експресивних, емоційно-оцінних забарвлень і можуть надавати висловлюванню урочистості, невимушеності, фамільярності тощо” [10]. Загальне поняття значення має складну структуру: в його ядрі міститься понятійна суть, яка реалізується в предметних субстанціях; предметні субстанції мають ознаки й властивості чи набувають таких, нарощують додаткові значення, тобто конотації.Заголовок, який вживається в переносному значенні, є також не найкращим варіантом, адже іноді можна не зрозуміти прямого значення назви статті: Стаття під заголовком «Perpetuum mobile», в якій розповідається про роботу нашого серця як найважливішого органу в людському організмі, а значення заголовку містить підтекст: серце-це вічний двигун людського організму.-Schrumdirum 03/2008 [30, 4-6]. У статті під заголовком «Im Tarifdschungel» розповідається про реформи законодавства, які несли за собою погані наслідки як для батьків, так і для дітей: зростання цін на медикаменти, платні послуги, що призвело до незадоволення людей, які немов застрягли у «тарифних джунглях».- У процесі аналізу заголовків ми прийшли до висновку, що у заголовку неповинно бути незрозумілих слів: нових термінів, діалектизмів, професіоналізму. Заголовок має бути лаконічним (не більше 5-6 слів), в ньому неповинно бути складних конструкцій (дієприслівникових і дієприкметникових зворотів, прикладок, вставних слів). За особливостями синтаксичної структури назви журнальних статей розподіляються на: а) заголовки-слова: «Szene»-Juma( всі випуски) [26], «Europa»-Juma 03/2005[26, 22-24], «Werbung»-Juma 02/2004[26, 28-29], «Mick»-Juma 02/2003[26, 33], «Madchen»-Spiegel 21/2013[28, 55], «Nackt»-Spiegel 29/2013[28,56-57], «Urlaub»-Schrumdirum 04/2008[30,16-17]. б) заголовки-словосполучення: «Schokolade und Lippenstift»-Juma 02/2003[26, 14-15],«Olympische Spiele»-Juma 02/2004[26, 8-13],«Der perfekte Samba, Mit Pfeil und Bogen»-Juma 04/2005[26, 12-13],«Die perfekte Frau»-Spiegel 21/2013[28,116-117],«Die zweite Chance»-Spiegel 21/2013[28,28-30], «Die gro?ten deutschen Weihnachtsmarkte»-Spielen und Lernen 12/2006[32, 26]. в) заголовки-речення: За функцією й метою висловлювання заголовки-речення членуємо на: а) розповідні : «Wir haben keine Illusionen»-Juma 02/2003[26,42], «Donald Duck ist ein echter Hollywood-Star»-Schrumdirum 08/2008[30,20-21]. б) питальні: «Wo spielt die Musik?»-Juma 04/2005[26,8-9], «Gebuhrengeld zuruck?»-Spiegel 29/2013[28,109], «Wer ist das Familienoberhaupt?»-Schrumdirum 05/2008[30,8-9], «Was munkelt da im Dunkeln?»-Spielen und Lernen 1