Культурно-дозвіллєва діяльність в музеях (на прикладі відомих українських музеїв під відкритим небом) - Курсовая работа

Зберегти надбання минулого, всі витвори нашого історичного буття, щоб передати їх майбутнім поколінням, - висока і благородна місія українських музеїв. Туристи, які приїздять в Україну з усіх куточків світу намагаються відчути себе в галактиці української культури, а тому залюбки користуються послугами музеїв. Залежно від розмірів, тематичного спрямування та інших факторів музеї становлять перед собою різну мету і завдання. Зважаючи на різноманітність форм діяльності музеїв, вони виконують безліч функцій, серед яких головними є збирання, вивчення, документування та експонування памяток культури, проте надзвичайно важливою поряд з ними залишається культурно-дозвіллєва діяльність. Саме культурно-дозвіллєва діяльність формує естетичні смаки, погляди та естетичну свідомість особистості загалом, розвиває уяву та фантазію, підштовхує до творчої діяльності, залучає відвідувачів до музейних цінностей.Як один з найсучасніших проявів нашої культури музей, разом з храмом, бібліотекою, школою та університетом, складає основу культурного і суспільного життя, будучи сховищем живої класичної спадщини і одночасно впливаючи на зміни сучасного інтелектуального, духовного, художнього життя. Музей повинен планувати роботу так, щоб у дітей була можливість приходити туди для спілкування, діалогу з культурою й один з одним. Шабанова А.А. пише, що робота з відвідувачами в радянські часи носила назву «науково-просвітницька робота», а тепер музеї використовують термін «культурно-освітня робота». Музеї будували свою роботу відповідно до директивних вказівок керівних органів і постанов ЦК КПРС «Про підвищення ролі музеїв в комуністичному вихованні трудящих» (1964) і «Про підвищення ідейно-виховної роботи музеїв» (1982). Петрова І. В., досліджуючи музей як дозвіллєвий центр відзначає, що на сучасному етапі культурно-освітня діяльність музеїв зазнала суттєвих змін: освітня та виховна функції реалізуються в освітніх програмах, культурно-мистецьких акціях, співпраці з навчальними закладами; розважальна функція виявляється у активній участі особистості у творчих майстернях, клубах, вечорах відпочинку, концертах, у створенні на території музеїв комерційних структур - ресторанів, барів, торговельних кіосків.Музеї як скарбниці коштовностей, старожитностей, творів мистецтва й екзотичних речей існують від найдавніших часів, виникнення перших протомузеїв повязане з виникненням перших протодержавних класових утворень давніх цивілізацій (світські скарбосховища) та поширенням перших громадських культів (храмові скарбосховища). Існував музей недовго, його колекції пізніше були передані іншим музеям. В музеї експонувалися антична кераміка, римські скляні посудини, боспорські й візантійські монети, надгробки, а також пам?ятки з генуезької фортеці Кафи, яка була колись на місці Феодосії. У музеї зберігалися також цінні збірки античного посуду, колекції монет з Ольвії, Херсонеса, Тіри, Пантікапея, Фанагорії, мармурові скульптури, стели, стародавні написи [17]. З 1835 р. музей мав власний невеликий будинок, але під час Кримської війни його було зруйновано.Попередниками музеїв просто неба в Україні були виставки, на яких експонувалися окремі будівлі. Музей під відкритим небом «Мамаєва Слобода» - це великий культурно-дозвіллєвий комплекс, який пропонує своїм відвідувачам безліч пізнавально-навчальних (майстер-класи з різних промислів та ремесел, навчання верхової їзди) та культурно-відпочинкових послуг, серед яких: фестивалі, ярмарки народних майстрів, виставки, презентації, кінні шоу, вечорниці, народні гуляння, різноманітні тематичні свята, організація старосвітських бенкетів та вечірок тощо. Одним за найпопулярніших заходів у Центрі народознавства «Козак Мамай» є проведення фестивалю «Країна Мрій Різдвяна», який включає в себе святкування Різдва Христового, Старого Нового Року (Маланка) та Водохреща. Окрім купальських гулянь, стрибків через вогнище, пускання вінків на воду, організатори цього музею під відкритим небом придумали квест для неодружених молодих пар «Ніч на Івана Купала - пошук козацького скарбу на «Мамаєвій Слободі». На першому етапі - пари змагаються на швидкість з плетіння вінків з живих квітів, відповідають на питання стосовно ведичних знань українців, традицій, звичаїв та обрядів, далі - шукають колесо щастя, шинкарку, ворожку-знахарку та шлях до козака Мамая.Однією з найцікавіших музейних форм є музеї просто неба, які дають змогу показувати памятки матеріальної і духовної культури народів в умовах, максимально наближених до природних. Скансени - це так звані живі музеї з насиченими анімаційними програмами відтворення історичного середовища, де відвідувачів приваблюють не лише окремі споруди, предмети старовини, а й професійні працівники-аніматори, які своїми заняттями відтворюють побут, поведінку, матеріальну і духовну культуру попередніх епох, вони розкривають традиційні ремесла і види діяльності, характерні для відповідної місцевості і часу, наприклад, роботу мірошника, ткача, коваля, гончара, тесляра, винокура, пасічника і багато ін

Зміст

Вступ

Розділ I. Теоретичні засади дослідження

1.1 Стан наукових досліджень культурно-дозвіллєвої діяльності в музеях

1.2 Історія становлення та розвитку музеїв України

Розділ II. Особливості культурно-дозвіллєвої роботи в музеях під відкритим небом

2.1 Культурно-дозвіллєва діяльність Центру народознавства «Мамаєва Слобода»

2.2 Культурно-дозвіллєва діяльність Національного музею Народної архітектури і побуту Пирогово

2.3 Перспективи розвитку культурно-дозвіллєвої діяльності музеїв в Україні

Висновки

Використані джерела