Літературна діяльність Тараса Шевченка, його постать на тлі світової культури і літератури. Рання творчість та становлення митця. Шевченко - хранитель душі нації. Історичний портрет митця: невідомий Шевченко. Мистецька спадщина Шевченка-художника.
"Скиньте з Шевченка шапку. Жодна суха бібліографічна довідка не дасть навіть і тіні розуміння про цього видатного, з великої букви, діяча. За стільки років Шевченко перестав бути просто поетом - він став втіленням усієї національної ідеї - митцем-іконою. Його внесок неможливо недооцінювати, вивчення спадщини Шевченка - настільки невичерпна та багатобічна проблема, що породила собою цілу науку Шевченкознавство, що поєднує низку напрямів досліджень (біографічний, бібліографічний, літературознавчий, текстологічний, мовознавчий, лексикографічний, мистецтвознавчий, естетичний, психологічний, педагогічний, релігійно-етичний, філософський, суспільно-політичний та інші). Його портрети карбують на монетах, іменем називають міста, вулиці, площі, навіть гірські вершини.Народився Тарас Шевченко 9 березня 1814 р. в селі Моринці Звенигородського повіту Київської губернії (нині Черкаська область) у родині кріпаків Григорія і Катерини Шевченків. Саме дитинство і юність проведені у бідності та щоденні спостереження за пригніченим існуванням простого люду стали передумовою для формування такої непересічної, сильної особистості якій настало снаги взятись до боротьби із цим гнітючим ладом і породжує палке кохання до рідної землі, які Шевченко пронесе через життя. Уже з раннього періоду літературної діяльності Шевченко написав багато високохудожніх поетичних творів, у яких було й чимало нових, оригінальних рис, що ними поет значно розширив і збагатив виражальні можливості українського вірша, що характеризує його як від природи талановиту та освічену людину. Українська література попередніх століть (творчість Котляревського, Квітки-Основяненка, Гребінки, Боровиковського, Метлинського, Костомарова) та красне письменство інших народів також мали вплив на формування літературних смаків Шевченка. Шевченко був романтиком і реалістом одночасно; в молодості, яка схиляє до романтики, писав і реалістичні твори ("Катерина"), часто в одному творі тісно взаємодіють і романтизм, і реалізм ("Гайдамаки").Українці неодноразово втрачали державність, втрачали мову, але вони народили і бережуть свого Тараса - хранителя нації, його душі. Будь-яка важлива риса душі українця коріниться у віршах і поемах Тараса. Шевченко. Ще за час життя Шевченка, стало ясно, що народився не просто народний співець, не просто геніальний поет і навіть не просто пророк - народилась нація в мініатюрі, мікро-нація, та "духовна серцевина", довкола якої інтенсивно консолідувалася нація з її літературною мовою, менталітетом, характером, ідеєю. Бо Шевченко - найяскравіше уособлення образу борця за національне визволення, яким вдало маніпулюють вже не перший десяток років - для розуміння цього достатньо подивитись хоча б на памятники Шевченкові у різні часи.Кожен українець з малечку знає великого поета, кожен памятає гнітючі слова великого "Заповіту". Зі слів сучасників - ззовні Шевченко не був красенем. Ця чаруюча внутрішня сила не залишала Шевченка усе життя. Шевченко виражав свою біль, свій талант не тільки словом - він з професійною майстерністю зображував все, що бачив, навіть коли за кожним його кроком слідкувала влада, яка суворо заборонила йому навіть олівця до рук брати. Не дивлячись ні на що Шевченко наполегливо працював над поповненням своєї освіти, жадібно читав твори класиків світової літератури й захоплювався історією та філософією.Не зважаючи на слова критиків та прибічників, на повагу і зневагу до цієї персони - оцінювати його надто складно, адже він вже перестав бути просто історичним діячем, фігурою з підручників історії. Сьогодні, імя Тараса Шевченка надто розмите і популізоване, на ньому дописано надто багато вигадок. Щоб оцінити його сьогодні, слід звертатись до слів його сучасників: "Він був сином мужика - і став володарем у царстві духа.
План
Зміст
1. Культурна спадщина Шевченка - внесок в сучасну культуру
2. Рання творчість та становлення
3. Тарас Шевченко - голос народу
4. Історичний портрет митця. Невідомий Шевченко
Висновки
Список використаної літератури
1. Культурна спадщина Шевченка - внесок в сучасну культуру
Вывод
Постать Тараса Григоровича Шевченка на тлі світової культури і літератури викарбовано золотом. Його ідеалізовано, доведено до абсолюту українськості, ніби квінтесенцію всього, що утілює собою ментальність українського народу - його душу. Не зважаючи на слова критиків та прибічників, на повагу і зневагу до цієї персони - оцінювати його надто складно, адже він вже перестав бути просто історичним діячем, фігурою з підручників історії. Сьогодні, імя Тараса Шевченка надто розмите і популізоване, на ньому дописано надто багато вигадок. Одного не можна заперечити - сьогодні, ми маємо цілий соціокультурний феномен, феномен Шевченка.
Щоб оцінити його сьогодні, слід звертатись до слів його сучасників: "Він був сином мужика - і став володарем у царстві духа. Він був кріпаком - і став велетнем у царстві людської культури. Він був самоуком - і вказав нові світи й вільні шляхи професорам і книжним ученим.", - писав Іван Франко.
Жодна людина, жодне імя не поєднувало нашу країну так нероздільно та повно, не мало такої поваги та благоговіння, як імя Тараса Григоровича Шевченка, яке ми з повагою несемо крізь час. Тож нехай так і буде надалі.
Список литературы
1. Дорошенко К. Слово про Великого Кобзаря. - К., 1965.
2. Красицький Д. Юність Тараса. - К., 1967.
3. Лисенко В. Легенди про Тараса. - К.,~ 1967.
4. Рильський М., О. Дейч. Тарас Шевченко: Біографічний нарис. - К., 1964.
5. Тарас Шевченко: Життя і творчість у документах, фотографіях, ілюстраціях: Альбом. - К-, 1961.
6. Хоткевич Г. Тарас Шевченко: Повість. - Львів, 1966.
7. Лепкий Б. Про життя і твори Т. Шевченка. - К., 1994.
8. Большаков Л. Повість про вічне життя. - К., 1990.
9. Клочек Г. Поезія Тараса Шевченка: сучасна інтерпретація. - К., 1998.
10. Боллшаков Л. Повість про вічне життя. - К., 1990.
11. Бабишкін О. Шевченкова слава. - К., 1989.
12. Історія світової та української культури. - К., 2000.
13. Історія української та зарубіжної культури / За ред. І. Козири. - К., 2001.
14. Культура українського народу. - К., 1994.
15. Смілявська В. Святим огненним словом. - К., 1990.
Размещено на
Вы можете ЗАГРУЗИТЬ и ПОВЫСИТЬ уникальность своей работы