Культурні та релігійні чинники й ставлення до праці - Реферат

В умовах ринкових перетворень в економіці України, які характеризуються посиленням процесів глобалізації, загостренням конкуренції, прискореним зростанням людських потреб, виникає необхідність пошуку нових шляхів підвищення економічної та соціальної ефективності на всіх рівнях. При цьому і ефективність, і конкурентоспроможність залежить, у першу чергу, від здатності задовольняти дедалі зростаючі запити споживачів щодо якості продукції, швидко пристосовуватися до змін умов ринку, створювати та впроваджувати нововведення.Поняття культури праці виникло давно, але дотепер воно не має остаточного визначення, оскільки питання культури праці розглядалися в дослідженнях філософів, економістів, соціологів і педагогів з різними підходами на не одно порядкових рівнях аналізу. Деякі вчені розглядають культуру праці з позиції визначення її сутності та змісту, інші вивчають її окремі елементи, дослідження перших носять більш теоретичний характер, дослідження других - прикладний. Соціально виробнича сфера призводить до ототожнення культури праці з культурою виробництва, а потрібно вивчати їх звязки й механізм взаємодії. Культура праці досліджується автором «… як система, функціонування й розвиток якої забезпечує певну соціальну якість трудового процесу - головна умова реалізації активних сутніх сил людини; вони розглядаються по мірі підвищення діяльності субєкта праці до загальних норм і принципів, історично відпрацьованих та розвинутих у ході суспільного прогресу.[7]Таким чином, Соколова Г.М. робить висновок , що «культура суспільного виробництва, культура праці та професійна культура логічно створюють категоріальну систему, які мають відношення одна до одної як категорії загального, особливого та одиночного». Перша характеризує - якість «живої» праці, третя - соціально - професійну якість субєкта праці.Релігія як явище духовного життя суспільства виникла внаслідок дії різних чинників у складних умовах становлення людства. Знаряддя праці були недосконалими, вироби і виробничі технології - найпростішими, продуктивність праці - низькою. Вони цілковито залежали не тільки від природи, а й від незрозумілих для них сил суспільного життя, яке весь час ускладнювалося: зростала сила традицій та звичаїв, посилювалася залежність від суспільства. Отже, релігійна свідомість стала притаманною лише "людині розумній", хоч у первісному стаді "людей умілих"(пітекантропів, синантропів) рівень розвитку виробництва був ще нижчим, залежність від природи ще сильнішою. Пітекантроп лише починав мислити, свідомість його мала стадний характер, ґрунтувалася на усвідомленому інстинкті.Праця - це діяльність людини, що має мету. В економіці працю становить одну з основних чотирьох фаз виробництва. Ставлення до праці може бути позитивним, негативним, і байдужим. Ставлення до праці характеризує прагнення (чи відсутність його) людини максимально приводити свої фізичні та духовні сили, використовувати свої знання та досвід, здібності для досягнення певних кількісних і якісних результатів. Ставлення до праці - складне соціальне явище, що являє собою єдність 3-х елементів: 1)Мотивів і орієнтації трудової поведінки - мотиваційний елемент, повязаний з трудовими мотивами.Обєктивними показниками ставлення до праці є такі, що характеризують рівень відповідальності, сумлінності, ініціативності та дисциплінованості. Субєктивними показниками ставлення до праці є загальне задоволення чи незадоволення працею та її умовами - заробітною платою, змістом праці, взаєминами з керівником та колегами, виробничими умовами тощо. [2, 119]Як відомо, з метою подолання байдужості до праці використовуються преміювання, гнучкий режим роботи, заохочення вільним часом, раціоналізація і гуманізація праці тощо.Характер праці - категорія, яка виражає соціальну сутність праці як суспільне значимого процесу. А характер праці визначається, з одного боку, особливостями виробничих відносин, з іншого - соціально-економічним становищем учасників суспільного виробництва. Характер праці дає змогу уявити звязок між індивідуальною та суспільною працею , способи взаємодії працівників із засобами праці, включення індивідуальної праці в суспільну, взаємозвязок між окремими видами праці, тип взаємовідносин учасників процесу праці. Зміст праці - це узагальнена характеристика процесу праці , яка враховує різноманітні функції праці , види трудових операцій, поділ виробничої діяльності за галузями, фізичне та Інтелектуальне напруження учасників процесу праці , ступінь самостійності працівника урегулюванні послідовності трудових операцій, наявність або відсутність новизни, творчості, складність, технічна оснащеність праці тощо.Творча праця - передбачає постійний неповторний пошук нових рішень, нового ставлення до наявних проблем, активного розвитку самостійності та ініціативності. Фізичну працю характеризує безпосередня взаємодія людини із засобами праці, її залучення до технологічного процесу. Розумова праця характеризується інформаційними, логічними, творчими елементами і відсутністю п

ПЛАН

Вступ

Розділ 1. Культурні чинники праці

Розділ 2. Релігійні чинники

Розділ 3. Ставлення до праці

3.1 Типи ставлення до праці

3.2 Характер праці

3.3 За змістом праці

Висновки

Список використаної літератури

Додатки