Співставлення культури і цивілізації, гармонізації протиріч людини і природи. Теорії культурно-історичних типів та локальних цивілізацій: неолітична, раннєрабовласницька, антична, раннєфеодальна, пізньофеодальна, індустріальна, постіндустріальна.
При низкой оригинальности работы "Культура як підґрунтя гармонізації протиріч між людиною і природою", Вы можете повысить уникальность этой работы до 80-100%
Своїм практичним ставленням до світу людина стверджує форми свого власного буття в ньому, створює свій особливий світ, відмінний від світу природи, опредметнює його, створює культуру. Культура в цьому вимірі постає як реальне узагальнення олюднення природи людською діяльністю, людина - як носій діяльності (і природна істота), як субєкт культури. Соціальне, як таке, що презентує особливу, людську форму руху матерії, і культура, як все надприродне, створене людиною, на відміну від “природи” за обсягом означають одну і ту ж сферу явищ. “Перетворювати” природу, втілювати в ній свої цілі людина може і повинна за законами самої природи і з її допомогою. І міра цієї людяності (універсальності), виявлена по відношенню до природи, є мірою культури, її іманентним критерієм, мірою відповідності культури своєму власному поняттю людяності (універсальності), ставленням до природи і відповідно до будь-якого визначення самої людини.Світова цивілізація - це етап в історії людства, що характеризується певним рівнем потреб, здібностей, знань, навичок та інтересів людини, технологічним та економічним способом виробництва, устроєм політичних і громадських відносин, рівнем розвитку духовного виробництва. Локальні цивілізації відбивають культурно-історичні, етнічні, релігійні, економіко-географічні особливості окремої країни, групи країн, етносів, повязаних загальною долею, відображуючих і переламлюючих ритм загальноісторичного прогресу то зявляючись у його епіцентрі, то віддаляючись від нього. Культурно-історичний тип еволюціонує від етнографічного стану до державного й від нього - до цивілізації. Якісно новим, перспективним з точки зору історії, типом Данилевський вважає словянський культурно-історичний тип, найбільш сильно виражений в російському народі, у якому відбита месіанська ідея відродження культури. по-друге, у її приниженні загальнолюдської культури, хоча сам Данилевський не заперечує можливості впливу однієї культури на іншу.
План
План
1. Культура як підґрунтя гармонізації протиріч між людиною і природою
2. Співставлення феноменів “культура” і “цивілізація”
3. Теорії культурно-історичних типів та локальних цивілізацій
1.
Вы можете ЗАГРУЗИТЬ и ПОВЫСИТЬ уникальность своей работы
